Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

1-13_Lection_TOT

.pdf
Скачиваний:
12
Добавлен:
17.03.2016
Размер:
7.55 Mб
Скачать

1

Лекція 2

Теплота і робота і їх визначення.

1. Робота і теплота

При протіканні т/д процесів, у загальному випадку, тіла які беруть участь в цьому процесі обмінюються між собою енергією. У результаті енергія одних тіл зменшується, а інших -збільшується.

Теплота і робота – це дві форми передачі енергії. Вони є характеристиками процесу, а не функціями стану.

Теплота - Q – форма передачі енергії в мікросередовищі при взаємодії між структурними частинками речовини.

Фізично пов'язана з теплопровідністю чи тепловим випромінюванням.

Робота –L– форма передачі енергії в макросередовищі при переміщенні або зміні об’єму тіла чи його частин.

Оскільки L і Q є мірою переданої енергії, то їх кількість вимірюється в оди-

ницях енергії, тобто в джоулях.

Розрізняють:

1)

Q, L, q, l нескінченно мала кількість роботи і теплоти (елемента-

рна кількість);

 

 

 

2

 

2

2)

L L1 2

L ,

Q Q1 2 Q; – повна (загальна) кількість роботи і

 

1

 

1

теплоти.

∫- це сума елементарних робіт чи елементарної кількості теплоти. d- диференціал-нескінченно мала зміна чого-небудь.

- нескінченно мала або елементарна кількість чого-небудь.

Обчислення роботи процесу

Термодинаміка розглядає 3 види роботи:

1) Деформаційна (термодинамічна) - робота зміни об’єму L;

2

2)Робота переміщення чи наявна робота пов'язана зі зміною тиску LП , LН;

3)Технічна робота – LТ.

I.Робота зміни об’єму

Це механічний ефект взаємодії тіла з навколишнім середовищем, пов'язаний зі зміною об’єму, коли по всій поверхні діє рівномірно розподілений тиск навко-

лишнього середовища рівний тиску тіла.

До газу, що знаходиться в циліндрі і займає об’єм V1 при тиску Р, підводять деяку кількість теплоти. В результаті підведення теплоти р.т. розширюється і пор-

шень переміщується на відстань dх. При цьому тіло виконає роботу. А робота це сила помножена на шлях. Оскільки тиск завжди спрямований по нормалі до повер-

хні, то сила, яка діє на елементарну поверхню f буде дорівнювати рf, а елементарна робота на шляху dх

L p f dx pdv , де dv=fdx - елементарний об’єм

Очевидно, що повна робота для всієї поверхні тіла при зміні об’єму від V1 до V2 складе:

 

 

 

 

 

2

2

 

 

 

f

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

L L pdV

p,V1,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

1

 

 

 

 

або для 1 кг газу

 

 

 

 

 

 

 

2

 

dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l pdv

чи l pdv ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

l

L

Äæ

- питома робота термодинамічного процесу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m

êã

 

 

 

 

 

 

Якщо ми знаємо функціональну залежність параметрів р і v у процесі або рівняння виду р=f(v), то можна аналітично визначити роботу для будь-якого рівно-

важного процесу в зазначених межах.

Термодинамічна робота розглядається як алгебраїчна величина.

Робота позитивна, якщо виконується безпосередньо робочим тілом (розширення).

Робота негативна, якщо виконується зовнішнім середовищем (стиснення). На р-v

3

діаграмі робота зображається площею, обмеженою кривою процесу, віссю об’ємів і ординатами, що відповідають початку і кінцю процесу.

p

1

 

 

V2

pdv

 

 

 

 

 

V1

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dv

v2

v

v1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. dV>0,

V↑

l > 0;

2. dV<0,

V↓

l < 0;

3. dV=0,

(V= const),

l = 0.

2

Для розв’язку інтегралу l pdv необхідно знати залежність р=f(v), тобто рівнян-

1

ня процесу:

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а) p const,

 

l pdv p(v2

v1);

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б) v const,

 

l pdv 0,

áî

dv 0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

p1v1 pv

 

2

 

dv

 

 

 

 

 

 

 

v2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

в) pv const,

 

l pdv

 

 

 

 

p1v1

 

p1v1

p1v1 ln

;

 

 

 

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

1

 

 

v

 

 

 

 

 

 

 

v1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

v

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

p vk pvk

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 1

 

 

 

 

 

 

 

 

dv

 

 

 

 

 

 

 

 

k

 

const, l

 

pdv

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k

 

 

 

 

 

 

pv

 

 

 

 

k

p1v1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

p1v1

 

 

 

 

 

 

v

k

 

 

 

 

 

 

г)

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

vk

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p1v1k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k

 

 

1 k

1 k

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p1v1

 

 

 

 

p2

 

 

 

(v2

v1

)

 

( p1v1 p2v2 )

 

 

1

 

 

 

 

 

 

k 1

k 1

k 1

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

II. Робота переміщення або наявна робота – механічний ефект взаємодії робочого тіла з навколишнім середовищем при переході з області з одним тиском в область з іншим тиском. Нехай в каналі рухається газ.

4

 

 

І

f

ІІ

 

 

 

p

 

p+dp

m, кг/с

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І

dx

ІІ

 

 

 

 

 

f- поперечний переріз каналу; w ddx - швидкість газового потоку ( м/с);

m – масова витрата, кг/с. F1 = P f ; F11 = -(P+d) f – сила, що діє в I і II перерізах. Робота дорівнює силі помноженій на переміщення. Оскільки в даному випад-

ку розглядається рухоме середовище для якого задана масова витрата m, то пере-

міщення в 1 часу є не що інше, як швидкість. Тоді

L

 

= [ p -(p+dp)] f

dx

Vdsp ;

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f w= V [ м3/c] – об'ємна витрата.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ln Vdp

 

[ Дж/с]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

Питома робота переміщення

 

 

 

 

 

 

 

 

Ln

2

 

 

 

Дж с

 

Дж

 

 

ln

vdp

чи ln=-vd

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m

с кг

 

 

 

 

1

 

 

 

 

кг

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Питома робота в р-v координатах еквівалентна площі, що обмежена кривою процесу, віссю тисків і двома абсцисами, що відповідають початку і кінцю процесу lП – величина алгебраїчна.

p

 

 

 

p2

 

 

p1

 

1

vdp

1. dр>0, р↑ →

lП <0.

 

 

 

 

 

p1

dp

 

 

 

 

2. dр<0, р↓ →

lП >0

 

 

 

 

 

p2

 

 

 

2

3. dр=0, (р=const),

lП =0

 

 

 

 

 

 

 

 

v

 

5

Для необоротних процесів отримані залежності для обчислення термодинамі-

чної роботи і роботи переміщення не справедливі.

Якщо процес необоротний ( внутрішня необоротність, наявність тертя), то

2

 

l pdv l,

де lЕВ – енергетичні втрати.

1

 

2

 

l pdv l, якщо lЕВ =0- процес оборотний

1

якщо lЕВ >0- процес необоротний якщо lЕВ <0- процес неможливий.

2

lÏ vdp l

1

Робота, зменшена на величину lЕП, називається корисною чи ефективною ро-

ботою.

Зв'язок між термодинамічною роботою і роботою переміщення

2

2

l pdv , lÏ

vdp , h = u+ рv

1

1

рv – потенційна енергія тиску, рv=π

Продиференцюємо даний вираз d(рv)= рdv + vd р

2

2

2

d ( pv) p2v2

p1v1 pdv vdp l lÏ

1

1

1

l =lП + Термодинамічна робота дорівнює роботі переміщення плюс зміна потенційної енергії.

III. Технічна робота

Характеризує механічний ефект взаємодії робочого тіла з рухомими тверди-

ми стінками каналу, має місце в газовому потоці. Ця робота пов'язана з переміщен-

ням робочого тіла з однієї висоти на іншу, коли відбувається зміна тиску (втрата

6

тиску внаслідок наявності сил тертя і місцевих опорів, при звуженні і розширенні трубопроводу, наявності запірнорегулюючої арматури - вентилі, засувки).

При переміщенні має місце зміна швидкості руху потоку.

II

W2 u2, p2, v2

I

lT

W1

II

u1, p1, v1

Z2

I Z1

 

 

 

W 2

L L p2V2 p1V1 m

2

2

 

 

 

 

W 2

 

 

 

l l pv

 

 

g Z

 

2

 

 

 

l l k g Z

l l l k g Z

2

 

 

 

 

W1

 

mg Z2

Z1 ,

 

2

 

 

 

загальний баланс робіт

Для нерухомої системи lT =0.

Визначення кількості теплоти

Якщо два тіла мають різну температуру, то вони обмінюються енергією. Кі-

лькість енергії, переданої при теплообміні, називається кількістю теплоти. Рушій-

ною силою передачі теплоти є різниця температур.

Кількість теплоти передана (отримана) при взаємодії р.т. з навколишнім се-

редовищем можна визначити 2 способами:

7

1) з виразу для ентропії оборотного процесу:

Q TdS

або для питомої кількості теплоти

q Tds

q T s (s2 s1)T

Для скінченного процесу, у якому питома ентропія змінюється від s1 до s2,

загальний вираз питомої кількості теплоти має вид

s2

q Tds

s1

Оскільки абсолютна температура T величина завжди позитивна, то знак теп-

лоти визначається тільки знаком зміни ентропії. Процес збільшення питомої ентро-

пії (ds >0) означає підведення теплоти до р.т.

У T-s координатах питома теплота процесу q зображається площею, обме-

женою кривою процесу 1-2 і віссю абсцис, q дорівнює площі 12s 2 s1 1.

Т

 

 

2

 

c

 

 

2

 

1

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cm

 

 

 

 

 

s

 

 

 

 

t

 

s1

s2

 

t1

t2

 

 

 

 

2) Кількість теплоти можна визначити на основі поняття теплоємності.

Теплоє-

мністю тіла називається кількість теплоти, необхідна для нагрівання його на 1 К.

C

dQ

;

c

dq

 

 

 

 

 

 

 

 

dT

dT

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q

t2

cdt

 

 

 

 

 

c

 

 

1 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

 

t

t

 

t

 

 

 

 

 

 

 

2

1

t1

2

1

8

2

 

2

 

 

 

 

q cdt cdT ,

 

 

 

1

 

1

 

 

 

 

c - питома теплоємність.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

кДж

 

кДж

 

Питома теплоємність буває: масовою

 

 

 

, мольною ( сμ)

 

 

, об'ємною

 

 

 

 

кг К

 

кмоль К

 

/

 

 

кДж

 

)

 

 

 

 

 

. Для визначення значень теплоємностей досить знати величину однієї з

 

3

 

 

 

 

м

 

К

 

них.

Теплоємності пов'язані між собою залежністю:

c/

c

c í

або c

c

c/

22.4

 

 

 

 

 

Для реальних газів теплоємність залежить від температури, природних властивос-

тей, характеру процесу, p. Величина теплоємності може змінюватись від + до - .

Найбільш часто зустрічаються в практиці теплоємності в процесах зi сталим тис-

ком сР і сталим об’ємом сv. Співвідношення цих величин для ідеального газу ви-

значаються формулою Майєра:

 

 

ср - сv

= R

Їх відношення позначають:

cp

k ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cv

де k- показник адіабати.

 

 

 

 

 

Для одно-, двох- і багатоатомних ідеальних газів:

 

 

k

5

(1,67);

7

(1, 4);

 

9

(1, 29).

 

 

 

 

 

 

 

3

 

5

 

7

 

 

 

Якщо q - кількість теплоти, яка підводиться до одиниці кількості газу (чи відво-

диться) від нього при зміні температури газу від t1 до t2 (чи від Т1 до Т2), то

cm

 

q

являє собою середню теплоємність.

 

 

t2

t1

 

 

Границя цього відношення, коли різниця температур прямує до нуля, називається істинною теплоємністю.

9

c lim dq .

dt 0 dt

q c t - при постійній теплоємності

Кількість енергії, отриманої тілом у формі теплоти, будемо наз. підведеною теплотою, а кількість енергії, відданої тілом у формі теплоти – відведеною теп-

лотою. Підведена теплотапозитивна, а відведена –негативна.

Передача енергії у формі теплоти і роботи може відбуватися одночасно.

Якщо процес необоротний

s2

q Tds qÅÂ

s1

Якщо qЕВ =0- процес оборотний;

Якщо qЕВ>0 - процес необоротний;

Якщо qЕВ<0 - процес неможливий.

Математичні властивості теплоти і роботи

1.Теплота і робота є характеристиками процесу, а не функціями стану.

2.Теплота і робота за величиною залежать від характеру ( шляху) процесу.

p

 

 

T

 

 

1

a

 

 

a

2

 

 

 

 

 

 

b

 

1

 

b

 

2

 

 

 

 

 

 

 

3.Круговий інтеграл від диференціалаv теплоти і роботи не дорівнюєs нулю в

загальному випадку.

 

 

q 0

l 0

4. Q і L не є повними диференціалами.

1

Лекція 3.

Перший закон термодинаміки

I закон т/д є частковим випадком загального закону збереження і перетво-

рення енергії стосовно до процесів, що протікають у ТДС.

Закон збереження і перетворення енергії говорить, що в ізольованій системі

сума усіх видів енергії є величиною постійною.

В т/д процесах р.т. можуть віддавати або отримувати енергію у формі теп-

лоти Q і у формі роботи L. В результаті чого енергія буде змінюватися чисельно

на Е. Тоді відповідно до закону збереження енергії, і з урахуванням знаків L і Q

( при однаково направлених потоках теплоти і роботи знаки їх протилежні) рів-

няння енергетичного балансу прийме вигляд

Q+ (-L) =

Е

Q = Е+ L

(1)

Тобто в т/д процесі підведена теплота витрачається на зміну його енергії і здійс-

нення зовнішньої роботи.

Взагальному випадку зміна повної енергії р.т. дорівнює:

Е= ΔU+ m Δw2/2 +mgΔZ,

де mgΔZпотенційна енергія обумовлена положенням р.т. в полі зовнішніх сил.

Тоді

 

Q= ΔU+ m Δw2/2 +mgΔZ+L

(2)

Або для 1 кг р.т.

 

q= Δu+ Δw2/2 +mgΔZ+l

(3)

Якщо р.т. не рухається, а потенційною енергією можна знехтувати, то тоді

повна енергія р.т. буде складатися тільки з його внутрішньої енергії

 

Е = ΔU→

 

Q= ΔU+L

(4)

Або для 1 кг р.т.

 

q= Δu+l

(5)

Рівняння (4) і (5) є формою запису I-го закону т/д.

 

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]