Абсолютні суспільні потреби (am)
Для задоволення суспільних потреб у цивілізованому суспільстві, що використовує документні канали, створюються соціальні інститути, що обслуговують абсолютні соціальні потреби. Так, економічний соціальний інститут задовольняє АМ1.1; інститут родини – АМ1.2; інститут держави – АМ1.3 і AMI.4; інститут народної освіти – АМ2.2 і т.д. Ці соціальні інститути і виступають як суб'єкти комунікаційних ВМ-потреб, що задовольняються спеціальними комунікаційними службами, які беруть участь у міді- чи макрокомунікації. Наприклад, держава ініціює ланцюжок:
Таким чином, замість простої залежності П → Д, що діяла на особистісному рівні, з'являється складний ланцюжок
Соціальні інститути, які беруть участь у масовій комунікації в ролі соціального комуніканта, здобувають власні групові комунікаційні потреби.
Комунікаційні СМ-потреби виявляються в попиті на форму пропонованих комунікаційних повідомлень, насамперед в галузі мистецтва і літератури. Ця форма повинна задовольняти суперечливі вимогам: з одного боку – відзначатися новизною, з іншого боку – не суперечити звичним зразкам; не бути старомодною і разом з тим дотримуватися загальноприйнятих норм етикету і моралі. Розв’язання цього протиріччя – справа майстерності соціально-культурних працівників, взаємодіючих з масовими аудиторіями.
Завдання для самостійної роботи І.
Який зв’язок існує між потребою і діяльністю?
Між потребою і діяльністю існує причинно-наслідковий зв'язок. Саме потреба підштовхує людину до певної діяльності. З відсутності потреби – відсутня й діяльність; і навпаки.
Наявність різних видів потреб зумовило й різноманіття комунікаційних дій. Але потреба – це абстрактна категорія. В той час, як комунікаційні дії можна починати і припиняти, фіксувати тощо.
Перепишіть загальну формулу культури, увівши до неї категорію “потреби”.
К = Кд + Кс = (творчість + соціальна комунікація) + Кс
Розкрийте, як відрізняються дефініції (визначення понять) “потреба” та “комунікаційна потреба”? Чим ви поясните необхідність в існуванні двох термінів?
Потреба – це особливі здібності, що активізують інші здібності живих систем з появою неузгодженостей, що порушують стабільність життєвих процесів.
Комунікаційна потреба – функціональна властивість суб'єктів активно реагувати на неузгодженість між наявним і нормальним станом їхньої свідомості.
Дефініції «потреба» та «комунікаційна потреба» відрізняються тим, що комунікаційна потреба властива лише суб'єктам, що здатні здійснювати комунікаційну діяльність. До них відносять: індивідуальну особистість, соціальну групу та суспільство в цілому. Визначення «комунікаційна потреба» зосереджене саме на свідомості об’єктів. Комунікаційна діяльність може задовольнити комунікаційну потребу лише, якщо вона усвідомлюється суб'єктом як неповнота змісту свідомості.
Обидва ці терміни мають право на існування. Варто пам’ятати, що «потреба» й «комунікаційна потреба» не одне й те саме. Поняття «комунікаційна потреба» є похідним від поняття «потреба». Адже потреби можуть бути не лише комунікаційними. Отже, термін «потреба» є більш широким, і однією з його складових є «комунікаційна потреба.
Які критерії покладені в основу класифікацій потреб? Укажіть на наукову доцільність цих критеріїв.
Потреби класифікуються за суб'єктом-носієм комунікаційних потреб, що можуть виконувати ролі комунікантів чи реципієнтів та за походженням потреби. Ці критерії допомагають повноцінно та різносторонньо розглянути існуючі потреби, а також показують певний взаємозв’язок – будь-який суб’єкт-носій комунікаційних потреб може відчувати необхідність в потребах відмінних за походженням. Так, будь-який суб’єкт: чи індивідуальна особистість, чи цільова соціальна група, чи суспільство в цілому володіють вихідною кількістю абсолютних потреб (А-потреби), що визначаються природою. Від самого об'єкта склад потреб не залежить. Таким же чином, в процесі професійного становлення, розвитку інтересів та смаків будь-який з суб’єктів починає відчувати необхідність у В- або С-потребах. Але в той же час, варто пам’ятати, що розподіл потреб на А, В, С – є гіпотезою.
Укладіть таблицю “Типологія комунікаційних потреб”, у якій відтворити 9типів, класифікаційні види і різновиди потреб (із зазначенням прикладів потреб).
Чи існує різниця між комунікаційними потребами та комунікаційними інтересами.
Серед дослідників існують розбіжності у розумінні понять «потреба» і «інтерес». Існують три підходи в трактуванні цих розбіжностей:
інтерес – це усвідомлена потреба,
інтереси і потреби самостійні інстанції, що однаково керують поведінкою людей,
інтерес – це ціннісна орієнтація, що зумовлює дію спонтанних потреб.
Отже, на сьогодні цей аспект є недорозрбленим і виступає однією з проблем метатеорії соціальної комунікації.
Специфіка комунікаційних потреб у різних сферах інформаційної діяльності (журналістики,видавничої справи та редагування, реклами і піару).
Дослідники наголошують на існуванні закону зростання потреб, що полягає в прагненні людей до найбільш повного і комфортного задоволення їх матеріальних і духовних потреб, у тому числі й комунікаційних. Звичайно ж це відбивається й на розвитку комунікаційних потреб у сфері журналістської діяльності.
Як відомо, для задоволення суспільних потреб створюються соціальні інститути, що обслуговують комунікаційні потреби. Таким соціальним інститутом є й журналістика. Розвиток і взаємодія ЗМІ дозволяють інформаційно забезпечити функціонування суспільства. Через ЗМІ створюються образи решти соціальних інститутів. До потреб, які задовольняються соціальним інститутом журналістики можна віднести:
АМ1.1. Економічна потреба – потреба в суспільно організованому матеріальному виробництві. Журналістика має значний попит, а отже надає чималу кількість робочих місць, де люди можуть створювати і розподіляти продукти журналістської діяльності та інші журналістські послуги.
АМ2.1. Потреба в самоствердженні і самосвідомості суспільства – звичайно, що це має бути закладене в людину на генетичному рівні, проте журналістика може пробудити або посилити ті почуття патріотизму і націоналізму, які чаїлися в невідомих глибинах душі.
АМ2.2. Потреба в соціалізації підростаючого покоління, включенні його в громадське життя – як відомо не виключно навчальні заклади можуть впливають на формування підростаючого покоління, роль мас-медіа в цьому процесі є незаперечною.
АМ2.3. Пізнавальна потреба – чи не спрямована журналістика на виробництво, накопичення, збереження і використання суспільного знання і досвіду? Звичайно ж, не без цього.
АМ2.5. Естетична потреба – потреба в гармонізації побуту і громадського життя відповідно до національних естетичних смаків і звичаїв. Якби журналістика не була естетично привабливою, то це б відштовхувало споживача і не давало б можливості журналістиці набути масового характеру.
АМ2.6. Комунікаційна потреба.
ВI також часом можуть послуговуватись продуктами журналістської діяльності.
СІ1. Потреба в освоєнні культурної спадщини, потреба в безупинному утворенні;
СІ2. Потреба в самостійній духовній творчості;
СІЗ. Потреба в самопізнанні і саморозвитку.
АІ5.1. Потреба в самореалізації, що збігається з потребою в індивідуалізації.
АІ5.2. Потреба в соціалізації.
АІ5.3. Пізнавальна потреба.
АІ5.5. Естетична потреба.
АІ5.6. Комунікаційна потреба.
Еволюція соціально-комунікаційних потреб у зумовленості культурно-історичними чинниками (інформаційний підхід).
Отже, можна говорити про закон зростання комунікаційних потреб. Цей закон приводить до постійного росту комунікаційних В-потреб і С-потреб, що зумовлює розвиток комунікаційних засобів і послуг. Зміна книжкової культури культурою мультимедійною - один із проявів закону зростання комунікаційних потреб; інший його прояв — утворення в умовах індустріальної неокультуры соціально-комунікаційних інститутів.
Тенденції розвитку комунікаційних потреб особистісних, групових і суспільних