- •Передмова
- •ВСТУП
- •1. ТЕРЕЗИ І ЗВАЖУВАННЯ
- •1.2. Аналітичні терези АД-200
- •1.3. Аналітичні терези АДВ-200М і ВЛА-200М
- •1.4. Лабораторні аналітичні одноплечі терези
- •1.5. Експериментальна частина
- •1.5.3. Визначення еквівалента елемента
- •1.6. Запитання і задачі
- •1.7. Література
- •2. ТЕПЛОВІ ЕФЕКТИ ХІМІЧНОЇ РЕАКЦІЇ
- •2.1. Вступ
- •2.2. Експериментальна частина
- •2.2.1. Визначення теплоти нейтралізації
- •2.3. Запитання і задачі
- •2.4. Література
- •3. КОМПЛЕКСНІ СПОЛУКИ
- •3.1. Будова комплексних сполук
- •3.2. Номенклатура комплексних сполук
- •3.2.1 Комплексні сполуки - неелектроліти
- •3.2.2. Сполуки з комплексними катіонами
- •3.2.3. Сполуки з комплексними аніонами
- •3.3. Стійкість комплексних іонів
- •3.4. Експериментальна частина
- •3.4.1. Відмінність між простими і комплексними іонами заліза
- •3.4.2. Комплексні катіони
- •3.4.4. Дисоціація комплексних іонів
- •3.4.5. Комплексні аніони
- •3.4.5. Дисоціація подвійних солей
- •3.4.6. Утворення амінів міді
- •3.5. Запитання і задачі
- •3.6. Література
- •4. ВОДНЕВИЙ ПОКАЗНИК рН
- •4.1. Визначення кислотності
- •4.2. Концентрація водневих іонів і показник концентрації водневих іонів рН
- •4.3. Експериментальна частина
- •4.3.1. Вимірювання рН з допомогою індикаторів
- •4.3.2. Колориметричний метод визначення рН
- •4.4. Запитання і задачі
- •4.5. Література
- •5. БУФЕРНІ РОЗЧИНИ
- •5.1. Обчислення рН буферних розчинів, утворених слабкою кислотою та її сіллю
- •5.2. Обчислення рН буферних систем, утворених слабкими основами та їх солями
- •5.3. Експериментальна частина
- •5.3.1. Приготування буферних розчинів
- •5.3.2. Буферна дія
- •5.3.3. Вплив розбавлення на рН буферного розчину
- •5.3.4. Втрата буферної дії
- •5.4. Запитання і задачі
- •5.5. Література
- •6. ШВИДКІСТЬ ХІМІЧНИХ РЕАКЦІЙ І ХІМІЧНА РІВНОВАГА
- •6.1. Швидкість хімічних реакцій
- •6.2. Хімічна рівновага
- •6.3. Експериментальна частина
- •6.3.1. Вплив ступеня подрібнення (величини поверхні зіткнення речовин) на швидкість реакції в гетерогенній системі
- •6.3.2. Розчинення карбонату кальцію в соляній кислоті
- •6.3.3. Залежність швидкості реакції від концентрації
- •6.3.4. Вплив температури на швидкість реакції
- •6.3.5. Вплив концентрації реагуючих речовин на хімічну рівновагу
- •6.3.6. Оборотність зміщення хімічної рівноваги
- •6.3.7. Вплив температури на хімічну рівновагу (груповий дослід)
- •6.4. Запитання і задачі
- •6.5. Література
- •7. ВЛАСТИВОСТІ S-ЕЛЕМЕНТІВ
- •7.2. Елементи ІА-підгрупи (водень, натрій, калій)
- •7.3. Елементи ІІА-підгрупи (магній і кальцій)
- •7.4. Експериментальна частина
- •7.4.1. Одержання водню
- •7.4.2. Окислювальні і відновлювальні властивості пероксиду водню
- •7.4.3. Реакції катіона натрію
- •7.4.4. Реакція катіона калію
- •7.4.5. Реакції катіона магнію
- •7.4.6. Реакції катіона кальцію
- •7.5. Запитання і задачі
- •7.6. Література
- •8.2. Елементи ІІІА-підгруш (бор і алюміній)
- •8.3. Елементи ІVА-підгруп (вуглець і кремній)
- •8.4. Елементи VА-підгрупи (азот і фосфор)
- •8.6. Елементи VІА-підгрупи (кисень і сірка)
- •8.7. Елементи VІІА-групи (галогени)
- •8.8.2. Гідроліз бури
- •8.8.3. Якісний аналіз бору
- •8.8.4. Дія лугів і кислот на алюміній (під тягою)
- •8.8.8. Відновлювальні властивості вугілля
- •8.8.9. Гідроліз солей вугільної кислоти
- •8.8.10. Одержання і властивості кремнію
- •8.8.11. Одержання і властивості аміаку
- •8.8.12. Одержання і властивості кальцієвих солей ортофосфорної кислоти
- •8.8.14. Одержання кисню і вплив каталізатора на швидкість розкладу KСlO3
- •8.8.16. Реакція хлорид-іона
- •9.2. Біологічна роль деяких важливих d-елементів
- •9.2.1. Реакції катіона марганцю з лугами (NаОН і KOH)
- •9.2.2. Реакції катіона цинку
- •9.2.3. Реакції катіона кобальту
- •9.2.4. Реакції катіонів срібла
- •9.2.5. Реакції катіонів свинцю
- •9.2.6. Реакції катіонів ртуті (І)
- •9.2.7. Реакції катіонів міді
- •9.3. Література
94
охолодження пробірки налийте в неї 30-40 крапель води, ретельно збовтайте вміст. Спостерігайтеколірутворенихречовин(К2МnО4 – розчинзеленого кольору і МnO2 – осад темно-бурого кольору). Складіть рівнянняреакцій.
8.8.16. Реакція хлорид-іона
Більшість хлоридів розчинна у воді, винятком є солі AgCl, Hg2Сl2, РbС12. ІониСl- безколірні.
Нітрат срібла (AgNO3) утворює з іонами Сl- білий сирнистий осад хлориду срібла Сl- + Ag+ → AgCl, який поступово темніє на світлі через виділення вільного срібла. Осад хлориду срібла не розчиняється в кислотах, зате легко розчиняється в NH4OH з утвореннямдіаміноаргенто-(І)-хлориду:
AgCl + 2NH4OH → [Ag(NH3)2]Cl + H2O.
При підкисленні розчину азотною кислотою комплексний іон [Ag(NH3)2]+ руйнується внаслідок утворення більш міцного катіону NH4+ і хлорид срібла знову випадає в осад:
[Ag(NH3)2]Cl + HNO3 → AgCl ↓ + 2 NH4NO3
До 4-5 крапель розчину хлориду натрію додайте 2-3 краплі розчину нітрату срібла. До осаду хлориду срібла додавайте по краплях розчин NH4OH до повного розчинення. Зруйнуйте діаміноаргенто-(І)-хлорид [Ag(NH3)2]Cl додаванням азотної кислоти. Спостерігайте появу муті хлориду срібла.
Якщо, крім хлориду срібла, в осаді присутні йодид і бромід срібла, то при дії NH4OH йодид срібла практично не розчиняється, бо має дуже невелику величину ПР (1,5 10-16). У броміду срібла AgBr добуток розчинності дещо вищий (7,7 10-13), і він помітно розчинний у NH4OH. Однак розчинність його можна підвищити, якщо замість NH4OH скористатися розчином карбонату амонію (NH4)2CO3. Останній, гідролізуючись, створює таку невелику концентрацію NH4OH, що бромід срібла майже не розчиняється. Таким чином центрифугуванням вдається відділити розчинний[Ag(NH3)2]+ від осаду AgI та AgBr. Оскільки іон [Ag(NH3)2]+ не є дуже міцний, концентрація катіонів Ag+ в центрифугаті виявляється достатньою, щоб при введенні іонів Вr - добуток розчинності броміду срібла був перевищений. Тому при додаванні до прозорого центрифугату декількох крапель розчину броміду калію КВг з’являється густа жовта муть броміду срібла AgBr. Це також вказує на присутність у розчині іона Cl-
Сильні окислювачі (KMnO4, KClO3, К2Cr2O7 та ін. ) у кислому середовищі переводять іон Сl- у вільний хлор.
Як окислювач використовують оксид марганцю (ІV). До 2-3 крапель розчину хлориду натрію додайте трохи твердого оксиду марганцю (ІV), 1-2 краплі концентрованої сірчаної кислоти і нагріти:
2NaCl + MnO2 + 2H2SO4 → Cl2↑ + Na2SO4 + 2H2O + MnSO4.
8.9. Література
95
1.Цитович И.К. Курс аналитической химии: Учебник для с.-х. вузов. -
М.: Высш. шк., 1985. - 400 с.
2.Платонов Ф.П., Дейкова З.Е. Практикум по неорганической химии: Учеб. пособие для с.-х. и биолог. специальностей вузов. - 3-е изд. - М.:
Высш.шк., 1985. - 255 с.
3.Хомченко Г.П. Практикум по общей и неорганической химии с применением подумикрометода: Учеб. пособие для вузов. - 2-е изд. - М.:
Высш. шк., 1980. - 335 с.
4.Неорганическая химия: Метод. указ. к лекциям для студентов І курса. -
М., 1980. - 172 с.