6.ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ

6.1.Техніко-економічне обґрунтування доцільності проведення досліджень

6.1.1.Обґрунтування актуальності теми

До 1990 р. захисні покриття на лопатках газотурбінних двигунів і енергосилових газотурбінних установок одержували методом термодиффузійного хромування, алітування й алюмосиліціювання. Однак підвищення робочих температур, питомих навантажень і агресивності палива зробили ці покриття малоефективними. На їхню зміну прийшли процеси вакуумного осадження жаростійких покриттів на основі сплавів Ме-Сг-АІ- (Y). Одним з методів осадження таких покриттів є електронно-променеве випаровування.

Електронно-променева технологія нанесення жароміцних покрить є найбільш дорогою, але покриття системи Ме-Со-Сг- АІ - У нанесені даною технологією являються найбільш витривалими і стійкими. Крім того, якщо брати до уваги той факт що сама технологія за якою виготовляють лопатки та матеріал з якого їх роблять є дуже дорогими то підвищення витрат на їх захист є обґрунтованими.

В процесі нанесення покриття одну з найважливіших ролей займав процес розробки технологічної оснастки для нанесення покриттів. Так як процес розробки технологічної оснастки включає в себе визначення відстані від лопаток до джерела випару та визначення швидкості їх обертання які є одними з головних технологічних параметрів, то визначення критичних моментів розробки та оптимізація процесу розробки технологічної оснастки є ключовими в процесі отримання бездефектних покрить.

6.1.2.Визначення мети та задач ндр

Метою роботи є доведення доцільності використання електронно-променевої технології при нанесенні захисного покриття зі сплаву УСДП-21.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішувалися такі основні задачі:

• Дослідити особливості нанесення жароміцних покриттів;

• Дослідити технологію підготовки лопаток до нанесення захисних покриттів;

• Розробити технологічну оснастку для нанесення жароміцних покриттів зі сплаву УСДП-21 на лопатки першої ступені допоміжного двигуна 700 APU.

• Дослідити технології обробки лопаток після нанесення покриттів;

• Розробити рекомендації щодо оптимізації процесу нанесення жароміцних покриттів.

6.1.3.Визначення очікуваних результатів ндр та розрахунок показників економічної ефективності

Для визначення очікуваних результатів та показників економічної ефективності, будемо користуватися так званою «бальною» методикою.

Згадана методика застосована на оцінці ймовірної ефективності роботи за деякими шкалами, а саме за шкалами важливості розробки, можливості використання результатів, теоретичної важливості та рівня новини дослідження і нарешті, за шкалою складності розробки. Частина сумарного економічного ефекту, що утворюється за рахунок кожної зі шкал, позначається умовно відповідно номеру шкали коефіцієнтів (К₁, К₂, Кз, К4).

Наведемо докладно системи оцінки за кожною шкалою. Спочатку розглянемо шкалу важливості розробки. Коефіцієнт К₁ може приймати значення 1,3, 5, 7 чи 8 у випадках:

• Робота ініціативна, не є завданням будь-яких директивних органів чи частиною комплексної програми - 1 бал;

• Робота виконується за угодою про науково-технічне співробітництво - 3 бали;

• Робота являє собою частину відомчої програми - 5 балів;

• Робота являє собою частину відомчої комплексної програми з елементами впровадження результатів - 7 балів;

• Робота являє собою частину міжнародної комплексної програми - 8 балів.

Коефіцієнт К₂ може приймати такі значення:

• Результати розробки можуть бути використані тільки в даному підрозділі - 1 бал;

• Результатами розробки може користуватися тільки одна організація - З бали;

• Результати розробки можуть бути використані в багатьох організаціях - 5 балів;

• Результатами розробки можуть користуватися споживачі в межах галузі - 8 балів;

• Результатами розробки можуть користуватися споживачі в різних галузях - 10 балів.

Коефіцієнт К₃ може приймати такі значення:

• Робота являє собою аналіз, узагальнення чи класифікацію відомої інформації, такі результати вже отримувались попередньо у даній галузі - 2 бали;

• Протягом виконання роботи отримано нову інформацію, яка конкретизує уявлення щодо сутності досліджуваних процесів - З бали;

• Внаслідок виконання роботи отримано нову інформацію, що частково змінює уявлення щодо природи досліджуваних процесів - 5 балів;

• Внаслідок виконання НДР створено нові теорії, методики або щось подібне - 6 балів;

• Отримана інформація формує суттєво нові уявлення, що не були відомі раніше - 8 балів.

Коефіцієнт К4 може приймати такі значення:

• Роботу виконує один підрозділ, витрати менше 20000 грн. - 1 бал;

• Роботу виконує один підрозділ, витрати від 20 до 100 тис. грн. - З бали;

• Роботу виконує один підрозділ, витрати від 100 до 200 тис. грн. - 5 балів;

• Робота виконується багатьма підрозділами, витрати від 200 тис. грн. до 1млн. грн. - 7 балів;

• Робота виконується багатьма організаціями, витрати більш 1 млн. грн. - 9 балів.

• Загальна оцінка Б визначається як добуток коефіцієнтів:

Б*=К,*К₂*К₃*К4 (6.1)

Результати бальної оцінки річної економічної ефективності НДР наведені і таблиці 6.1.

Таблиця 6.1 – Результати бальної оцінки економічної ефективності НДР

Позначення показників ефективності НДР	Сутність показників	Бальна оцінка ефективності	Характеристика НДР
1	2	3	4
К1	важливість розробки	5	робота являє собою частину відомчої програми по розробці технологічної оснастки для нанесення жаростійких покриттів на лопатки двигуна 700 APU

Продовження таблиці 6.1

К2	можливість використання результатів обробки	8	результатами розробки можуть користуватися в межах галузі
К3	теоретична важливість та рівень новизни	3	Протягом виконання роботи отримано І нову інформацію, яка конкретизує уявлення щодо сутності досліджуваних процесів
К4	складність розробки	1	роботу виконує один підрозділ, витрати менше 20000 грн.

У відповідності з табл.. 4.1 величина Б у нашому випадку дорівнює:

Б=5*8*2*1=80

Умовний економічний ефект складає:

Е=500*В-Е_н*В_ндр

де 500 – умовна вартість одного балу;

Е_н – нормативний коефіцієнт видатності (Е_В=2…5; в наших розрахунках обираємо Е_н=2);

В_ндр- витрати на виконання НДР (планово-річна вартість виконання НДР)

В_ндр=6829,8 грн.

Е=80*500-2*6829,8=26260,4 грн

Коефіцієнт економічної ефективності складає:

Е_еф=26260,4/6829,8=3,84

Отримане значення коефіцієнта Е_еф свідчить про економічну доцільність проведення даних досліджень.