Ліфарева Н.В. Психологія особистості: Навчальний посібник. — Київ: Центр

навчальної літератури, 2003. - 240 с.

ПЕРЕДМОВА

Розділ1. ВСТУП ДО ПСИХОЛОГІЇ ОСОБИСТОСТІ

1.1. Психологія як наука

1.2. Основні галузі психології

1.3. Методи дослідження в психології

1.4. Загальне уявлення про особистість

Семінар 1. Феномен особистості в психології

Розділ 2. КЛАСИЧНІ ТА СУЧАСНІ ПСИХОЛОГІЧНІ ТЕОРІЇ ОСОБИСТОСТІ

2.1. Психодинамічний напрямок у теорії особистості: Зигмунд Фрейд

2.2. Аналітична теорія особистості: Карл Густав Юнг

2.3. Ерік Еріксон, Еріх Фромм і Карен Хорні: егопсихологія та пов'язані з нею напрямки в теорії особистості

2.4. Психосинтез: Роберто Ассаджіолі

2.5. Трансперсональна психологія: Станіслав Грофф

2.6. Гуманістичний напрямок у психології

Семінар 2. Сучасні психологічні теорії особистості

Розділ 3. ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ. СОЦІАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ. ПСИХОСОЦІАЛЬНА КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ Е. ЕРІКСОНА

3.1. Роль дитинства в становленні особистості

3.2. Роль соціальних чинників у розвитку особистості

3.3. Основні теорії та напрямки розвитку особистості в дитинстві

3.4. Психологія юнацького віку і формування самосвідомості

3.5. Соціалізація особистості. Психосоціальна концепція розвитку особистості Е. Еріксона

3.6. Типи неправильного виховання

Семінар 3. Формування і розвиток особистості

Розділ 4. ТИПОВІ ОСОБЛИВОСТІ ОСОБИСТОСТІ. ТЕМПЕРАМЕНТ

4.1. Темперамент - біологічний фундамент особистості

4.2. Властивості темпераменту

4.3. Темперамент та індивідуальний стиль діяльності

4.4. Конституційна типологія

4.5. Сенсорна типологія

4.6. Психогеометрична типологія

4.7. Типи людей та “локус контролю”, інтроверсія -екстраверсія, нейротизм

Семінар 4. Типові особливості особистості

Розділ 5. ХАРАКТЕР. ТИПОЛОГІЯ ХАРАКТЕРІВ. НЕВРОТИЧНА ОСОБИСТІСТЬ

5.1. Характер

5.2. Акцентуація характеру

5.3. Клінічна типологія характерів

5.4. Самооцінка і рівень домагань

5.5. Невротична особистість

5.6. Соціальні типи характерів за Е. Фроммом

5.7. Формування характеру

5.8. Особистість і характер людини

Семінар 5. Характер. Акцентуації характеру. Невротична особистість

Розділ 6. ЗДІБНОСТІ

6.1. Поняття про здібності

6.2. Здібності, задатки та індивідуальні відмінності

6.3. Природа людських здібностей

6.4. Розвиток здібностей

Семінар 6. Здібності

Розділ 7. ПОТРЕБИ ТА ОСОБИСТІСТЬ. МОТИВ І МОТИВАЦІЯ

7.1. Мотив і мотивація

7.2. Психологічні теорії мотивації

7.3. Мотивація і діяльність

7.4. Мотивація та особистість

Семінар 7. Потреби особистості і мотивація

Розділ 8. ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВА СФЕРА ОСОБИСТОСТІ

8.1. Поняття про волю

8.2. Вольова регуляція поведінки

8.3. Розвиток волі в людини

8.4. Види і роль емоцій у житті людини

8.5. Фізіологія стресу

8.6. Емоції та особистість

Семінар 8. Емоційно-вольова сфера особистості

Розділ 9. СПІЛКУВАННЯ І ДІЯЛЬНІСТЬ

9.1. Поняття і будова людської діяльності

9.2. Види і розвиток людської діяльності

9.3. Діяльність і психічні процеси

9.4. Уміння, навички і звички

9.5. Поняття і види спілкування

9.6. Роль спілкування в психічному розвитку людини

Підсумкова тестова контрольна робота з дисципліни “Психологія особистості”

ЛІТЕРАТУРА

Передмова

Якщо ви навмисно збираєтеся бути меншим, ніж ви

можете бути, то ви не зможете бути щасливі.

А. Маслоу

В одном мгновеньи видеть вечность,

Огромный мир - в зерне песка,

В единой горсти - бесконечность,

И небо - в чашечке цветка.

У. Блейк

ПЕРЕДМОВА

Ця книга звернена до тих, хто не обов'язково вирішить присвятити себе психології, але бажає краще розуміти інших людей, відчуває інтерес до пізнання таємниць своєї особистості та до проникнення у суть складних психологічних явищ. Пропонована праця не претендує на вичерпні відповіді, закликаючи читача до самопізнання та підвищення психологічної обізнаності. Для тих, хто зацікавиться додатковими відомостями, у книзі є бібліографія, в якій представлені різні погляди дослідників психології особистості. Висловлюю надію, що завдяки цінним багатогранним знанням про людину, які даровані людству великими психологами, життя кожного з нас може бути більш свідомим, яскравим і радісним, наповненим глибоким сенсом та любов'ю. І з цією надією та вдячністю за радість життя присвячую книгу моєму синові.

Створення цієї книги стало можливим завдяки доброзичливій підтримці колег і друзів, щирій захопленості і допитливості студентів, яку вони виявляли під час наших зустрічей.

Автор

Розділ 1. ВСТУП ДО ПСИХОЛОГІЇ ОСОБИСТОСТІ

Мета вступу до дисципліни “Психологія особистості” полягає у з'ясуванні особливостей об'єкта, що є предметом вивчення, системи феноменів, досліджуваних сучасною психологією, і специфіки методів психологічного дослідження

1.1. Психологія як наука

Психологія як наука має особливості, що відрізняють її від інших дисциплін. Як систему перевірених знань психологію знають в основному ті, хто нею спеціально займається, вирішуючи наукові і практичні завдання. Водночас як система життєвих явищ психологія знайома кожній людині.

У науковому вжитку термін “психологія” вперше з'явився у XVI ст. Спочатку він належав до особливої науки, що займалася вивченням так називаних душевних, або психічних, явищ, тобто таких, що кожна людина легко виявляє у власній свідомості в результаті самоспостереження. Пізніше, у XVII-XIX ст., сфера досліджень психологів значно розширилася, включивши неусвідомлювані психічні процеси (несвідоме) і діяльність людини.

У XX ст. психологічні дослідження вийшли за рамки тих явищ, навколо яких вони протягом сторіч концентрувалися. У зв'язку з цим термін “психологія” почасти втратив початковий, достатньо вузький, зміст, коли він стосувався тільки суб'єктивних, безпосередньо сприйманим і пережитим людиною, явищ свідомості. Проте дотепер, за сформованими сторіччями традиціями, за цією наукою зберігається її назва.

З XIX ст. психологія стає самостійною експериментальною галуззю наукових знань.

Що ж є предметом вивчення психології? Насамперед психіка людини і тварин, що включає багато суб'єктивних явищ. За допомогою одних, таких, наприклад, як відчуття і сприйняття, увага і пам'ять, уява, мислення і мова, людина пізнає світ. Тому їх часто називають пізнавальними процесами. Інші явища регулюють її спілкування з людьми, безпосередньо керують діями і вчинками. їх називають психічними властивостями і станами особистості; до їх числа включають потреби, мотиви, цілі, інтереси, волю, почуття й емоції, схильності і здібності, знання і свідомість. Крім того, психологія вивчає людське спілкування і поведінку, їхню залежність від психічних явищ і, навпаки, залежність формування і розвитку психічних явищ від спілкування і поведінки.

Людина не просто проникає у світ за допомогою пізнавальних процесів. Вона живе і діє у цьому світі, творить його для себе з метою задоволення матеріальних, духовних та інших потреб. Для того, щоб зрозуміти і пояснити людські вчинки, ми звертаємося до такого поняття, як особистість.

У свою чергу, психічні процеси, стани і властивості людини, особливо в їхніх вищих проявах, навряд чи можуть бути осмислені до кінця, якщо їх не розглядати залежно від умов життя людини, від того, як організована її взаємодія з природою і суспільством (діяльність і спілкування). Тому спілкування і діяльність також є предметом сучасних психологічних досліджень.

Психічні процеси, властивості і стани людини, її спілкування і діяльність розділяються і досліджуються окремо, хоча в дійсності вони тісно взаємопов'язані і являють єдину мету, що називається життєдіяльністю людини.

У табл. 1 подано основні поняття, через які визначаються явища, досліджувані в психології. Вони перераховані в лівій частині таблиці. У правій її частині наведено приклади конкретних понять, що характеризують відповідні явища.

Зауважимо, що багато явищ, досліджуваних в психології, не можна беззастережно віднести тільки до конкретної групи. Вони можуть бути як індивідуальними, так і груповими, виступати у вигляді процесів і станів. Тому в правій частині таблиці деякі з перерахованих феноменів повторюються.

Таблиця 1

сновні типи явищ	Поняття
Процеси індивідуальні,  внутрішні	Активність. Відчуття. Забування. Запам'ятовування. Засвоєння. Звикання. Ідеомоторика. Ілюзії. Інсайт. Інтроспекція. Константність. Мислення. Мова. Мотивація. Пам'ять. Пізнавання, Повторення. Потяг. Прийняття рішень. Уява. Рефлексія. Розуміння. Самонавіювання. Самоспостереження. Спогад. Сприйняття. Узагальнення. Умовивід. Уявлення.
Стани індивідуальні, внутрішні	Афект. Бажання. Біль. Відчуженість. Воля. Втома. Галюцинація. Гіпноз. Деперсоналізація. Диспозиція. Забобон. Задатки. Збудження. Егоцентризм. Ейфорія. Емація. Індивідуальність. Інтерес. Комплекси. Любов. Меланхолія. Мотивація. Намір. Напруженість. Настрій. Обдарованість. Особистість.  Переживання. Переконаність. Потреба. Потяг. Почуття. Прагнення. Працездатність. Пристрасть. Рівень домагань. Ригідність. Рішучість. Розсіяність. Самоактуалізація. Самовладання. Самопочуття. Совість. Сором. Стомлення. Страх. Стрес. Схильність. Темперамент. Тривожність. Увага. Упертість. Установка. Уява. Уявлення. Флегматичність. Фобії. Фрустрація. Характер.
Процеси індивідуальні, зовнішні (поведінка)	Адаптація. Активність. Вправа. Гра. Гумор. Дія. Діяльність. Ехолалія. Засвоєння. Імпритинг. Міміка. Навичка. Навчання. Персоналізація. Повторення. Поразка. Потяг .Реакція. Ризик. Самоактуалізація. Самовизначення. Соціалізація. Творчість
Стани індивідуальні, зовнішні	Авторитетність. Виучуваність. Геніальність. Егоїзм. Експресія. Інтерес. Наполегливість. Обдарованість. Організованість. Працьовитість. Сугестивність. Темперамент. Фанатизм. Характер. Честолюбство.
Основні типи явищ	Поняття
Процеси міжособистісні	Гра. Дружба. Емпатія. Звикання. Ідентифікація. Імітація. Комунікація. Комфортність. Лідерство. Проекція. Реакція. Суперництво. Спілкування. Фасилітація. Чутки.
Стани міжособистісні	Відчуженість. Згуртованість. Конфлікт. Любов. Негативізм. Ненависть. Норми групові. Організованість. Порозуміння. Психологічний клімат. Референтність. Симпатія. Статус. Сумісність.