- •Розшифровка рентгенограм полікристалічного зразка металу кубічної сингонії.
- •Як проводиться ідентифікація фаз за даними про міжплощинні відстані?
- •Основний закон послаблення монохроматичного рентгенівського випромінювання.
- •Прецизійне вимірювання періодів кристалічної гратки.
- •Зйомка в камері крос.
- •Вивести рівняння Вульфа-Бреггів та вказати на практичні аспекти застосування.
- •Якісний фазовий рентгеноструктурний аналіз сплавів.
- •Методи кількісного фазового рентгеноструктурного аналізу (Метод «гомологічних» пар, метод внутрішнього стандарту).
- •Виникнення характеристичного рентгенівського спектру.
- •Основне рівняння дифракції рентгенівських променів. Рівняння Лауе
- •Індиціювання дебаєграм полікристалів кубічної сингонії.
- •Асиметричний метод зйомки дебаєграм та їхній розрахунок. Метод Лауе.
- •Прецизійне визначення періоду кристалічної гратки за допомогою дифрактометра.
- •Метод Речінгера.
- •Прецизійне визначення періодів гратки. Метод екстраполяції.
- •М етод полікристалів.
- •Аналіз методу за допомогою оберненої гратки.
-
Основне рівняння дифракції рентгенівських променів. Рівняння Лауе
При рентгенографічному дослідженні аналізують інтерференційні картини, які утворюються в результаті розсіювання рентгенівських променів електронами атомів.
Розглянемо інтерференцію рентгенівських променів атомами, які розташовані у вигляді ланцюга.
Введемо спрощуючі передумови.
-
Будемо вважати, що атоми нерухомі.
-
Всі електрони атома зосереджені в узлі гратки.
Нехай на атоми, які розташовані ланцюгом , падає плоска хвиля монохроматичного випромінювання під кутом косинус якого дорівнюе. Розсіяні промені розходяться під кутом косинус якого дорівнює .
Одиничний вектор в напрямку падаючих променів позначимо , а одиничний вектор в напрямку розсіювання цих променів позначимо через .
вектор, це період розташування атомів вздовж ланцюга.
Умовою того, що розсіяні промені 1 і 2 в результаті інтерференції дадуть максимум є те, що оптична різниця ходу цих променів буде дорівнювати цілій кількості довжин хвиль, тобто Н, (Н- ціле число). Оптична різниця ходу променів 1 і 2 буде:
Рівняння (8.1) є умовою того, що розсіяні рентгенівські промені і результаті інтерференції дадуть максимум. Це і е перше рівняння Лаує
При проходженні рентгенівських променів через просторову гратку з осями вздовж яких періоди складають а косинус кутів між падаючим променем і осями складають а косинус кутів між розсіяним променем і осями то по аналогії з одновимірним випадком умовою максимуму в результаті інтерференції буде виконання одночасно рівнянь (8.1, 8.2, 8.3):
або скорочено:
Ці рівняння називаються рівняннями Лаує.
Їх можна записати в векторній формі:
де - вектор оберненої гратки;
різниця векторів ;
довжина хвилі.
.Доведемо, що формула (8.4) аналогічна формулам (8.1,8.2,8.3), для цього домножимо вектор оберненої гратки скалярно на
(8.5)
Домножимо рівняння (8.4) скалярно на і врахуемо результат (8.5)
(8.6)
Тобто
Ми отримали рівняння (8.1),тобто перше рівняння з системи рівнянь Лаує в скалярній формі. Якщо по черзі будемо помножати на і , то отримаємо відповідно рівняння (8.2) і (8.3). Таким чином ми довели, що рівняння Лаує еквівалентне трьом рівнянням Лаує в скалярній формі (8.1-8.3).
Покажемо, що з рівняння Лаує випливає рівняння Вульфа-Брегів.
Рис.24
Проведемо площину (НКL), яка ділить кут між векторами навпіл. Вектор буде перпендикулярним до цієї площини.оскільки з формули (8.4) випливає, що , тому площина буде мати індекси (НКL), таким чином площина перпендикулярна , а відповідно і . Оскільки відповідний вектор оберненої гратки завжди перпендикулярний площині прямої гратки з тими ж самими індексами (НКL).
Розглянемо рівняння (8.4) по абсолютній величині:
З малюнку (2.4) знайдемо:
Де - кут між відбитим променем і площиною(HKL).
З визначення: (8.8)
З визначення:підставимо в формулу (8.4) значення з формули (8.7) та (8.8):
(8.9)
(8.10)
Таким чином ми довели, що рівняння Вульфа-Брегів витікае з рівняння Лаує.
.