1. Загальна структура збройних сил України.

Збройні сили України — це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Військове управління Збройними силами здійснює Генеральний штаб.

Організаційно Збройні сили України складаються з органів військового управління, об'єднань, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.

До складу Збройних сил України належать також об'єднання, з'єднання, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації, що не належать до зазначених вище видів.

Сьогодні до складу ЗС України входять: 1) Сухопутні війська (Механізовані і танкові війська, Ракетні війська та артилерія, Армійська авіація, Протиповітряна оборона). 2) Повітряні сили (Повітряні сили України включають роди авіації: Бомбардувальна, Штурмова, Винищувальна, Розвідувальна, Військово-транспортна). 3) Військово-Морські Сили (надводні сили у складі бригад надводних кораблів; морська авіація у складі морської авіаційної бригади; берегові ракетні війська; війська берегової оборони та морська піхота; військово-морські бази). 4) Інші воєнізовані формування (Внутрішні війська України, Державна прикордонна служба України, Війська Цивільної оборони України).

2. Військове мистецтво та його складові. Основні принципи ведення бою.

Воєнне мистецтво — галузь воєнної науки яка вивчає теорію і практику підготовки і ведення військових дій на суші, морі і в повітрі озброєної боротьби. Воєнне мистецтво розділяється на три складових частини: стратегію, оперативне мистецтво і тактику.

Такий розподіл породжений наявністю специфічних особливостей ведення бойових дій в різних масштабах, що дозволяє кожній частині конкретно і цілеспрямовано досліджувати явище озброєної боротьби, яке відноситься до її предмету.

Принципи:

1. постійна бойова готовність підрозділів;

2. рішучість, активність і безперервність ведення бою;

3. узгоджене застосування підрозділів родів військ і спеціальних військ і підтримання безперервної взаємодії між ними;

4. раптовість дій та застосування воєнних хитрощів (обман противника);

5. рішуче зосередження зусиль на головному напрямку та у вирішальний момент;

6. маневр підрозділами, ударами та вогнем;

7. своєчасне відновлення боєздатності підрозділів, всебічне забезпечення бою;

8. повне напруження моральних і фізичних сил, використання морально-психологічного фактору в інтересах виконання бойового завдання;

9. тверде і безперервне управління підрозділами.

3. Сучасний бій та його види.

Бій — основна форма тактичних дій військ, являє собою організовані та узгоджені за метою, місцем і часом удари, вогонь і маневр з'єднань, частин і підрозділів з метою знищення (розгрому) противника, відбиття його ударів і виконання інших завдань в обмеженому районі протягом короткого часу.

Види - Бій може бути: загальновійськовим, вогневим, протиповітряним, повітряним,

морським.

Загальновійськовий бій – бій успіх якого досягається узгодженими діями частин і підрозділів різних родів військ, спеціальних військ Сухопутних військ, а також Військ повітряної оборони, а на приморському напрямку й Військово-морських сил.

Два види ЗВБ: наступ, оборона