EiOV_Sakalosh_ZF
.pdf
Методи вимірювання та показники рівня продуктивності праці
Прямий
On |
|
|
|
Li |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
On |
O |
|
O |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
||||
Q |
Hw |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
Li |
Q |
|
Q |
||
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
Hw |
O |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Економіка і організація |
Частина 1. Економіка виробничого |
|
виробництва |
підприємства |
181 |
На підприємстві виробіток може визначатися
різними способами залежно від того, якими одиницями вимірюються обсяг продукції і затрати праці.
Якщо обсяг продукції вимірюється натуральними показниками (в штуках, тоннах, метрах тощо), то і відповідні
показники продуктивності праці називаються натуральними.
Вартісними називають показники виробітку, у яких обсяг продукції вимірюється грошовими одиницями.
Економіка і організація |
Частина 1. Економіка виробничого |
|
виробництва |
підприємства |
182 |
4.5. Чинники та резерви зростання продуктивності праці
Чинники змінювання певного показника – це сукупність усіх рушійних сил і причин, що визначають динаміку цього показника. Відповідно чинники зростання продуктивності праці – це вся сукупність рушійних сил і причин, що сприяють збільшенню продуктивності праці.
3 огляду на можливості впливу на діяльність підприємства та за рівнем керованості, всі чинники зростання продуктивності праці можна поділити на дві узагальнюючі групи – зовнішні та внутрішні.
Економіка і організація |
Частина 1. Економіка виробничого |
|
виробництва |
підприємства |
183 |
У машинобудівному виробництві доцільно використовувати такі узагальнені групи чинників зростання продуктивності праці:
матеріально-технічні (удосконалення техніки й технології, застосування нових видів сировини та матеріалів);
організаційні (поглиблення спеціалізації, комбінування, вдосконалення системи управління, організації праці);
економічні (удосконалення методів
планування, систем оплати праці, участі працівників у прибутках);
Економіка і організація |
Частина 1. Економіка виробничого |
|
виробництва |
підприємства |
184 |
соціальні (створення належного морально-психологічного клімату, нематеріальне заохочення, поліпшення системи підготовки та перепідготовки персоналу тощо);
структурні, галузеві й інші фактори (введення та освоєння нових виробництв, зміна структури виробництва);
природні умови та географічне розміщення підприємств.
Економіка і організація |
Частина 1. Економіка виробничого |
|
виробництва |
підприємства |
185 |
Класифікація чинників для розрахунку можливого зростання ПП на підприємстві
|
Підвищення |
Запровадження систем машин |
|
||
ПП |
науково- |
Механізація та автоматизація виробництва |
|||
технічного |
Застосування прогресивних технологій |
||||
рівня |
Підвищення якості продукції |
|
|||
зростання |
|
||||
виробництва |
Використання економічних видів |
||||
|
сировини, матеріалів |
|
|||
Соціально- |
Удосконалення методів |
|
|||
планування, системи оплати |
праці |
||||
чинників |
економічні |
Поліпшення умов праці |
|
||
чинники |
|
||||
Підвищення кваліфікаційного рівня |
|||||
|
|||||
|
робітників |
|
|
||
|
Удосконалення структури та раціональний |
||||
Групи |
Удосконалення |
||||
розподіл функцій управління |
|
||||
управління, |
Запровадження раціонального розподілу |
||||
організації |
та організації праці робітників |
|
|||
|
виробництва та |
Збільшення реального фонду робочого |
|||
|
праці |
часу |
|
|
|
Економіка і організація |
Частина 1. Економіка виробничого |
|
|
||
виробництва |
|
підприємства |
|
186 |
|
|
|
Відносне |
зменшення |
чисельності |
|
|
праці |
|
часу |
|
|
|
Збільшення |
|
Відносне |
зменшення |
чисельності |
ПП |
обсягів |
|
промислово-виробничого |
персоналу |
|
виробництва |
|
завдяки зростанню обсягів виробництва |
|||
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
зростання |
Структурні |
|
Зміна частки окремих видів продукції |
||
|
(послуг) та виробництв |
|
|||
|
|
|
|||
зрушення у |
|
Зміна частки покупних напівфабрикатів |
|||
виробництві |
|
та кооперованих поставок |
|
||
чинників |
|
|
|||
|
|
|
|||
Галузеві |
|
Збільшення робочого періоду в сезонних |
|||
|
виробництвах |
|
|
||
|
|
|
|
||
чинники |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Групи |
|
|
Зміни природних умов |
|
|
Уведення та освоєння |
|
|
|
||
|
нових виробничих |
Диверсифікація виробництва та |
|||
|
введення в дію нових об’єктів |
||||
|
об’єктів |
|
|||
|
|
|
|
|
|
Економіка і організація |
Частина 1. Економіка виробничого |
|
|
||
виробництва |
|
|
підприємства |
|
187 |
Економію чисельності працівників за рахунок запровадження нової техніки, прогресивної технології для підвищення технічного рівня виробництва можна розраховувати за такою формулою:
Ч |
|
|
(t1 t2 ) Nпл |
К |
|
||
техн |
|
ч |
|||||
|
|
Т |
рп К |
|
|
||
|
|
|
вн |
|
|||
Економіка і організація |
Частина 1. Економіка виробничого |
|
виробництва |
підприємства |
188 |
Зміна чисельності робітників у зв’язку із структурними зрушеннями у виробничій програмі визначається за формулою:
Чстр.зр |
|
(Т |
б Тпл ) Qпл |
|
Трп Квн |
||
|
|
|
Економіка і організація |
Частина 1. Економіка виробничого |
|
виробництва |
підприємства |
189 |
Економію чисельності робітників в результаті покращення використання робочого часу можна обчислити:
Чроб.час |
|
Д |
пл Дб |
|
П |
роб |
Ч |
|
|
||||||||
|
Дб |
100 |
пвп |
|||||
|
|
|
|
|
|
|||
Загальну економію чисельності працівників знаходять як суму економії чисельності за кожним із чинників.
Економіка і організація |
Частина 1. Економіка виробничого |
|
виробництва |
підприємства |
190 |