--- Діаграма стану з-в

2 види: Метастабільна (прискорена ша охол.) та стабільна (повільна охол).

Для спрощення обмежена 6,67%.

В метаст діагр – комп. Feта C,стаб – Фе та С.

Метаст – 4 фази – Р, Тв р на осн Фе, Ау – гама Фе, Ферит – альфа Фе.

Тврд фериту 800-100 за ХБ.

Аустеніт – має ГЦК решітку – пластичний, магніт, його тв залежить від вуглецю – 170-300 Хб.

Цементит – Фе3С – хім спол вугл і зал, має орторомбічну крист реш в якій на 4 ат вуглеця приход 12 атом заліза. Магн при 210 гр Ц. Тревдівть 700 за ХБ.

1499 – утв ауст. 1147 – евтектоїдне перетв.

Залізо є поліморфним металом, утворюється при 1199 гр. Ц. – альфа залізо.

1392 – дельта фе у гама фе.

Оцк у гцк.

910 – гама фе у альма фе, у оцк решітку.

768° - магнітне перетворення.

У всіх сплавах з вмістом вуглецю більше 4,9% буде у структурі спостерігаються первинні кристали цементиту у вигляді пластинок між якими знах дрібнозерниста евтектика – ледебурит – заевтектичні сплави.

Від 2,14% до 4,3% знах сплави до евтектичні. При кімн темп – дендритної форми зерна перліту навкруги яких знах тонкий шар цем втор. Решта – евтектичні.

--- З-в сплави, 0,02 – 2,14 %

Сталі –

1.Доевтект (альфа фе, до 0,8%)

2.Евтектоїдні (перліт, 0,8%)

3.Заевтект (Фе3С, до 2,14%)

Сталі які не містять легуючих елементів, або менше 0,4% кремнію, назив вуглец. Сталь яка містить до 0,25% С назив низько вугл; 0,25-0,6% - середньовуглец; 0,6-2,14 – високо вуглец.

Леговані сталі – залежно від вмісту осн легуючого елементу – хромо-нік, марганцеві, хромисті, хромо-кремністо-марганцові, нікелеві сталі.

За якістю сталі – сталі звич якості – не більше за 0,045 фосфору.

Ст 0..6, цифра – вміст вуглецю, зі збільш числа збільш вміст вуглецю. Роблять горячо-катану сталь.

1.Доевтектоїдні сталі – 0,04% Фосф, 0,04% Сульф.

Маркеровка – Сталь 0,8-80. Число – середній вміст вуглеця в сотих.

2.За евт – якісні: У7-У13 (7 сотих – 13 сотих).

Сталь високої якості – 0,035%, не більше. (У13А )

Сірка та форфор –шкідливі домішки. Сірка – призводить до червоноламкості, існіє у сталі у вигляді сульфідів маргацю та заліза, які утворюють із перлітом легкоплавку евтектику (988°), впливає на міцність. Фосфор – кожна сота підвищує поріг крихкості на 30°.

За призначенням:

1.Конструкційні – дял виготовлення машин, піддаються терм обробці. Різновиди – для цементації, поліпшування сталі, низьколеговані будів сталі.

2.Інструментальні – різальні, швидкорізальні (які не втрач твердості при швидкостях).

3.З особл. Власт – жароміцні, не ржав, з особливими техн та магн властивостями.

Леговані сталі відмічаються за домопогою відповідних літер та цифр.

40Х, нема перед чилом літери – середн вміст вуглецю у сотих.

ЛВР, нема цирфи перед перш літерою, С - 0,1%

Х – Хром, Х13 – 13%.

12Х18Н9Т, 18 – Хрому, 9% - нікелю, 1% - титану; якщо немає цифри для букви – по вершій цифрі.

Л – литий метал.

С – кремень, М – молібдон, К – кобальт, В – вольфрам, Ф – ванадій, Д – мідь, Ю – алюмй, А – азот, Р – бор, Т – титан.

--- Чавуни.

Чавунами сплави більше 2,14% С і до 6,67.

У чавунах – кремінь, марганець, сірка, фосфор.

Вуглець у чавунах в залежн від хім складу та швидк охолдж приймає вид цементиту або графіту.

Чавуни –

Доевтичні (до 4,3) – темні зерна перліта(дендритна форма, навкруги яких прошарок ц2, ферита – ледебурита(евт)).

Евтектичний (4,3) – ледебурит

Заевт (більш 4,3%) – стр-ра спластин перв цементиту та ледебуриту.

Білі чавуни – досить крихкі, мають міцну міцність та пласт, тому практично не використ, крім до евт чавуну, з якого виготовляють шляхом відпору ковкий чавун.

Інші чавуни служать для виготовлення сталі.

Сірі чавуни зал від форми поділь на сірий ливарний чавун. Останній Отримують при менших швидк охол аніж білий чавун. Він високо міцний. Сірий чавун отримують шляхом відплаву білого доевт чавуну що містить до 3%С.

Для сірого ливарного чавуну – не більше 0,5% розтяг.