- •1.1. Психологія як наука
- •1.2. Основні галузі психології
- •1.3. Методи дослідження в психології
- •1.4. Загальне уявлення про особистість
- •2.1. Психодинамічний напрямок у теорії особистості: Зигмунд Фрейд
- •2.2. Аналітична теорія особистості: Карл Густав Юнг
- •2.3. Ерік Еріксон, Еріх Фромм і Карен Хорні: егопсихологія та пов'язані з нею напрямки в теорії особистості
- •2.4. Психосинтез: Роберто Ассаджіолі
- •2.5. Трансперсональна психологія: Станіслав Грофф
- •2.6. Гуманістичний напрямок у психології
- •3.1. Роль дитинства в становленні особистості
- •3.2. Роль соціальних чинників у розвитку особистості
- •3.3. Основні теорії та напрямки розвитку особистості в дитинстві
- •3.4. Психологія юнацького віку і формування самосвідомості
- •3.5. Соціалізація особистості. Психосоціальна концепція розвитку особистості е. Еріксона
- •3.6. Типи неправильного виховання
- •4.1. Темперамент - біологічний фундамент особистості
- •4.2. Властивості темпераменту
- •4.3. Темперамент та індивідуальний стиль діяльності
- •4.4. Конституційна типологія
- •4.6. Психогеометрична типологія
- •5.1. Характер
- •5.2. Акцентуація характеру
- •5.3. Клінічна типологія характерів
- •5.4. Самооцінка і рівень домагань
- •5.5. Невротична особистість
- •5.6. Соціальні типи характерів за е. Фроммом
- •5.7. Формування характеру
- •5.8. Особистість і характер людини
- •5. Соціальні типи характерів за е. Фроммом.
- •6.1. Поняття про здібності
- •6.2. Здібності, задатки та індивідуальні відмінності
- •6.3. Природа людських здібностей
- •6.4. Розвиток здібностей
- •4. Розвиток здібностей
- •7.1. Мотив і мотивація
- •7.2. Психологічні теорії мотивації
- •7.3. Мотивація і діяльність
- •7.4. Мотивація та особистість
- •8.2. Вольова регуляція поведінки
- •8.3. Розвиток волі в людини
- •8.4. Види і роль емоцій у житті людини
- •8.5. Фізіологія стресу
- •8.6. Емоції та особистість
- •9.1. Поняття і будова людської діяльності
- •9.2. Види і розвиток людської діяльності
- •9.3. Діяльність і психічні процеси
- •9.4. Уміння, навички і звички
- •9.5. Поняття і види спілкування
- •9.6. Роль спілкування в психічному розвитку людини
9.4. Уміння, навички і звички
Автоматизовані, свідомо, напівсвідомо і несвідомо контрольовані компоненти діяльності називаються відповідно уміннями, навичками і звичками.
Уміння - це елементи діяльності, що дозволяють що-небудь робити з високою якістю, наприклад точно і правильно виконувати якусь дію, операцію, серію дій або операцій. Уміння звичайно містять автоматично виконувані частини, називані навичками, але в цілому являють собою свідомо контрольовані частини діяльності, принаймні в основних проміжних пунктах і кінцевій меті.
Навички - це цілком автоматизовані, інстинкто-подібні компоненти вмінь, реалізовані на рівні несвідомого контролю. Якщо під дією розуміти частину діяльності, що має чітко поставлену свідому мету, то навичкою також можна назвати автоматизований компонент дії. При автоматизації дій і операцій, перетворенні в навички у структурі діяльності відбувається ряд перетворень. По-перше, автоматизовані дії й операції зливаються в єдиний цілісно виконуваний акт, іменований умінням (наприклад, складна система рухів людини, яка пише або робить спортивну вправу, яка проводить хірургічну операцію або яка виготовляє тонку деталь, яка читає лекцію тощо). При цьому зайві, непотрібні рухи зникають, а кількість помилкових різко зменшується.
Важливе значення для розуміння процесу формування навичок має їх перенесення, тобто поширення і використання навичок, сформованих у результаті виконання одних дій і видів діяльності, на інші. Для того, щоб таке перенесення відбулося нормально, необхідно, щоб навичка стала узагальненою, універсальною, узгодженою з іншими навичками, діями і видами діяльності, доведеною до автоматизму.
Уміння утворюються в результаті координації навичок, їх поєднання в системи за допомогою дій, що перебувають під свідомим контролем. Через регуляцію таких дій здійснюється оптимальне керування уміннями. Воно полягає в тому, щоб забезпечити безпомилковість і гнучкість виконання дії, тобто одержання насамкінець надійного результату дії.
Велике значення у формуванні всіх типів умінь і навичок мають вправи. Завдяки їм відбувається автоматизація навичок, удосконалення вмінь, діяльності в цілому. Вправи необхідні як на етапі вироблення умінь і навичок, так і в процесі їх збереження. Без постійних, систематичних вправ уміння і навички зазвичай зникають, втрачають свої якості.
Ще один елемент діяльності - звичка. Від уміння і навичок вона відрізняється тим, що являє собою так званий непродуктивний елемент діяльності. Якщо уміння і навички пов'язані з вирішенням якогось завдання, припускають одержання якогось продукту і досить гнучкі (у структурі складних умінь), то звички є негнучкою (часто і нерозумною) частиною діяльності, виконуваною механічно, і не мають свідомої мети або явно вираженого продуктивного завершення. На відміну від простої навички, звичка може деякою мірою свідомо контролюватися. Але від уміння вона відрізняється тим, що не завжди є розумною і корисною (погані звички). Звички як елементи діяльності являють собою найменш гнучкі її частини.