EiOV_Sakalosh_ZF

П’ята вимога.

Для того щоб показники й умови преміювання справляли стимулюючий вплив на поведінку персоналу підрозділу (окремих виконавців) і відповідали завданням їх діяльності, необхідно визначити базу, їх вихідну величину, та передбачити «технологію» визначення фактичного рівня показників і умов, що дають підставу для сплати винагороди.

З урахуванням конкретних завдань виробництва показники (умови) преміювання можуть бути:

а) спрямовані на підтримання вже досягнутого;

б) спрямовані на подальше поліпшення результатів діяльності.

Шоста вимога.

Необхідно передбачити обґрунтування розмірів премії, що є важливими складовими побудови преміальної системи.

Його мета – забезпечити відповідність розміру заохочення величині трудового внеску колективу чи працівника. Під час вирішення цієї проблеми (і в цьому полягає основна складність) мають враховуватися безліч чинників: значення конкретного показника для вирішення виробничих завдань, кількість одночасно стимулюючих показників, їх вихідні рівні і можливості подальшого поліпшення, «трудомісткість» одиниці зростання чи досягнення певного рівня показника.

Сьома вимога.

Для посилення мотивуючого потенціалу системи преміювання слід враховувати напруженість показників і умов, за досягнення яких виплачується винагорода.

Одним з варіантів вирішення цієї проблеми є додаткова диференціація премії, що нарахована за основні результати діяльності, залежно від показників, які характеризують напруженість, інтенсивність трудового процесу.

Дев’ята вимога.

 Під час проектування такої складової преміальної системи, як періодичність (преміювання за місячні, квартальні, річні результати чи одноразово), слід враховувати особливості організації виробництва і праці, характер показників преміювання, наявність відповідного обліку результатів діяльності за конкретний період.

План

6.1. Сутність, значення та класифікація витрат

6.2. Групування витрат за економічними елементами

6.3. Калькуляція собівартості продукції

6.4. Наближені методи розрахунку собівартості виробів

6.5. Напрями зниження собівартості

продукції

Ключові поняття і терміни: витрати;

собівартість продукції; прямі витрати; непрямі витрати; прості витрати; комплексні витрати; умовно-змінні витрати; умовно-постійні витрати; економічні елементи витрат; калькуляція собівартості продукції; параметричний метод розрахунку собівартості; метод кореляційного моделювання; метод структурної аналогії.

6.1. Сутність, значення та класифікація витрат

Для визначення витрат на підприємстві використовується термін собівартість продукції, до якої відносять поточні витрати на її виробництво та збут виражені в грошовій формі.

Калькуляція собівартості – це витрати на виробництво та реалізацію одиниці продукції, а також на виконання одиниці роботи. Групування витрат за калькуляційними статтями відображає їх склад залежно від призначення витрат та місця їх виникнення.

Таблиця 6.1. Класифікація витрат на виробництво і реалізацію продукції