- •Передмова
- •ВСТУП
- •1. ТЕРЕЗИ І ЗВАЖУВАННЯ
- •1.2. Аналітичні терези АД-200
- •1.3. Аналітичні терези АДВ-200М і ВЛА-200М
- •1.4. Лабораторні аналітичні одноплечі терези
- •1.5. Експериментальна частина
- •1.5.3. Визначення еквівалента елемента
- •1.6. Запитання і задачі
- •1.7. Література
- •2. ТЕПЛОВІ ЕФЕКТИ ХІМІЧНОЇ РЕАКЦІЇ
- •2.1. Вступ
- •2.2. Експериментальна частина
- •2.2.1. Визначення теплоти нейтралізації
- •2.3. Запитання і задачі
- •2.4. Література
- •3. КОМПЛЕКСНІ СПОЛУКИ
- •3.1. Будова комплексних сполук
- •3.2. Номенклатура комплексних сполук
- •3.2.1 Комплексні сполуки - неелектроліти
- •3.2.2. Сполуки з комплексними катіонами
- •3.2.3. Сполуки з комплексними аніонами
- •3.3. Стійкість комплексних іонів
- •3.4. Експериментальна частина
- •3.4.1. Відмінність між простими і комплексними іонами заліза
- •3.4.2. Комплексні катіони
- •3.4.4. Дисоціація комплексних іонів
- •3.4.5. Комплексні аніони
- •3.4.5. Дисоціація подвійних солей
- •3.4.6. Утворення амінів міді
- •3.5. Запитання і задачі
- •3.6. Література
- •4. ВОДНЕВИЙ ПОКАЗНИК рН
- •4.1. Визначення кислотності
- •4.2. Концентрація водневих іонів і показник концентрації водневих іонів рН
- •4.3. Експериментальна частина
- •4.3.1. Вимірювання рН з допомогою індикаторів
- •4.3.2. Колориметричний метод визначення рН
- •4.4. Запитання і задачі
- •4.5. Література
- •5. БУФЕРНІ РОЗЧИНИ
- •5.1. Обчислення рН буферних розчинів, утворених слабкою кислотою та її сіллю
- •5.2. Обчислення рН буферних систем, утворених слабкими основами та їх солями
- •5.3. Експериментальна частина
- •5.3.1. Приготування буферних розчинів
- •5.3.2. Буферна дія
- •5.3.3. Вплив розбавлення на рН буферного розчину
- •5.3.4. Втрата буферної дії
- •5.4. Запитання і задачі
- •5.5. Література
- •6. ШВИДКІСТЬ ХІМІЧНИХ РЕАКЦІЙ І ХІМІЧНА РІВНОВАГА
- •6.1. Швидкість хімічних реакцій
- •6.2. Хімічна рівновага
- •6.3. Експериментальна частина
- •6.3.1. Вплив ступеня подрібнення (величини поверхні зіткнення речовин) на швидкість реакції в гетерогенній системі
- •6.3.2. Розчинення карбонату кальцію в соляній кислоті
- •6.3.3. Залежність швидкості реакції від концентрації
- •6.3.4. Вплив температури на швидкість реакції
- •6.3.5. Вплив концентрації реагуючих речовин на хімічну рівновагу
- •6.3.6. Оборотність зміщення хімічної рівноваги
- •6.3.7. Вплив температури на хімічну рівновагу (груповий дослід)
- •6.4. Запитання і задачі
- •6.5. Література
- •7. ВЛАСТИВОСТІ S-ЕЛЕМЕНТІВ
- •7.2. Елементи ІА-підгрупи (водень, натрій, калій)
- •7.3. Елементи ІІА-підгрупи (магній і кальцій)
- •7.4. Експериментальна частина
- •7.4.1. Одержання водню
- •7.4.2. Окислювальні і відновлювальні властивості пероксиду водню
- •7.4.3. Реакції катіона натрію
- •7.4.4. Реакція катіона калію
- •7.4.5. Реакції катіона магнію
- •7.4.6. Реакції катіона кальцію
- •7.5. Запитання і задачі
- •7.6. Література
- •8.2. Елементи ІІІА-підгруш (бор і алюміній)
- •8.3. Елементи ІVА-підгруп (вуглець і кремній)
- •8.4. Елементи VА-підгрупи (азот і фосфор)
- •8.6. Елементи VІА-підгрупи (кисень і сірка)
- •8.7. Елементи VІІА-групи (галогени)
- •8.8.2. Гідроліз бури
- •8.8.3. Якісний аналіз бору
- •8.8.4. Дія лугів і кислот на алюміній (під тягою)
- •8.8.8. Відновлювальні властивості вугілля
- •8.8.9. Гідроліз солей вугільної кислоти
- •8.8.10. Одержання і властивості кремнію
- •8.8.11. Одержання і властивості аміаку
- •8.8.12. Одержання і властивості кальцієвих солей ортофосфорної кислоти
- •8.8.14. Одержання кисню і вплив каталізатора на швидкість розкладу KСlO3
- •8.8.16. Реакція хлорид-іона
- •9.2. Біологічна роль деяких важливих d-елементів
- •9.2.1. Реакції катіона марганцю з лугами (NаОН і KOH)
- •9.2.2. Реакції катіона цинку
- •9.2.3. Реакції катіона кобальту
- •9.2.4. Реакції катіонів срібла
- •9.2.5. Реакції катіонів свинцю
- •9.2.6. Реакції катіонів ртуті (І)
- •9.2.7. Реакції катіонів міді
- •9.3. Література
54
5.3.Експериментальна частина
5.3.1.Приготування буферних розчинів
Приготувати 4 мл ацетатного буферного розчину (СН3СООН + СН3СООNa) і стільки ж аміачного буферного розчину (NH4ОН + NH4Cl) з концентрацією компонентів 0,1 моль/л. Обчислити рН кожного розчину і порівняти з розрахунковими даними.
5.3.2.Буферна дія
Удві конічні пробірки налити по 1 мл приготовленого ацетатного буферного розчину. У першу пробірку додати одну краплю 1н розчину соляної кислоти, у другу – одну краплю 1н розчину гідроксиду натрію і кожен розчин добре перемішати скляною паличкою. Визначити рН розчинів. Який висновок слід зробити із цього досліду? Провести аналогічний дослід з аміачним буферним розчином.
5.3.3.Вплив розбавлення на рН буферного розчину
Влити у пробірку 4 краплі раніше приготовленого розчину (див. дослід 5.3.1) і розвести вміст пробірки у 25 разів (додати приблизно 5 мл дистильованої води). Визначити рН цього розчину і зіставити його з вихідним. Отриманий розчин розбавити ще в 10 разів і знову визначити рН. Чи змінилося його значення? Провести аналогічний дослід з аміачним буферним розчином (факультативно).
5.3.4. Втрата буферної дії
Налити в чотири пробірки по 0,5 мл раніше приготовленого буферного розчину (див. дослід 5.3.1), потім додати 1н розчин соляної кислоти: в першу
– 1 краплю, в другу – 2, в третю – 3, в четверту – 4 краплі та визначити рН кожного, розчину. За одержаними даними побудувати графік: в координатах концентрація кислоти – рН буферного розчину. Замість концентрації кислоти можна взяти її об'єм, припускаючи, що об'єм 1 краплі становить 0,05 мл. При якій концентрації розчину соляної кислоти припиняється дія буферного розчину ? Аміачний буферний розчин можна замінити ацетатним і зробити те ж саме.
5.4.Запитання і задачі
1.Що називається буферним розчином ? Які його властивості ?
2.Пояснити, чому рН буферного розчину при додаванні невеликої кількості кислоти або лугу практично не змінюється.
3.Як впливає розбавлення на буферну місткість розчину ?
4.Обчислити рН суміші розчинів: а) 0,1н NH4ОН і 1н NH4Cl; б) 0,1н NH4ОН і 2н NH4Cl.
5.Визначити концентрацію іонів водню і рН розчину, в 1л якого
55
міститься 23 г мурашиної кислоти НСООН і 126 г її солі НСОООNH4.
6.Обчислити, скільки мілілітрів СН3СООNа 2н треба додати до 200 мл 1н розчину СН3СООNа, щоб рН буферного розчину дорівнював 4 ?
7.До 2 л 0,1 н розчину СН3СООН додали 50 г СН3СООNа. Обчислити рН розчину.
8.Обчислити, скільки грамів СН3СООNа треба додати до 2н розчину
СН3СООН, щоб концентрація іонів водню в цьому розчині дорівнювала
3,72 10-4 моль/л.
9.Обчислити. рН буферного розчину NH4ОН + NH4Cl, якщо концентрація кожного компонента дорівнює 0,2 екв/л. Як зміниться рН цього розчину, якщо до 1л його додати 0,02 екв/л соляної кислоти ?
5.5. Література |
|
1. Неорганическая химия: Метод. указания к лекциям для студентов |
I |
курса // Сост. Л.А. Фролова, Н.А. Князева, С.А. Рогожина и др. - М., 1979. - 172 с.
2.Хомченко Г.П. Практикум по общей и неорганической химии с применением полумикрометода: Учеб пособие для вузов.- 2-е изд. - М.:
Высш.шк., 1980. - 333 с.