- •1.1. Психологія як наука
- •1.2. Основні галузі психології
- •1.3. Методи дослідження в психології
- •1.4. Загальне уявлення про особистість
- •2.1. Психодинамічний напрямок у теорії особистості: Зигмунд Фрейд
- •2.2. Аналітична теорія особистості: Карл Густав Юнг
- •2.3. Ерік Еріксон, Еріх Фромм і Карен Хорні: егопсихологія та пов'язані з нею напрямки в теорії особистості
- •2.4. Психосинтез: Роберто Ассаджіолі
- •2.5. Трансперсональна психологія: Станіслав Грофф
- •2.6. Гуманістичний напрямок у психології
- •3.1. Роль дитинства в становленні особистості
- •3.2. Роль соціальних чинників у розвитку особистості
- •3.3. Основні теорії та напрямки розвитку особистості в дитинстві
- •3.4. Психологія юнацького віку і формування самосвідомості
- •3.5. Соціалізація особистості. Психосоціальна концепція розвитку особистості е. Еріксона
- •3.6. Типи неправильного виховання
- •4.1. Темперамент - біологічний фундамент особистості
- •4.2. Властивості темпераменту
- •4.3. Темперамент та індивідуальний стиль діяльності
- •4.4. Конституційна типологія
- •4.6. Психогеометрична типологія
- •5.1. Характер
- •5.2. Акцентуація характеру
- •5.3. Клінічна типологія характерів
- •5.4. Самооцінка і рівень домагань
- •5.5. Невротична особистість
- •5.6. Соціальні типи характерів за е. Фроммом
- •5.7. Формування характеру
- •5.8. Особистість і характер людини
- •5. Соціальні типи характерів за е. Фроммом.
- •6.1. Поняття про здібності
- •6.2. Здібності, задатки та індивідуальні відмінності
- •6.3. Природа людських здібностей
- •6.4. Розвиток здібностей
- •4. Розвиток здібностей
- •7.1. Мотив і мотивація
- •7.2. Психологічні теорії мотивації
- •7.3. Мотивація і діяльність
- •7.4. Мотивація та особистість
- •8.2. Вольова регуляція поведінки
- •8.3. Розвиток волі в людини
- •8.4. Види і роль емоцій у житті людини
- •8.5. Фізіологія стресу
- •8.6. Емоції та особистість
- •9.1. Поняття і будова людської діяльності
- •9.2. Види і розвиток людської діяльності
- •9.3. Діяльність і психічні процеси
- •9.4. Уміння, навички і звички
- •9.5. Поняття і види спілкування
- •9.6. Роль спілкування в психічному розвитку людини
2.4. Психосинтез: Роберто Ассаджіолі
Якщо існує аналіз (розкладання на частині), то існує й синтез (створення цілого з частин). Для того, щоб знайти причину дисграмонії, неврозу, треба віддати перевагу аналізу, а для того, щоб створити гармонію - синтезу. Дисбаланс (психічний дискомфорт) часто виникає тому, що наші психічні процеси розрізнені або навіть суперечать один одному. Ассаджіолі (1888-1974) вважав, що в процесі психосинтезу потрібно ці частини, бажання, прагнення, спочатку усвідомити, а потім об'єднати. Складна техніка психосинтезу як методу психокорекції базується на глибинному пізнанні своєї особистості (ця стадія дуже схожа з психоаналізом, що лежить в основі психосинтезу), розототожнюванні і роботі над субособистостями, розумінні свого істинного “Я”: виявленні або створенні об'єднуючого центру “Я” як вершини - на формуванні або перебудові особистості навколо істинного “Я” або зовнішнього “об'єднуючого центру” і усвідомленні гармонійно цілісної структури особистості (рис. 8).
Рис. 8. Структура особистості, або “карта внутрішнього світу” (за Р. Ассаджіолі)
На даний час у Європі, США і Канаді створено майже 100 інститутів і центрів психосинтезу, оскільки він використовується не тільки як метод лікування, але й як метод виховання, самоврядування і саморозвитку особистості.
Структура особистості, або “карта внутрішнього світу”, за Р. Ассаджіолі, включає:
1 - низьке несвідоме - заглушені бажання, комплекси, інстинкти, витіснуті спогади; найпростіші форми психічної діяльності, що керують життям тіла; основні потяги і примітивні спонукання; неконтрольовані парапсихічні процеси.
2 - середнє несвідоме - царина, де перебувають психічні навички і стани. Тут відбувається засвоєння отриманого досвіду, зароджуються і визрівають плоди нашого розуму. Середнє несвідоме і свідомість тісно пов'язані між собою і можуть спонтанно переходити одне в одне.
3 - вище несвідоме - царина формування і джерело натхнення для творчості, інтуїції, альтруїзму та інших вищих почуттів. Еволюційне майбутнє людини, усе те, чого вона може досягти в процесі розвитку; царина зародження і зосередження вищих парапсихологічних функцій і духовної енергії.
4 - поле свідомості - безпосередньо усвідомлювана нами частина особистості; безупинний потік відчуттів, уяв, думок, почуттів, бажань, доступний нашому спостереженню й аналізу.
5 - свідоме особисте “Я” - центр свідомості, особистості. Але це неусвідомлювана нами частина особистості (поле свідомості), що зникає, коли людина засинає, перебуваючи під наркозом. Цей елемент особистості Ассаджіолі називає ЕГО.
6 - вище надособисте істинне “Я” (або “СВОЄ), що перебуває над потоком думки і станами тіла і не піддається їхньому впливу, а особисте, свідоме “Я” (5) вираження “вищого Я”, його проекція на поле особистості. Усвідомлення персонального “Я” (5) - умова психічного здоров'я, реалізація трансперсонального Я - ознака духовної досконалості.
7 - колективне несвідоме (за К. Юнгом - “колективне несвідоме - передумова кожної індивідуальної психіки, подібно до того як море є передумова кожної окремої хвилі”). Колективне несвідоме містить у собі досвід усього людства і передається з покоління в покоління; між людиною і світом, іншими людьми увесь час протікають процеси “взаємного психічного проникнення”.
8 - воля, за допомогою якої “Я” може керувати своїми психічними функціями;
9 - відчуття;
10 - емоції, почуття;
11 - імпульси, бажання;
12 - уява;
13 - мислення;
14 - інтуїція;
15 - субособистості - психологічні утворення, подібні до живих істот, що співіснують у загальному просторі особистості. Кожна субособистість веде власний стиль життя, має свої рушійні бажання, мотиви, думки, почуття, вчинки, модель світу.
Концептуальна система Р. Ассаджіолі побудована на припущенні, що людина перебуває в постійному процесі зростання, актуалізуючи свій непроявленний потенціал.
Важливим елементом психосинтезу Ассаджіолі є поняття субособистостей - динамічних підструктур, що існують відносно незалежно. Найзвичайніші субособистості - ті, що пов'язані з ролями, які ми відіграємо в житті: сина, батька, коханого, лікаря, педагога або службовця. Кожна субособистість будується на підставі якогось бажання цілісної особистості. Можна проаналізувати, виділити ці субособистості і дати їм “своє ім'я”: Розсудливий, Вискочка, Авантюрист, Беззахисна крихітка, Критик, Знавець, Саботажник, “Що подумають люди”, Біс, Розумник тощо. “Ігри”, в які грають ці субособистості, внутрішні голоси людини стають деструктивними в тому випадку, якщо людина не усвідомлює їх та конфліктні сторони усередині себе самої. Початок вивчення сутності свого “Я” полягає в усвідомленні своїх субособистостей і просуванні до свого об'єднуючого психологічного центру.