Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
посібник _друк.doc
Скачиваний:
36
Добавлен:
17.03.2016
Размер:
7.7 Mб
Скачать

Перетворення запитальних речень у непряму мову

  • При перетворенні запитань з прямої мови на непряму мову ми використовуємо ask або want to know.

  • У непрямих запитаннях (запитаннях, що містяться у непрямій мові) – прямий порядок слів, тобто дієслово використовується у стверджувальній формі і знак питання не ставиться. Дієслівні часи, займенники та вирази часу змінюються так само, як у розповідних реченнях. Напр.. ‘Do you speak English?’ he asked her. - He asked her if she spoke English.

  • Коли пряме запитання (запитання, що міститься у прямій мові) починається запитальним словом (who, where, how, when, та ін.), то і непряме запитання починається тим самим запитальним словом. Напр.. ‘Why are you late?’ the teacher asked me. - ‘The teacher asked me why I was late.’

  • Коли пряме запитання починається допоміжним дієсловом (do, is, have) або модальним дієсловом (can, may, must), тоді непряме запитання починається словами if або whether. Напр.. ‘Can you speak French?’ they asked me. They asked me if/whether I could speak French.

Перетворення спонукальних речень з прямої у непряму мову

  • При переході спонукальних речень у непряму мову наказовий спосіб у прямій команді перетворюється на інфінітив у непрямій команді.

  • Щоб перетворити в непряму мову команди або вказівки ми використовуємо дієслова order або tell. Напр. ‘Check the water levels in the pipes,’ the technician said to me. The technician told me to check the water levels in the pipes.

  • Щоб перетворити в непряму мову прохання ми використовуємо дієслово ask. Речення у прямій мові зазвичай містить слово ‘please’. Напр.. ‘Listen to me, please,’ the teacher said to us. The teacher asked us to listen to him.

Інфінітив (the Infinitive)

Інфінітив – це основна форма дієслова. Інфінітив може вживатися з часткою to та без неї.

Ми вживаємо інфінітив з to

  • Після таких дієслів, як advise, agree, decide, expect, hope, manage, offer, promise, refuse, seem, want, та ін. Напр.. The planners agreed to make the proposed changes.

  • Після be + прикметник такий, як glad, happy, nice, sorry та ін. Напр.. It is nice to be back home.

  • Із словами too та enough. Напр.. It’s too cold to work outside today. The problem was easy enough to solve it quickly.

  • Щоб висловити мету. Напр.. I’m studying to be a surveyor.

Ми вживаємо інфінітив без to

  • Після модальних дієслів (can, must та ін.). Напр.. You must read the manual before operating the machine.

  • Після дієслів let та make. Напр. The teacher let me leave the classroom.

Складний додаток з інфінітивом

  • Коли підмет речення і суб’єкт інфінітива (виконавець дії, вираженої інфінітивом) є однією і тією ж особою, то суб’єкт інфінітива опускається. Напр.. I want to be an engineer. (Підмет речення і суб’єкт інфінітива – ‘I’.)

  • Коли підмет речення і суб’єкт інфінітива є різними особами, то суб’єкт інфінітива не опускається. Суб’єкт інфінітива може бути виражений іменником (the students) або займенником в об’єктному відмінку (me, you, them та ін.). Напр.. I would like the students to listen more attentively. I would like them to listen more attentively.