3. Розробка сітьового графіка виконання науково-дослідної

Метод сітьового планування та управління (СПУ) дозволяє поєднати в часі роботи, спрямованні на досягнення єдиної мети, дає можливість заздалегідь планувати послідовність та взаємозв'язок роботи, що входить до великих і складних комплексів, стежити за виконанням кожної окремої роботи, виявляти та усувати всі затримки, що проявляються під час процесу, вишукувати прихованні резерви та намічати їх використання для виконання процесу в найкоротший строк або для отримання максимальної економії ресурсів за даний строк здійснення комплексу.

СПУ дозволяє при вирішенні цих питань підійти не тільки з якісного, й з кількісного боку, вказати на роботи, від виконання котрих в першу чергу залежить час виконання цілого комплексу.

Основним в системі СГГУ сітьова модель, яка відображає взаємозв’язок та параметри всіх робіт та подій. Цій взаємозв’язок зображується у вигляді сітьового графіку, котрий складається з без масштабних стрілок, що означає ті або інші роботи, і кіл, які характеризують здійснення конкретних родій, котрі відображають результати виконання робіт.

Система СПУ включає:

• складання плану робіт;

• графічне зображення комплексу робіт;

• організацію виконання розробленого графіка;

• використання графіка для поточного керівництва роботами.

6.3.1 Методика побудови сітьового графіка

Сітьовий графік являє собою схематичне зображення комплексу робіт, відображаючи їх логічну послідовність, взаємозв’язок та тривалість, під час побудови сітьового графіку використовуються два графічних елемента: подія та робота. Робота — це процес, який потребує часу, наявності виконавців і матеріальних ресурсів.

На графіку робота відображена суцільною стрілкою. Напрямок стрілки показує послідовність подій.

Над стрілкою проставлена тривалість виконання кожної роботи. Для більш повного зображення зв’язка між роботами використовується поняття фіктивної роботи.

Фіктивна робота показує зв’язок між двома подіями, який не потреб витрат часу та наявності ресурсів. Позначається пунктирною стрілкою.

Суть події — це результат виконання однієї, або декількох показаних робіт; за часом — це момент закінчення попередніх та початок наступних робіт. Зображу ється у вигляді кола.

Кожна послідовність робіт на графіку — це шлях. Шлях від початкової до завершальної події має назву повного. Максимальний по тривалості повний шлях має назву критичного.

Процес планування за допомогою сітьового графіку включає насту пні основні етапі:

• виявлення та опис усіх подій та закріплення за кожною роботою

виконавців:

• визначення тривалості та трудомісткості виконання робіт:

• побудова сітьового графіку;

• визначення основних параметрів сітьового графіку;

• аналіз та оптимізація сітьового графіку.

6.3.2 Визначення тривалості виконання сітьового графіка

При плануванні тривалості робіт необхідно користуватися відповідними нормативами та узагальненими даними. Для робіт, на які норми відсутності та немає досвіду їх виконання, використовують експериментальні методи визначення часу їх виконання.

Розрахунок очікуваного часу виконання роботи визначається за допомогою рівня:

t= (6.2)

де – мінімальна тривалість робіт;

– максимальна тривалість робіт;

– найбільш імовірна тривалість робіт.

Трудомісткість роботи визначається по формулі:

(6.3)

де – очікуваний час виконання роботи;

– кількість виконавців роботи.

6.3.3 Побудова сітьового графіку

Після того, як ми визначимо тривалість робіт будується сітьовий графік.

Побудову сітки можливо починати з початкової або завершальної події. Графік повинен бути по можливості симетричним.

Бажано, щоб стрілка не перетинались та мали суттєво напрямок зліва направо. На сітьовому графіку не повинно бути замкнутих контурів та номери подій повинні зростати зліва направо.

6.3.4 Розрахунок основних параметрів сітьового графіку

До основних параметрів графіку відносяться ранні завершення подій та робіт, довжина критичного шляху.

Для розрахунку основних параметрів зручно, користуватися секторним способом при якому, розрахунок раннього та пізнього термінів часу подій виконується безпосередньо на графіку.

При цьому кожне коло — подія. Коло розділюється на чотири сектори:

N_i – порядковий номер події;

T_pi – ранній термін здійснення події;

T_ni – пізній термін здійснення події;

R_i – резерв часу події.

Ранній термін події являє собою час, необхідний для виконання робіт попередньої події:

(6.4)

Пізній термін здійснення події являє собою такий час, звершення події, перевищення якого викличе аналогічну затримку завершальної події.

(6.5)

Резерв часу події можливо вирахувати знаючи ранні та пізні строки звершення всіх подій.

R_i= T_ni+ T_pi (6.6)

Повний шлях — низка послідовних робіт, яка з’єднує початкову і завершальну події, в яких кінцева стадія кожної роботи збігається з початковою подією наступної роботи.

Критичний шлях — повний шлях, який має найвищу тривалість. Тривалість критичного шляху визначає загальну тривалість виконання комплексу робіт в цілому. У сітьовому графіку може бути кілька критичних шляхів.

6.3.5 Аналіз і оптимізація сітьового графіка

Аналіз сітьового графіка полягає у остаточному контролі й перевірці складеного графіка. При цьому необхідно перевірити правильність й доцільність розчленування всього процесу на окремі роботи, їх послідовність й взаємозв’язок.

При оптимізації сітьових графіків можуть бути вирішені такі завдання:

• Вирівнювання завантаження виконавців за період часу при строкові

виконання всіх робіт, який відповідає тривалості критичного шляху;

• Планування робіт при загальному строкові, який менший, ніж

тривалість критичного шляху.

6. Складання сітьового графіку виконання НДР

Визначивши коло направлених робіт будуємо сітьовий графік (рис.6.1)

Картка-визначних робіт НДР наведена у таблиці 6.6

Таблиця 6.6 Картка-визначник робіт

№ п/п	Назва роботи	Позначення		Тривалість	Ранній час		Пізній час		Резерв
		i	j	t(ij)	tpn	tpr	tnn	tnr	p(ij)
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1	Отримання завдання	0	1	1	0	1	0	1	0
2	Вивчення літератури	1	2	7	1	8	1	8	0
3	Аналіз літературних даних	1	3	5	1	8	1	8	0
4	Складання частини «Літературний огляд»	3	4	10	8	18	8	29	11
5	Визначення основних етапів та робіт по темі	3	5	3	8	11	8	11	0
6	Розробка методики дослідження	3	6	10	8	18	8	18	0
7	Складання розділу «Методика дослідження»	4	7	5	18	23	29	34	11
8	Розробка оснастки	6	8	5	18	23	18	23	0
9	Підготовка експерименту	8	9	7	23	30	23	30	0
10	Моделювання експерименту	9	10	21	30	51	30	51	0
11	Аналіз очікуваних результатів	10	11	10	30	40	30	40	0
12	Складання розділу «Економічна частина»	7	12	5	23	28	34	39	11
13	Консультація	12	13	5	28	33	39	44	11
14	Складання розділу «Охорона праці»	12	13	5	28	33	39	44	11
15	Консультація	14	15	5	33	38	44	51	13
16	Складання розділу «Експериментальна частина»	14	16	7	33	51	44	51	0

17	Кінцеве оформлення НДР	16	17	14	51	65	51	65	0
18	Обговорення та перевірка результатів	16	19	5	51	56	51	65	9
19	Перевірка записки	17	18	5	65	70	65	70	0
20	Оформлення плакатів	17	20	3	65	68	65	72	4
21	Рецензія	18	21	2	70	72	70	72	0
22