«ПРЕДМЕТ, МЕТОДИ ТА ЕТАПИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ».

1. Потрібна,оскільки економіка дає змогу фахівцям і суспільству прийняти правильне вирішення, в якому напрямку працювати, які повари потрібні, забезпечити доцільність своєї праці, створення кращих благ для суспільства, при цьому доступних.

2. Предмет економічної теорії: вчення про закони домашнього господарства; створення, примноження та розподіл багатства нації; виробничі відносини та закони, що управляють виробництвом, розподілом, обміном і споживанням благ; діяльність людей за умов рідкісності ресурсів; ефективне використання обмежених виробничих ресурсів.

3. Мікроекономіка вивчає поведінку окремих економічних агентів домашніх господарств, підприємств, власників ресурсів, а також окремих ринків. Проблеми:задача вибору способу та напрямку використання вичерпних ресурсів, оцінка товарів, аналіз попиту та пропозиції.

4. Макроекономіка вивчає закономірності функціонування господарств в цілому. Об’єктом дослідження є валовий національний продукт, національний дохід, національне багатство,рівень життя населення,проблеми безробіття, інфляція та її причини, грошовий обіг,рух процента…Проблеми: безробіття,яке несе з собою бездіяльність, втрату кваліфікації, занепад моральних і етичних норм, а також веде до громадських та політичних безпорядків. Інфляція є ще одним з факторів економічної нестабільності. Інфляція дезорганізує економіку, деформує соціальну психологію, негативно впливає на можливості прогнозування наслідків економічних рішень.

5. Регіональна економіка – це система суспільних відносин, яка історично склалась в межах областей держави, являє собою сукупність взаємопов’язаних папок і зв’язків, які забезпечують її стійкість та цілісність на макро- та мікрорівні. Поняття регіональна економіка охоплює виробничі, фінансові, кредитні, суспільні відносини території конкретного регіону. Для ефективного розвитку виробництва у регіоні потрібно знайти організаційні форми для впровадження у виробництво ноу – хау, нових прогресивних методів виробництва, екологобезпечні ресурсозберігаючі технології. Проблеми:розвиток економічного регіону та безпека.

6. Світова економіка – внутрішньо суперечлива єдність національних економік, пов’язаних міжнародним поділом праці,торговельно-виробничими, фінансовими та науково-технічними зв’язками.

7. Не кожна економічна думка розвивається в систему поглядів і стає економічним ученням. Ні в рабовласницькому, ні у феодальному суспільстві ще не існувало стрункої системи економічних поглядів на економічні процеси. Могутнім поштовхом до формування економічної науки стало становлення в усіх структурах суспільного життя капіталістичних відносин, коли стали формуватися ринок, обмін, торгівля. Відбувається і становлення економічної теорії як науки під назвою політична економія. Цей термін був уперше застосований французьким економістом Антуаном Монкретьє у праці "Трактат політичної економії" (1615). Тривалий час саме під цією назвою розвивалася економічна теорія. Класична політична економія зародилася в Англії в кінці ХVП ст. Уперше термін «класична політична економія» ужив Маркс сто­совно школи, яка розпочала дослідження внутрішніх закономірностей буржуазного суспільства.

8. Фізіократи вперше перенесли дослідження із сфери обігу в сферу виробництва. Проти законів і установ, які гальмували прояв натурального порядку і вимог невтручання державних установ у розвиток економіки. Кене вперше виділив основні правила суспільства і показав розподіл створеного продукту в країні. Класична школа перенесла економічні дослідження із сфери звернення в сферу виробництва, розробили теорію ціни товарів, аналізували різні форми прибутку.

9. Методологічною платформою економічного дослідження Ф. Кене стала розробка ним концепції про природний порядок, юридичною основою якого, на його думку, є фізичні та моральні закони держави, що охороняють особисту власність, особисті інтереси та забезпечують відтворення та правильний розподіл благ. У теоретичному надбанні Ф. Кене важливу роль відіграє вчення про чистий продукт, який нині      називають національним дохідом. Це надлишок над тією частиною, яка покривала заробітну плату.

10. Головною заслугою А.Сміта, економіста мануфактурного періоду, стало створення цілісної економічної системи на основі знань, які були одержані на той час суспільного розвитку. Він вважав, що розподіл праці підвищує продуктивність трьома способами:" збільшення вправності кожного окремого робітника;" збереженням часу при переході від одного виду діяльності до іншого;" стимулювання винаходом і виробництвом машин, щополегшують і зменшують людську працю.

11. Неокласична школа політичної економії справляла неабиякий вплив на інші напрями. Саме неокласичні теорії формували методо­логічні засади досліджень економічних явищ усіма іншими течіями в політичній економії: в основу ідей кожної з них було покладено неокласичний аналіз взаємозв'язків та взаємовпливу елементів еко­номічної системи.

ДКР №2 «ОСНОВИ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА ТА ЕКОНОМІЧНІ СИСТЕМИ» Охріменко Лариси,ХН-72

1. Головна функція економіки – створення благ та послуг. Благо-будь-яка корисність (предмет, явище,процес), яка задовольняє людську потребу. Економічна наука-це сфера розумової діяльності людини,функцією якої є пізнання та систематизація об’єктивних знань про закони і принципи розвитку реальної економічної дійсності. Три основні питання економічної теорії:1)що виробляти?2)як виробляти?3)для кого виробляти?

2. Е

   1.Виробництво

   4.Споживання

   2.Розподіл

   3.Обмін

   кономічно-динамічно розвинена система, в основі суспільного виробництва якої лежить чотири взаємозв’язаних процесів:

1. Виробництво-процес перетворення ресурсів(факторів виробництва) у блага(товари, послуги).

2. Розподіл-стадія суспільного виробництва, на якій буде визначатися кому будуть належати результати суспільного виробництва(формуються соціальні відносини,матеріальний стан).

3. Обмін-процес обміну одних продуктів на інші.

4. Споживання-процес використання послуг та благ.

Відтворення суспільного виробництва буває простим-повторення процесу виробництва у попередніх масштабах; та розширеним-у зростаючих масштабах.

3. Фактори виробництва-це елементи,які використовуються для виробництва матеріальних і духовних благ.

З емля

П раця

К апітал

П ідприємницька здібність

І нформація

Н аука

Е кологія

Рента

Зарплати

Банківський відсоток

Прибуток

Корисність

Технології, відкриття

Умови життя

1.Земля як фактор виробництва включає в себе саму землю,а також лісові й водні ресурси,родовища корисних копалин та інші природні багатства,що використовуються у виробничому процесі.2.Праця є фізичною та інтелектуальною діяльністю людини,створює блага і надає послуги.3.Капітал-це економ. ресурс,що визначається як сукупність усіх технічних, матеріальних і грошових засобів, використовуваних для виробництва товарів та послуг.4.Підприємницька здібність характеризує діяльність людини щодо поєднання та ефективного використання всіх інших факторів виробництва з метою створення благ та послуг.5.Інформація важливий фактор виробництво,який можна визначити як систему збирання, обробки та систематизацію різноманітних знань людини з метою використання їх у різних сферах життєдіяльності.6.Наука-це специфічна форма людської діяльності,спрямована на отримання та систематизацію нових знань про природу,суспільство і мислення.7.Екологія-система спеціалізованих видів трудової діяльності та витрат,спрямованих на раціональне використання природних ресурсів,охорону навколишнього середовища та його відтворення.

4. Крива виробничих можливостей вказує на існування альтернативних можливостей,за яких різне поєднання факторів виробництва забезпечують такий самий максимальний обсяг випуску продукції. Якщо лінія пряма,то це означає, що фактор виробництва використовується оптимально,якщо лінія опускається нижче,то фактор недовикористовується, якщо вище-використовується з надлишком.

Критерії характеристики економічних систем	Адміністративно-господарська система	Ринкова система	Змішана економіка	Традиційна економіка
Форма власності та фактори виробництва	Державна	Приватна	Приватна, державна	Державна
Хто і як приймає основні економічні рішення	Колективне	Конкуренція	Колективне, приватне, держ.	Держава
Спосіб координації економічної діяльності	Жорсткий план	Особистий інтерес	Розвиток інфраструктури	Традиції,звичаї, релігія
Мотиви, які стимулюють ведення економічної діяльності	Виконання плану	Макс. дохід	Розвиток суспільства	Збереження форм господарювання
Принципи ведення виробництва

ДКР №3 «РИНОК, ЯК СИСТЕМА ГОСПОДАРЮВАННЯ, ОСНОВНІ ЙОГО КАТЕГОРІЇ – Охріменко Лариси,ХН-72

ТОВАР І ГРОШІ. МЕХАНІЗМ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ»

1. Ринок-система економічних відносин,пов’язаних з обміном товарів та послуг на основі широкого використання різноманітних форм власності, товарно-грошових і фінансово-кредитних механізмів. Ринок є організаційною формою існування товарного виробництва. Історія останнього налічує близько 6 тис. років. Приблизно стільки ж років існує і ринок.Якщо розглядати еволюцію ринку з точки зору суб'єктів ринкових відносин, то ми побачимо, що спочатку це були безпосередньо виробники і споживачі товарної продукції. Потім, у міру його розвитку й відокремлення в самостійні галузі торгівлі та грошового обігу, активними учасниками ринкових відносин стають торговельні й фінансові посередники: комерційні агенти, комівояжери, консигнатори, брокери, ділери та ін.