- •1.1. Психологія як наука
- •1.2. Основні галузі психології
- •1.3. Методи дослідження в психології
- •1.4. Загальне уявлення про особистість
- •2.1. Психодинамічний напрямок у теорії особистості: Зигмунд Фрейд
- •2.2. Аналітична теорія особистості: Карл Густав Юнг
- •2.3. Ерік Еріксон, Еріх Фромм і Карен Хорні: егопсихологія та пов'язані з нею напрямки в теорії особистості
- •2.4. Психосинтез: Роберто Ассаджіолі
- •2.5. Трансперсональна психологія: Станіслав Грофф
- •2.6. Гуманістичний напрямок у психології
- •3.1. Роль дитинства в становленні особистості
- •3.2. Роль соціальних чинників у розвитку особистості
- •3.3. Основні теорії та напрямки розвитку особистості в дитинстві
- •3.4. Психологія юнацького віку і формування самосвідомості
- •3.5. Соціалізація особистості. Психосоціальна концепція розвитку особистості е. Еріксона
- •3.6. Типи неправильного виховання
- •4.1. Темперамент - біологічний фундамент особистості
- •4.2. Властивості темпераменту
- •4.3. Темперамент та індивідуальний стиль діяльності
- •4.4. Конституційна типологія
- •4.6. Психогеометрична типологія
- •5.1. Характер
- •5.2. Акцентуація характеру
- •5.3. Клінічна типологія характерів
- •5.4. Самооцінка і рівень домагань
- •5.5. Невротична особистість
- •5.6. Соціальні типи характерів за е. Фроммом
- •5.7. Формування характеру
- •5.8. Особистість і характер людини
- •5. Соціальні типи характерів за е. Фроммом.
- •6.1. Поняття про здібності
- •6.2. Здібності, задатки та індивідуальні відмінності
- •6.3. Природа людських здібностей
- •6.4. Розвиток здібностей
- •4. Розвиток здібностей
- •7.1. Мотив і мотивація
- •7.2. Психологічні теорії мотивації
- •7.3. Мотивація і діяльність
- •7.4. Мотивація та особистість
- •8.2. Вольова регуляція поведінки
- •8.3. Розвиток волі в людини
- •8.4. Види і роль емоцій у житті людини
- •8.5. Фізіологія стресу
- •8.6. Емоції та особистість
- •9.1. Поняття і будова людської діяльності
- •9.2. Види і розвиток людської діяльності
- •9.3. Діяльність і психічні процеси
- •9.4. Уміння, навички і звички
- •9.5. Поняття і види спілкування
- •9.6. Роль спілкування в психічному розвитку людини
5.8. Особистість і характер людини
Після обговорення питання про формування характеру природно звернутися до з'ясування того, як співвідносяться характер і особистість, тим більше, що подібне питання ми вже обговорювали у зв'язку з вивченням темпераменту.
У загальній структурі особистості характеру належить центральне місце, він об'єднує всі інші властивості й особливості поведінки, а також, безсумнівно, впливає на пізнавальні процеси - сприйняття, увагу, уяву, мислення і пам'ять. Цей вплив здійснюється через вольові та інструментальні риси характеру. Емоційне життя людини знаходиться під його прямим впливом. Те ж саме можна сказати про мотивацію і саму волю. У першу чергу характер визначає індивідуальність і своєрідність особистості.
Від інших рис особистості характер відрізняється насамперед своєю усталеністю і, як ми змогли переконатися, більш раннім формуванням. Якщо, наприклад, потреби, інтереси, схильності, соціальні установки, світогляд людини в цілому можуть змінюватися практично протягом усього її життя, то характер, колись сформувавшись, залишається більш-менш стійким. Виняток, мабуть, становлять тільки випадки тяжких захворювань, що охоплюють мозок людини, а також глибоких органічних змін у центральній нервовій системі, що відбуваються з віком, слідом за якими із суто органічних причин може змінюватися характер. Нарешті, деякі його зміни можуть відбуватися в період життєвих криз, що також не можна розглядати як цілком нормальні явища.
Одними з рис характеру людини, що виявляють особливу вікову і тимчасову сталість, є товариськість або пов'язана з нею за змістом риса - замкнутість, а також більш загальні риси, до складу яких входять як складові - екстраверсія та інтроверсія.
З екстраверсією пов'язані певні акцентуації характерів, зокрема екзальтованість, демонстративність, збуджуваність, гіпертимність, сензитивність. Всі ці риси характеру зазвичай утворюють єдиний комплекс. Людину, що має такий комплекс характерологічних рис, відрізняє підвищена активність і увага до того, що відбувається навколо неї. Вона жваво відгукується на відповідні події. Інтроверсія пов'язана з іншою сукупністю особистісних рис, у першу чергу тривожністю, педантичністю, шизоїдністю, істероїдністю, психастенічністю. Люди, які мають цей комплекс характерологічних особливостей, вирізняються відстороненістю від того, що відбувається навколо, відчуженістю, незалежністю.
Майже таку ж сталість, як екстраверсія та інтроверсія, виявляє комплекс характерологічних особистісних рис, що виявляються у вже розглянутих нами захисних механізмах. Характер людини пов'язаний з її інтересами, потребами і найбільше проявляється в тому, що для людини має значення. Тому правильно судити про характер можна, уважно спостерігаючи за тим, як людина себе поводить в значущих життєвих ситуаціях.
Семінар 5. Характер. Акцентуації характеру. Невротична особистість
План
Варіант А
1. Характер як сукупність стійких рис особистості.
2. Характер і темперамент людини.
3. Типологія характерів Е. Кречмера: “за” і “проти”.
4. Акцентуйовані типи характерів (К. Леонгард, А.Є. Личко).