6.3. Комісія з охорони праці на підприємстві

До комісії входять: представник роботодавця; представник профспілки; уповноважені трудових колективів; фахівці з охорони праці, гігієні й іншим службам.

Комісія з охорони праці є постійно діючим колективним органом трудового колективу й роботодавця. Рішення комісії носить рекомендаційний характер.

Комісія у своїй діяльності керується Законодавством по охороні праці й „Типовим положенням про комісію з питань охорони праці на підприємстві”.

Комісію очолює голова, обраний на засіданні комісії. Члени комісії виконують свої обов'язки на громадських засадах, на період перевірок звільняються від роботи зі збереженням середнього заробітку. Комісія проводить засідання не рідше чим 1 раз у квартал, комісія звітує про свою роботу на загальних зборах колективу не рідше чим один раз у рік.

Спільні рекомендації державних органів і профспілок про виконання вимог охорони праці повинні бути вирішені в колективному договорі (угоді, трудовому договорі).

Колективний договір (угода) є найбільш важливим документом у системі нормативного регулювання взаємин між власником (уповноваженим їм органом) і працівниками по першочергових соціальних питаннях, у тому числі, питанням охорони праці. Колективний договір містять на загальних зборах трудового колективу (щорічно) і є двостороннім документом і містить вимоги не тільки до власника, але й до працівників у виконанні вимог охорони праці.

У колективному договорі включений розділ охорони праці, що повинен містити питання:

поліпшення умов праці (розділ промсанітарії й гігієни праці);

впровадження нової техніки й передових технологій (розділ безпеки праці);

рішення найважливіших соціальних питань (соціальний розділ).

Виконання розділу охорони праці повинне бути підтверджене фінансуванням кожної статті заходів і строків їхнього виконання. Колективний договір обов'язковий до виконання сторін.

6.4. Державна система управління охороною праці

Однієї з функцій сучасної держави є проведення соціальної політики, спрямованої на підвищення безпеки праці. Здійснення цієї функції неможливо без відповідного державного керування охороною роботи. Стаття 31 Закону України "Про охорону праці" визначає, що державне управління охороною праці здійснюють:

Кабінет Міністрів України;

Державний департамент промислової безпеки, охорони праці й міського нагляду (Держпромміськнагляд);

міністерства й інші центральні органи виконавчої влади;

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації й органи місцевого самоврядування.

Компетенцією Кабінету Міністрів України в області охорони роботи є:

забезпечення реалізації державної політики в області охорони праці;

подання на твердження Верховною Радою України загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці й виробничої санітарії;

напрямок і координація діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади щодо створення безпечних і здорових умов праці й нагляду за охороною праці;

установлення єдиної державної статистичної звітності з питань охорони праці.

З метою координації діяльності органів державного керування охороною праці в країні створена Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення, що очолює віце-прем'єр-міністр України.

Міністерства й інші центральні органи виконавчої влади: проводять єдину науково-технічну політику в області охорони праці;

розробляють і реалізують галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці й виробничого середовища при участі профспілок;

здійснюють методичне керівництво діяльністю підприємств в області охорони праці;

укладають із відповідними галузевими профспілками угоди з питань поліпшення умов і безпеки праці;

беруть участь в обробці й перегляді нормативно-правових актів з охорони праці;

організовують навчання й перевірку знань із питань охорони праці;

створюють якщо буде потреба аварійно-рятувальні служби, здійснюють керівництво їхньою діяльністю, забезпечують виконання інших вимог законодавства, що регулює відносини в сфері рятувальної справи;

здійснюють відомчий контроль за станом охорони праці на підприємствах.

Для координації, удосконалення роботи з охорони праці й контролю за цією роботою в міністерствах і інших центральних органах виконавчої влади створюються структурні підрозділи по охороні праці.

Крім вище перерахованих функцій, які покладають на всі міністерства й інші центральні органи виконавчої влади, деякі міністерства, зокрема Мінпраці, МОЗ, МНС виконують спеціальні функції охорони праці.

Міністерство праці й соціальної політики України забезпечує проведення державної експертизи умов праці із залученням служб санітарного епідеміологічного нагляду Міністерства охорони здоров'я, визначає порядок і здійснює контроль за якістю проведення атестації робочих місць щодо їхньої відповідності нормативно-правовим актам по охороні праці.

Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій і по справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи здійснює заходу щодо запобігання виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру й зменшення збитку від аварій і катастроф, проводить оповіщення населення про погрозу й виникнення надзвичайних ситуацій і інформування про наявну обстановку, організовує й проводить рятувальні й інші невідкладні роботи.

Державний департамент промислової безпеки, охорони праці й гірничого нагляду - (Держпромміськнагляд):

здійснює комплексне керування охороною праці на державному рівні, реалізує державну політику в цій області й здійснює контроль за виконанням функцій державного керування охороною міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями й органами місцевого самоврядування;

розробляє при участі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Фонду соціального страхування від нещасних випадків, всеукраїнських об'єднань роботодавців і профспілок загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці й виробничого середовища й контролює її виконання;

здійснює нормотворчу діяльність, розробляє й затверджує правила, норми, положення, інструкції й інші нормативно-правові акти по охороні праці або зміни в них;

координує роботу міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, інших суб'єктів підприємницької діяльності в області безпеки, гігієни праці й виробничого середовища;

одержує безоплатно від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів статистики, підприємств, інших суб'єктів підприємницької діяльності відомості й інформацію, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

бере участь у міжнародному співробітництві й в організації виконання міжнародних договорів з питань безпеки, гігієни праці й виробничого середовища, вивчає, узагальнює й поширює світовий досвід із цих питань, обробляє й подає у встановленому порядку пропозиції щодо вдосконалення й поступового наближення чинного законодавства про охорону праці до відповідних міжнародних і європейських норм.

Рішення, прийняті Держпромміськнагляд у межах його компетенції, є обов'язковими для виконання всіма міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, юридичними й фізичними особами, які відповідно законодавству використовують найману працю.

Діяльність місцевих державних адміністрацій направляється на те, щоб у повсякденному житті здобував практичний зміст і підтверджувався найголовніший принцип державної політики - пріоритет життя й здоров'я працівників. В умовах переходу до ринкової економіки, створенню чисельних підприємств і інших господарств із недержавними формами власності, які не мають галузевого підпорядкування, незмірно зростає значення місцевих органів державної виконавчої влади в організації безпечних і здорових умов праці, усуненні причин виробничого травматизму й професійних захворювань.

Законами "Про місцеві державні адміністрації" і "Про місцеве самоврядування" передбачено, що захист прав свобод і законних інтересів громадян є одним з головних принципів, на які базується місцеве й регіональне самоврядування. Порушення цих прав, пов'язане з невиконанням вимог законодавства про охорону праці, є об'єктом і предметом діяльності місцевих державних адміністрацій і місцевого самоврядування.

Закон "Про охорону праці" передбачає, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації в межах відповідних територій:

забезпечують виконання законів і реалізацію державної політики в області охорони праці;

формують при участі представників профспілок і Фонду соціального страхування від нещасних випадків і забезпечують виконання цільових регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці й виробничого середовища, а також заходів щодо охорони праці в складі програм соціально-економічного й культурного розвитку регіонів;

забезпечують соціальний захист найманих працівників, зокрема зайнятих на роботах зі шкідливими й небезпечними умовами праці, вживають заходів до проведення атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам по охороні праці;

вносять пропозиції щодо створення регіональних (комунальних) аварійно-рятувальних служб для обслуговування відповідних територій і об'єктів комунальної власності;

здійснюють контроль за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності нормативно-правових актів по охороні праці.

Для виконання зазначених функцій у складі Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій створюються структурні підрозділи по охороні праці, які діють відповідно до типового положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України, а також на громадських засадах - ради з питань безпеки життєдіяльності населення.

Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції:

затверджують цільові регіональні програми поліпшення стану безпеки, умов праці й виробничого середовища, а також заходи з охорони праці в складі програм соціально-економічного й культурною розвитку регіонів;

приймають рішення щодо створення комунальних аварійно-рятувальних служб для обслуговування відповідних територій і об'єктів комунальної власності.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад забезпечують належний зміст, ефективну й безпечну експлуатацію об'єктів житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту й зв'язку, які перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, дотримання вимог щодо охорони праці працівників, зайнятих на цих об'єктах. Для виконання цих функцій сільські, селищні, міські ради створюють у складі свого виконавчого органа відповідний підрозділ або призначають фахівця з охорони праці.

Асоціації, корпорації, концерни й інші об'єднання визначають свої повноваження в області охорони праці уставами або договорами між підприємствами, які утворили об'єднання.

Лекція 7 еко бак