7.7. Особливості розумової праці

За розумовий вважається праця, яка пов'язана з прийомом і переробкою інформації. Він вимагає участі сенсорних систем, уваги, пам'яті, активізації мислення, емоційної сфери. Розумова праця характеризується великою напругою діяльності ЦНС, проте не унеможливлює фізичної напруги, навіть значної.

Основні види розумової праці: 1. Робота оператора – група професій, пов'язана з управлінням машинами, устаткуванням, технологічними процесами (оператори – спостерігачі, оператори – виконавці, оператори – технологи і ін.).

2. Управлінська робота – керівники підприємств, установ, викладачі. У цій групі домінують чинники|фактори|, обумовлені зростанням|зростом| об'єму|обсягу| інформації, дефіцитом часу для її переробки, підвищенням соціального статусу і особистою|особовою| відповідальністю за ухвалення|приймання| рішень. Для даної форми праці характерні нестандартність|нестандартний| рішень|вирішень|, нерегулярність навантажень, можливість|спроможність| конфліктних ситуацій.

3. Творча праця – одна з складних форм діяльності людини, оскільки вимагає багатолітньої|багаторічної| підготовки, високої кваліфікації. Для їх роботи характерне створення|створіння| нових алгоритмів діяльності, значний об'єм|обсяг| пам'яті, виборча|вибіркова| увага, що підвищує рівень нервово-емоційної|емоціональна| напруги|напруження|. Крім того, нерегламентований графік діяльності.

4. Праця медичних працівників. При всій різноманітності спеціальностей лікаря|лікаря| і середнього медпрацівника, у них є спільні|загальні| риси|межі| – постійний контакт з|із| хворими людьми, підвищена відповідальність, часто – дефіцит інформації для ухвалення|приймання| правильного рішення.

5. Робота учнів і студентів. Учбовий процес вимагає напруги|напруження| основних психічних функцій – пам'яті, уваги (особливо концентрації і стійкості), сприйняття. Навчання|вчення| часто супроводиться|супроводжується| стресовими ситуаціями (іспити|екзамени|, заліки).

7.8. Чинники|фактори|, що визначають умови праці

Умови праці людини визначаються комплексом чинників|факторів|, які впливають на його життєдіяльність. Ряд чинників|факторів| надають|виявляють| позитивний вплив, інші є|з'являються| негативними шкідливо впливають на здоров'ї.

Виробнича санітарія – система організаційних, профілактичних і санітарно-гігієнічних заходів і засобів, направлених на запобігання дії на робітників шкідливих виробничих чинників.

Трудова діяльність може відбуватися на відкритому повітрі і в приміщеннях|помешканнях|.

Виробничі приміщення – замкнуті простори в будь-яких будівлях і спорудах, де протягом робочого часу постійно або періодично здійснюється трудова діяльність людей в різних видах виробництва. Людина може здійснювати роботу в різних приміщеннях одного або декількох будівель і споруд. За таких умов праці необхідно говорити про робоче місце або робочу зону.

За робочу зону вважається простір висотою до 2 м. над рівнем підлоги, майданчика, в якому знаходяться робочі місця.

Робоче місце – це місце постійного або тимчасового перебування робочих осіб в процесі трудової діяльності, оснащене необхідними технічними засобами для безпечного виконання роботи або операцій відповідно до проектної документації. Характер виконуваної роботи визначає розміри робочої зони. Так при веденні монтажних робіт на будівельному майданчику робоча зона включає простір, що охоплює виконувані операції монтажниками і роботу технологічного устаткування.

Виробнича середа|середовище| робочого приміщення|помешкання| визначається комплексом чинників|факторів|. Наявність цих чинників|факторів| | в робочому середовищі|середовищі| може вплинути не лише|не тільки| на стан|достаток| організму, але і на продуктивність, якість, безпеку праці, привести до зниження працездатності, викликати|спричиняти| функціональні зміни в організмі і професійні захворювання.

Шкідливості можна розділити на дві групи:

1. Шкідливості, обумовлені метеорологічними умовами.

2. Шкідливості, обумовлені зовнішним виробничим середовищем|середовищем| (газ, пил, пари, іонізуючі випромінювання і так далі)

Згідно „Гігієнічної класифікації умов праці за показниками шкідливості і небезпеки чинників виробничої середи, важкості і напруженості трудового процесу”, умови праці підрозділяються на 4 класи:

1-й клас - оптимальні умови праці. Це такі умови праці, при яких зберігається не лише|не те що| здоров'я тих, що працюють, але|та| створюються умови для підтримки високої працездатності;

2-й клас – допустимі умови праці. Це такі умови, при яких існують негативні чинники|фактори|, але|та| їх значення не перевищує встановлених|установлених| гігієнічних норм на робочому місці|місце-милі|. При цьому, можливі зміни функціонування організму за період роботи або в періоди відпочинку не роблять впливу на стан|достаток| здоров'я працюючих і не позначаються на потомстві в найближчі або віддалені періоди;

3-й клас – шкідливі умови праці. На робочому місці|місце-милі| існують шкідливі чинники|фактори|, які перевищують допустимі норми і здатні|здібні| викликати|спричиняти| зміни в стані здоров'я працівників або вплинути на майбутнє покоління;

4-й клас – небезпечні (екстремальні) умови праці. Умови праці, при яких наявність шкідливих чинників|факторів| створюють постійний ризик і протягом зміни у працівників можуть бути гострі отруєння, професійні захворювання, інвалідність.

Згідно ДСТУ 2293-93 гігієнічний норматив – це кількісний показник, що характеризує оптимальний або допустимий рівень фізичних, хімічних, біологічних чинників навколишнього і виробничого середовища.

Принципи гігієнічного нормування грунтуються на якісному розрізненні груп чинників. Одну групу складають чинники, з якими людина завжди раніше стикалася, – такі як мікроклімат, освітленість. До певного рівня їх в навколишньому середовищі і до коливань цього рівня в широких межах працюючий давно адаптований і поза цими чинниками його існування просто неможливе. У цій групі повинно встановлюватися оптимальні і допустимі значення рівнів їх дії. Принципово іншу групу складають чинники, які з'явилися унаслідок техногенних дій і відносно їх механізми адаптації людини не сформувалися, – промислові хімічні речовини, синтезовані людиною, лазерне випромінювання, штучне освітлення і радіація, шум, вібрація і ін. У цій групі встановлюються переважно допустимі значення рівнів їх дії.

Для того, щоб забезпечити надійну безпеку при обгрунтуванні гігієнічних нормативів чинників|факторів| першої групи широко використовуються результати дослідів на добровольцях і дані, отримані|одержувати| в реальних виробничих умовах. Відносно чинників|факторів| другої групи використовуються відповідні моделі на експериментальних тваринах.

Одним з основоположних принципів гігієнічного нормування, в якнайповнішій мірі реалізованим при нормуванні змісту|вмісту| шкідливих речовин в повітрі робочої зони, є|з'являється| принцип нормування до впровадження у виробництво. Для практичної реалізації розроблені схеми етапного нормування, що передбачають отримання|здобуття| необхідної токсиколого-гігієнічної інформації про речовину диференційовано на кожному черговому етапі: лабораторний синтез; дослідне виробництво; промислове виробництво.

Принцип етапного нормування передбачає|припускає| розробку і впровадження гранично допустимих концентрацій (ГДК), орієнтовного безпечного рівня дії, який діє протягом 3-х років і встановлюється по скороченій схемі токсикологічного|токсикологія| експерименту, із|із| залучення розрахункових даних або по аналогії з нормативами, розроблених для близьких по структурі і дії речовин. При необхідності термін їх дії продовжується|подовжує| спеціальним вирішенням органом санітарного нагляду, а при створенні|створінні| крупного виробництва, величина має бути замінена величиною| ГДК. Важливим|поважним| є|з'являється| принцип контрольованості встановлюваного нормативу. Забезпечити безпеку праці при контролі нормативу на робочому місці|місце-милі| можливо при вимірі|вимірюванні| рівня або змісту|вмісту| нормованого чинника|фактору|. Саме тому жоден норматив не затверджується і не вводиться в дію, якщо заздалегідь не розроблений метод його кількісного визначення.

Несприятливий вплив шкідливих чинників може бути оборотним (відновлення функцій після припинення чинників). Проте при значній інтенсивності більшості чинників несприятливі зміни накопичуються (кумулятивний ефект).

В даний час|нині| ведуться інтенсивні дослідження по виявленню механізму дії на організм комплексу чинників|факторів|.

У сучасних умовах автоматизації праці на організм діє комплекс слабо виражених чинників, вивчення афекту взаємодії украй утруднене, тому промсанітарія і гігієна праці вирішують наступні завдання:

• облік|урахування| впливу чинників|факторів| виробничого середовища на здоров'яї і працездатність;

• вдосконалення методів оцінки працездатності і стану|достатку| здоров'я;

• розробка організаційно-технологічних, інженерних, соціально-економічних заходів щодо раціоналізації виробничого середовища |середовища|;

• розробка профілактичних і оздоровчих заходів;

• удосконалювання|вдосконалювати| методику навчання|вчення|.

Лекція 8 еко бака

МЕТЕОРОЛОГІЧНІ УМОВИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА МІКРОКЛІМАТ ПОВІТРЯНОГО ПРОСТОРУ РОБОЧОГО МІСЦЯ

План

(логіка викладу і засвоєння матеріалу).

8.1. Метеорологічні умови виробничого середовища.|середовища|