Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

1-13_Lection_TOT

.pdf
Скачиваний:
12
Добавлен:
17.03.2016
Размер:
7.55 Mб
Скачать

3

s

 

s c

 

ln

T2

R ln

v 2

;

s

 

s c

 

ln

T2

R ln

p2

 

2

1

v

 

T1

 

v1

 

2

1

p

 

T1

 

p1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розглянуті процеси вважаються оборотними.

1.Ізохорний процес

Зрівняння стану ідеального газу pv=RT при v=const одержуємо

Tp Rv f (v) const . Це співвідношення називається законом Шарля.

Відповідно до закону Шарля, при v=const тиск газу змінюється прямо про-

порційно абсолютним температурам:

р

2

T

2

 

 

p1

 

T1

 

1

 

+q

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

v

 

 

 

p2

T

 

1

 

 

 

s

 

 

 

 

 

 

 

s1

s2

 

Зовнішня робота газу при v=const дорівнює нулю, тому що dv=0. Отже,

 

 

 

v2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

pdv 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

v1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Наявна (корисна ) зовнішня робота l Н дорівнює

p2

lН vdp v( p2 p1 )

p1

Основне рівняння 1 закону термодинаміки при dl=0 приймає вид

δ q du cv dt

Кількість теплоти, яка підводиться у процесі при постійній теплоємності дорівнює

q cv (t2 t1 ) u2 u1

при змінній теплоємності

qv cv dt cvm t02 t2 cvm t01 t1 u2 u1 ,

якщо в процесі приймає участь m кг або V м3 газу, то:

Qv U v mcvm t2 t1 Vн c / vm t2 t1

Vн –кількість газу в м3 за н.у. ( Р=101,325 кПа, T=273,15 К)

Оскільки в 1 м3 газу міститься в залежності від параметрів його стану різна кількість газу, то прийнято відносити 1 м3 газу до н.у.

Зміна ентропії визначається з рівняння

s

 

s

c

 

ln

T2

R ln

v2

c

 

ln

T2

c

 

ln

p2

, v const

2

v

 

 

v

 

v

 

 

1

 

 

T1

 

v1

 

 

T1

 

 

p1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

2.

Ізобарний процес

 

З

 

рівняння стану ідеального

газу для ізобарного процесу знаходимо:

v

 

 

R

( p) const .

 

T

 

p

 

 

 

 

 

Це співвідношення називається законом Гейлюсака. Об’єм газу змінюється пропорційно абсолютним температурам.

v1 T1 2 v2 T2 1

Питома робота зміни об’єму при цьому знаходиться за наступним рівнян-

ням

 

 

v2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l p dv p(v2 v1 )або...l R(T2

T1 ) R(t2

t1 )

 

 

v1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

Наявна ( корисна) зовнішня робота lН

vdp

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

Кількість теплоти, яка приймає участь в ізобарному процесі при сР=const,

дорівнює

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q p c p dt c p (t2 t1 ) h2 h1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо в процесі приймає участь m кг або

V м3 газу, то

QP H P mc Pm (t2 t1 ) Vн cPm (t2 t1 )

 

 

 

 

Зміна ентропії визначається з рівняння

 

 

 

 

s

 

s c

 

ln

T2

R ln

p2

c

 

ln

T2

c

 

ln

v2

 

2

p

 

 

p

 

p

 

 

1

 

T1

p1

 

T1

 

v1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Ізотермічний процес

Для ізотермічного процесу ідеального газу pv=const

чи

p 1v1=p2 v2

і

p1

 

v2

p2

v1

 

 

 

 

При постійній температурі об’єм газу змінюється обернено пропорційно йо-

го тиску ( закон Бойля-Маріотта).

Основне рівняння першого закону при T=const має простий вид

5

q= l q1-2 =l1-2

Кількість підведеної до робочого тіла теплоти чисельно дорівнює роботі

зміни об’єму.

Питома робота зміни об’єму дорівнює, враховуючи, що p v=p1 v1

l v2

pdv p v

v2

dv

p v

ln

v2

q

 

v

v

 

1

1

1

1

 

 

 

 

 

 

 

 

v

 

 

v

 

 

 

1

 

1

 

 

1

 

 

 

 

 

 

Питома наявна зовнішня робота визначається по формулі

 

 

p2

dp

 

p

 

p

p

 

p2

lН

 

vdp p1v1

 

p1v1 ln

1

 

 

 

 

 

1

 

 

 

Тобто в ізотермічному процесі ідеального газу ця робота дорівнює роботі зміни

об’єму

 

l =lнаявна

 

 

 

 

 

 

Теплоємність в ізотермічному процесі дорівнює

c

 

dq

 

dq

,

а ентальпія і внутрішня енергія ідеального газу не змі-

 

 

 

 

T

 

dt

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

нюються, тобто dh=0 і du=0

 

 

 

Зміна ентропії в процесі дорівнює:

s

 

s c

 

ln

T2

R ln

v2

R ln

v2

R ln

p1

 

2

v

 

 

 

 

 

1

 

 

T1

v1

 

v1

 

p2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Теплота в ізотермічному процесі дорівнює q=T(s2-s1).

4. Адіабатний процес

Процес, що протікає без підведення і відведення теплоти, тобто при відсутнос-

ті теплообміну тіла з навколишнім середовищем, називають адіабатним. Для оде-

ржання адіабатного процесу необхідною й обов'язковою умовою є q=0, і отже, q=0.

Оборотний адіабатний процес можна здійснити в циліндрі з абсолютно нетеп-

лопровідними стінками при нескінченно повільному переміщенні поршня.

Виведемо рівняння адіабати. З рівнянь 1 закону термодинаміки маємо

при dq=0, s=const

 

du+dl=0

чи

c vdT+pdv=0

dh+dlн =0

чи

cpdT-vdp=0

v12 k

6

cvdT =- pdv cpdT = vdp

 

 

 

c p

k ;

 

k

vdp

;

 

 

 

 

k

dv

 

dp

;....k ln

v

2

ln

p

2

 

 

 

cv

 

pdv

 

 

 

 

v

 

p

v1

p1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p1v1k=p2v2k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

pvk= const

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

v

k

 

 

 

 

 

 

 

 

k 1

 

 

 

 

 

 

 

 

v

k 1

 

 

 

 

P

 

 

 

T

P

k

 

 

 

 

 

T

 

 

 

 

 

2

 

1

 

;

2

 

 

 

2

 

 

 

;

 

 

 

 

2

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P1

 

 

 

 

 

 

T1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

v2

 

 

 

 

P1

 

 

 

 

 

 

 

 

v2

 

 

 

 

 

 

Питома робота зміни об’єму, здійснена тілом над навколишнім середовищем при рівноважному адіабатному процесі, може бути обчислена за рівнянням адіабати.

p

 

p v k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

vk

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

v2

 

 

 

 

 

dv

 

p v

k

 

 

 

 

 

 

 

k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

1

 

чи l p1v1

 

 

 

 

 

 

vk

 

 

1 k

 

 

v1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

1

 

 

p v

p

v

 

 

 

 

 

 

2

 

k 1

 

1

1

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

v1 k

 

k

 

1

 

1

 

1

 

 

k

 

k

p1v1

 

 

 

 

 

p1v1

 

p2 v2

 

 

 

 

 

 

 

 

1

k

1

vk 1

 

v k 1

k 1

 

vk 1

 

v k 1

 

 

 

 

 

 

 

1

2

 

 

 

 

1

2

 

Наявна зовнішня робота буде в k раз більше величини роботи зміни об’єму.

k dvv dpp ...або.. vdp kpdv, т.б...l p kdl

Для оборотного адіабатного процесу dq=0, тому

ds dqT 0...и..s2 s1 const

У такий спосіб адіабатний процес є одночасно ізоентропним.

5. Політропні процеси

Процес ідеального газу, у якому теплоємність є постійною величиною, на-

зивається політропним.

З визначення політропного процесу випливає, що основні процеси – ізохор-

ний, ізобарний, адіабатний і ізотермічний, якщо вони протікають при постійній теплоємності, є окремими випадками політропного процесу.

У політропному процесі + < cп < -∞.

7

Кількість теплоти, отримана в політропному процесі, може бути визначена q= cп (t1 –t2) і δq=cп dt

Рівняння політропного процесу виводиться на підставі рівняння першого зако-

ну термодинаміки:

 

dq= спdT= cpdTvdp

і dq=спdT=cvdT+pdv

dq=cпdT=cpdT-vdP

 

dq=cпdT=cvdT+pdV

 

З цих рівнянь знайдемо

 

 

cп

с p

 

vdp

 

 

 

 

 

 

 

 

cп

cv

pdv

 

 

 

 

Позначимо вираз лівої частини рівняння через n, одержимо

n dvv dpp

або....pvn const

Отримане рівняння є рівнянням політропного процесу.

Оскільки рівняння політропи відрізняється від рівняння адіабати тільки вели-

чиною показника,

n, то, мабуть, усі співвідношення між основними параметрами

можуть бути представлені формулами, аналогічними адіабатному процесу:

 

 

 

v

n

 

v

n 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n 1

 

p

2

T

 

 

T

p

2

n

 

 

 

 

1

;

2

 

 

1

 

 

;...

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p1

 

 

T1

 

 

 

 

 

 

T1

 

 

 

 

 

v2

 

v2

 

 

 

 

 

p1

Теплоємність політропного процесу визначається з формули

 

 

 

 

 

 

 

n

cп

 

c p

 

 

 

 

 

 

 

звідки

 

 

сп

cv

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

c

 

с

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

п

v n 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Політропний процес – це узагальнюючий процес. Можна показати, що всі роз-

глянуті процеси – його окремі випадки. Дійсно, рівняння 4-х основних процесів одержують з рівняння політропного процесу.

8

Якщо підставити значення n для окремих випадків, то одержуємо теплоємності

розглянутих процесів:

 

 

 

Ізохорний

n= +∞;

pv const

спv;

ізобарний

n=0;

pv0

p const ; сп= kсv р;

Ізотермічний n= 1;

pv

const

сп= +∞;

адіабатний n=к;

pvk

const .

сп=0.

Рівняння роботи має аналогічний вид з рівнянням роботи в адіабатному проце-

сі, тобто

l

1

p v

p

v

 

 

 

2

 

n 1

1

1

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Наявна робота в політропному процесі дорівнює

p

 

 

 

lн 2 vdp

n

 

p1v1 p2 v2

n 1

p1

 

 

 

 

n

R T1

T2

 

 

n 1

 

 

Політропний процес у T-s

p-v координатах має вид

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Процес

q

 

 

 

L

 

 

 

 

lp

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P=const, n=0

Δh=cpΔT

 

p V=R(T2 –T1)

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T=const, n=1

TΔs=l=lp

 

P1v1ln(v2 /v1)

 

 

q=l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

S=const, n=k

0

 

 

 

 

1

 

p1v1

p2 v2

 

 

l p h c p

T

 

 

k

 

p1v1 p2 v2

 

 

 

 

 

 

n 1

 

k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

u cv T1 T2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k 1

 

 

 

 

 

 

 

k

 

 

 

 

 

 

p2

 

 

k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p v

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k 1

1

1

 

 

p1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V=const, n=

Δu=cvΔT

 

0

 

 

 

 

 

V(p1-p2)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C=const, n=1

cv

n k

 

T

 

1

 

p1v1

p2 v2

 

 

lh

 

 

n

 

 

p1v1 p2 v2

 

 

 

 

n 1

 

n 1

 

n 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9

1

Лекція 6

Реальні гази. Основні поняття і визначення.

Робочим тілом ТЕТУ є реальні гази і пари. Гази, у яких не можна знехтува-

ти силами взаємодії між молекулами й об’ємами самих молекул, наз. реальними.

Рівняння стану для ідеальних газів Pv =RT для реальних газів непридатно.

Відмінність властивостей реальних газів від ідеальних характеризується відношенням Pv /RT =z, що називається коефіцієнтом стисливості. Для ідеального газу z= 1, а для реального газу z залежить від температури і тиску газу, причому може бути і більше 1, і менше 1.

Між молекулами реального газу діють сили притягання, що зменшують тиск газу на стінки посудини, а наявність сил відштовхування перешкоджає щільному зближенню молекул.

Найпростішим рівнянням стану реального газу з урахуванням поправок на сили взаємодії між його молекулами і впливу об’єму молекул є рівняння Ван-дер-

Ваальса

(P va2 )(V b) RT ,

де a/v2 – характеризує внутрішній тиск газу, обумовлений силами взаємного притягання його молекул;

V-b –вільний об’єм, тобто об’єм простору в якому переміщуються молекули

газу.

a,b –характеризують природу газу.

Отримане рівняння з якісної сторони добре описує стан реального газу, але виконані розрахунки не завжди збігаються з експериментальними даними.

Всі існуючі рівняння реального газу складні й в інженерних розрахунках широкого застосування не знайшли. Для інженерних розрахунків використову-

ються довідкові таблиці і діаграми.

Представником реального газу є водяна пара, яка є найбільш розповсюдже-

ним теплоносієм у більшості енергетичних установок.

2

Водяна пара має ряд переваг у порівнянні з іншими теплоносіями:

1)нетоксична;

2)вибухобезпечна;

3)проста в одержанні.

Водяна пара має відносно гарні т/д властивості: має велику теплоємність і

теплоту пароутворення.

Способи одержання водяної пари

Одержання пари з рідини може здійснюватися двома шляхами: випарову-

ванням чи кипінням.

Випаровуванням, наз. пароутворення, що відбувається тільки з вільної

поверхні рідини і при будь-якій температурі рідини.

Кипінням, наз. інтенсивне пароутворення по всій масі рідини, що

відбувається при підведенні рідині через стінку посудини визначеної кількості те-

плоти.

Процес кипіння починається при досягненні рідиною визначеної темпера-

тури, що наз. температурою кипіння (насичення) tн і протягом усього процесу залишається незмінної при незмінному тиску. Значення tн залежить від природи речовини і тиску, чим вище р тим, вище tн . Тиск, відповідний температурі tн, наз.

тиском насичення рн.

Зворотний процес переходу пари в рідкий стан, що супроводжується

відводом теплоти, наз. конденсацією.

Процес одержання водяної пари

Для технічних потреб водяну пару одержують у парових котлах ( котлоагрегатах), де спеціально підтримується постійний тиск. Найпростіша схема котлоагрегату показана на мал.6.1.

Вода з джерела водопостачання ДВ надходить на ХВО, де хімічно очищається ( видаляються солі). Далі вода надходить на систему регенеративного підігріву живильної води РПЖВ. Звідти на деаератор Д, де відбувається термічна обробка води для видалення вільно розчинених агресивних газів( кисень, водень). Потім вода з Д подається насосом 1 у підігрівник( водяний економайзер) 2, де за рахунок теплоти димових газів (штрихові лінії)

3

підігріваєся до температури tн. З економайзера вода попадає через барабан 5 і опускні труби 4 у систему випарних труб 3, що розташовані в топці котла. У випарних трубах за рахунок підведення теплоти від продуктів згоряння частина води перетворюється в пару, пароводяна суміш, що утворилася повертається в барабан 5, де розділяється на суху насичену пару і воду, що знову повертається у випарний контур. Підйом пароводяної суміші в кип'ятильних трубах здійснюється за рахунок різниці густини води ( в опускних трубах) і пароводяної суміші (у кип'ятильних трубах). Отримана таким чином суха насичена пара з верхньої частини барабана надходить у пароперегрівник 6. Тут суха насичена пара за рахунок теплоти гарячих димових газів перегрівається до необхідної температури перегрітої пари t.

Таким чином, процес одержання перегрітої пари складається з 3-х послідовних стадій: підігрів води до tн, пароутворення і перегрів пари до необхідної t. Усі ці процеси протікають при р=const.

Аналіз 3-х стадій одержання перегрітої пари

Розглянемо процес одержання пари у фазових діаграмах P-v,T-s, h-s

1) Процес підігріву води до температури насичення.

Початком відліку u=0, h=0, s=0 прийнято вважати потрійну точку, у якій рідина знаходиться в 3-х своїх агрегатних станах: у твердому, рідкому і

газоподібному (точка А). Зневажаючи впливом тиску на зміну об’єму води, вва-

жають для всіх станів її на лінії АА1 v0=0.001 м3/кг; u 0= 0, h0 =0, s0 =0

PА = 0.00061 МПа; TА =273,16 К ( tА =0.01 ос); vА = 0.001 м3/кг

За початкову температуру води, що надходить у к/а при будь-якому тиску приймаємо т. а- tа . Тоді лінія АА1 – відповідає станам холодної рідини при різних тисках (ізотерма холодної рідини). Лінія АА1 являє собою майже вертикальну

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]