А.1.1.4. Імена

Поряд з ідентифікаторами, в ВМ використовуються лексеми типу "ім'я", які також являться комбінаціями букв і цифр, але першим символом не обов'язково повинна бути буква.

Зауважимо, що послідовність символів, що складається тільки з цифр, буде лексемою іншого типу - цілим числом, і ім'ям в загальному випадку не є. Імена використовуються для позначення основної схеми, моделей, списків параметрів, вузлів, символічних параметрів моделей і в інших випадках.

Приклади імен:

2N2217, BETA, 8to16.

А.1.1.5. Числа

Числа використовуються для завдання значень елементів, параметрів нелінійних залежностей, параметрів символічних моделей. У МПЗ в числовому вигляді вказуються значення деяких констант розрахунку, номінали, параметри креслень та інші кількісні характеристики.

Для запису чисел використовується стандартна нотація з десятковою крапкою, знаком і ступенем:

5; 5.; 5.0; -5.0; +5 E-7; 5.0e +9.

У вхідній мові NetALLTED числа не можуть починатися з десяткового дробу, навіть при наявності знака. Наприклад, такі форми запису числа неприпустимі:

.5; .5 E +10; -. 5; + .5 e +10.

94

При необхідності після числа може бути вказаний масштабний множник, що задається наступними буквами (в будь-якому регістрі):

F = 10-15

P = 10-12

N = 10-9

U = 10-6

M = 10-3

K = 10+3 MEG = 10+6 G = 10+9

T = 10+12

Таким чином, еквівалентними є такі записи одного і того ж числа: 3.14 = 3140.M = 0.00314 k

Зауваження: ціле число з безпосередньо наступним за ним масштабним множником обробляється транслятором як лексема типу "ім'я". У таких випадках необхідно явно розділити число і множник, використовуючи десяткову крапку або пробіл. наприклад:

10 K; 10.K; 150 p

А.1.1.6 Коментарі

Коментар починається символом "#", який стоїть в будь-якій позиції рядка, і триває до кінця рядка вхідного тексту. Коментар може поміщатися на будь-якому рядку після будь лексеми або бути самостійною приміткою, що займає цілий рядок. У тексті коментаря можуть використовуватися будь-які символи, що відображаються. На сенс опису коментарі не впливають.

Приклади коментарів:

95

#Самостійний коментар

#І його продовження

R1 (1,2) = 10; # КОМЕНТАР В КІНЦІ РЯДКА

А.1.1.7 Структура вхідного потоку даних

Структура вхідного текстового файлу має вигляд:

OBJECT <опис_схеми>

&

TASK <текст_завдання >

&

TASK <текст_завдання >

&

.

.

.

LIBRARY <завдання_для_бібліотеки>

&

.

.

.

END

Вхідні дані обробляються програмою NetALLTED порціями в порядку їх розташування у вхідному потоці. Окремими порціями інформації є опис об'єкта дослідження, завдання на дослідження і завдання на взаємодію з бібліотекою NetALLTED, які називаються відповідно розділом опису, розділом завдання на дослідження та розділом управління бібліотекою.

Тип кожного розділу визначається керуючою директивою, що записується на окремому рядку на початку відповідного розділу: OBJECT, TASK, LIBRARY. Перед ключовим словом, що визначає тип керуючої директиви, може бути записано будь-яку кількість пробілів. Директиви

96

OBJECT і TASK параметрів не мають, єдиним параметром директиви LIBRARY може бути ім'я відповідного бібліотечного файлу, при цьому параметр відділяється від директиви одним або декількома пропусками. До і після керуючої директиви може вживатися довільна кількість порожніх рядків.

Кінець розділу кожного типу позначається символом "&", при цьому ознака кінця порції інформації може записуватися як на окремому рядку, так і в кінці останнього текстового рядка даного розділу.

Черговість розділів визначається користувачем в кожному конкретному випадку взаємодії з пакетом. При цьому розділ опису завжди повинен бути єдиним і передувати розділу завдання, в якому вказується вид дослідження і задається форма представлення вихідної інформації. За одним розділом опису може слідувати кілька розділів завдання, що описують різні режими дослідження однієї і тієї ж схеми. Розділ завдання може бути розташований перед розділом опису об'єкта дослідження, але в цьому випадку він може містити лише директиву OPTION.

Розділ управління бібліотекою по відношенню до розділів опису та завдання може розташовуватися довільним чином або, наприклад, може бути єдиним розділом у вхідному потоці.

Особливим видом керуючої директиви є директива END, що відзначає кінець вхідного потоку даних. Після її обробки функціонування програми ALLTED припиняється.

А.1.1.8. Директива FIX

У багатьох випадках користувача цікавить не тільки характер поведінки схеми в певному часовому або частотному інтервалі, але і

97

значення деяких "особливих" точок вихідних характеристик. Такі точки визначаються з допомогою директиви FIX, що має наступний формат:

FIX <ім’я > = <функція_фіксації> (<аргумент> {,<значення>}) {,<функція_фіксації> (<аргумент> {,<значення>})};

Кожній "особливій" точці в директиві FIX присвоюється ім'я <імя >, в якості якого може бути заданий будь-який ідентифікатор. Фактично ім'я є змінною, якій в результаті аналізу схеми буде присвоєно деяке значення. Правила обчислення такого значення описуються за допомогою стандартного набору функцій фіксації (<фун_фіксаціі>):

RISE - значення незалежної змінної (часу або частоти) в точці, в якій схемна змінна <аргумент>, зростаючи, досягає рівня <значення>;

FALL - значення незалежної змінної (часу або частоти) в точці, в якій схемна змінна <аргумент>, спадаючи, досягає рівня <значення>;

MAXF - значення схемної змінної <аргумент> у точці максимуму; MINF - значення схемної змінної <аргумент> в точці мінімуму; MAXA - значення незалежної змінної в точці максимуму схемної

змінної <аргумент>;

MINA - значення незалежної змінної в точці мінімуму схемної змінної <аргумент>;

FIXA - значення схемної змінної <аргумент> при заданому значенні <значення> незалежної змінної.

Приклади описаних функцій фіксації наведено в таблиці А.1.

98

99

tmax=MAXA(y) ymax=MAXF(y)

100

y

Minimum

t s t min t f t

y

yp

yp=FIXA(y, tp)

t

t p

Для аналізу в частотній області в якості схемної змінної <аргумент> необхідно вказувати тип передавальних функцій.

Приклади:

FIX T1 = FALL (UR1, 0.5), T2 = RISE (UR1, 0.5); FIX M1 = MAXF (UR1), M2 = MINF (UR1);

FIX FREQ1 = MAXA (RE.TF1), FREQ2 = MINA (RE.TF1);

Упершій директиві FIX визначається час T1 переходу спадаючої напруги на резисторі R1 через значення 0.5 і час T2 переходу через те ж значення при зростанні напруги.

Удругому прикладі визначаються максимальна (M1) і мінімальна (M2) значення напруги на резисторі R1.

101