10. Комунікаційні потреби інформаційної та глобалізаційної доби.

Завдання для самостійної роботи ІІ.

1.Як спеціалізуються особисті, групові та суспільні інформаційні потреби у просторі вашої професійної діяльності?

2.Наведіть приклади макро- і мікропотреб та прокоментуйте їх особливість у журналістиці, видавничій справі, рекламі та піарі.

3.Наведіть приклади абсолютних, вторинних і спонтанних потреб у сфері вашої професійної діяльності. Проаналізуйте їх доцільність.

4.Який статус релігійної потреби? З урахуванням глобалізаційних тенденцій, історичних, суспільно-політичних та психологічних факторів обґрунтуйте, яка це потреба: абсолютна, вторинна чи спонтанна?

Існують розбіжності серед думок дослідників щодо статусу релігійної потреби. Наявні доволі ґрунтовні докази приналежності релігійної потреби до тої чи тої категорії. Проте ми не можемо абсолютно вірно виявити її походження. Віра в сакральне була притаманна людям на психологічному рівні споконвіку. Проте, всім відомо з історії, що всі успішні керівники держав або інших суспільних утворень (фараони, князі, королі тощо) використовували релігію в своїх політичних цілях. І якщо вона не відповідала їх задуму, їх бажанням та амбіціям вони проводили релігійні реформи. Прикладом може бути і всім відома релігійна реформа Ехнатона, і остаточне укріплення англіканської церкви Єлизаветою І, і християнізація Русі Володимиром Великим та багато інших. Всі ці релігійні модернізації насправді мали лише обгортку духовності, але головною їх метою – було укріплення абсолютної влади на певних територіях. І як після цього можна говорити про духовні потреби…скоріше можна сказати, що хтось використовував духовні потреби людей на користь власним матеріальним потребам та потребам самореалізації. Адже кожна релігія, обіцяючи духовну свободу, утискає мирські права людини. А найжахливіше те, що всі ці релігії, можливо, не більш ніж людська вигадка? Можемо припустити, що колись й існувала та єдина божественна прарелігія. Але за часи існування людства, вона була настільки спотворена, розколена та трансформована кожним засновником нового релігійного напряму, що на сьогодні ми маємо дійсно не більше ніж результат хтивості «сильних світу цього». А звичайні громадяни, після нетривалого (в контексті історичного часу) опору, задовольняються новим, як істинно споконвічним.

Сьогодні ж, в контексті глобалізації, прослідковується екуміністична тенденція. І якщо ця мета буде досягнута, після неї буде слідувати возз’єднання не лише християнських конфесій, а й міжрелігійне злиття в одну-єдину світову релігію. Звичайно робиться це все для встановлення миру, вселенського порозуміння і т.д. Але з насправді, це просто призведе до монополізації влади. Проте, це все лише припущення.

Ми бачимо наскільки важкими і неосяжними є всі питання пов’язанні з релігіями, тож як ми хочемо впорядкувати один з його аспектів – релігійні потреби? Для цього нам спочатку потрібні відповіді на інші глобальні питання в цій сфері. Але жоден філософ, богослов, жрець, будь-хто не можуть знайти вже протягом тисячоліть єдиної формули чи хоча б алгоритму, який би пояснив релігію, як щось реальне та конкретне чи як вигадану людьми оману.