1.Морфеміка як підсистема мови.Морфемологія як розділ морфології. Об’єкт, предмет і завдання морфемології

Термін «Морфеміка» має два значення: онтологічне і гносеологічне.

Онтологічноморфеміка – це морфемна підсистема мови, система елементарних (морфем/морфів) і комплексних( морфемних//морфних структур слів//словоформ) значеннєвих одиниць.

У гносеологічному розумінні морфеміка – це наука про морфемну будову слова. О. Моїсеєв ввів термін «морфемологія» для цього розділу мовознавства.

Морфеміка вивчає морфеми та їх класифікацію за функціями й іншими ознаками, поділ слів на морфеми, правила сполучуваності у внутрішній будові слова і зміни у морфемних структурах.

Проблеми морфеміки:поділ слова на морфеми і принципи виділення морфем; класифікація морфем; визначення допустимих меж розростання слова; правила сполучуваності морфем — вивченням цієї проблеми займається розділ морфеміки — морфотактика.

Морфемологія – розділ морфології, який вивчає систему морфем//морфів і морфемну//морфну структуру слів//словоформ; формальні та семантичні закономірності поєднання морфем//морфів у слові//словоформі.

Об’єкт дослідження – морфемна підсистема мови, система морфем//морфів, морфемна структура українських слів.

Предмет дослідження:

1.Види морфем//морфів за роллю і місцем у слові//словоформі, за їхньою функцією та вираженням, за поширенням у мові, за походженням тощо.

2.Значення морфеми, типи морфем//морфів за значенням (лексичне, словотвірне, граматичне значення).

3Парадигматичні (нелінійні) та синтагматичні (лінійні) відношення одиниць морфемного рівня: слово//словоформа, основа//основоформа, морфема//морф.

4.Принципи виокремлення у словоформах синтагматичних одиниць – морфів і правила зведення їх у парадигматичну одиницю – морфему.

5. Сукупність морфемних//морфних структур слів//словоформ, закони їхнього конструювання та розподіл за частинами мови.

Завдання: аналіз одиниць і явищ морфеміки від складних до простих, встановлення морфемних меж (аналітичний/статичний аспект); аналіз од. і явищ морфеміки від простих (морфем//морфів) до складних (слів//словоформ) (синтетичний/динамічний аспект).

2. Зв’язок морфемології з іншими дисциплінами (фонетикою, словотвором, парадигмологією, лексикологією, синтаксисом, стилістикою).

Найтісніше морфемологія пов’язана зі словотвором і парадигмологією. Цей зв’язок настільки очевидний, що й на сьогодні залишається дискусійним питання, чи є морфемологія самостійним, незалежним від словотвору розділом граматики. Однак, у морфемології афікси розглядаються з погляду їхнього концептуального статусу, їхньої різнобічної х-ки як морфем, у парадигмології закінчення вивчають лише як один із засобів вираження грамат. значення, у словотворі інші афікси – як словотвірний формант, що виражає словотвірне значення. Закінчення, префікси та суфікси як морфеми не тотожні власним одиницям парадигмології – словозмінному форманту (флексії в широкому розумінні) та словотвору – словотвірному форманту.

Морфемологія є ніби проміжною ланкою , що поєднує лексикологію і парадигмологію.

Зв’язокморфемології з лексикологією опосередкований – через словотвір. Словниковий фонд будь-якої мови постійно поповнюється новими одиницями - лексемами. Однак лексикологію цікавлять уже “готові” слова в аспекті їхнього лексичного значення, а не в аспекті їх морфемної структури, хоч адекватна морфемна подільність і значення слова – явища взаємно пов’язані й зумовлені.

Морфемологія безпосередньо пов’язана з фонологією. Варіювання морфем у мовленні зумовлене насамперед чергуванням фонем. Фонема є елементом плану вираження мовних знаків, а отже – і формою вираження морфа: МФ1 -р’ік-, МФ2 –рок-, МФ3 -р’іч- , МФ4 -роц’-, МФ5 -р’ічч-(новий рік, нового року, новорічний, у новому році, півріччя ).

Морфемна // морфна будова слова// словоформи може бути встановлена лише з урахуванням фонемних та інших змін, що відбув. у процесі їхнього пристосування у слові // словоформі.

Із синтаксисомморфемологія пов’язана через реляційну одиницю – закінчення, що, виконуючи роль «узгоджувального» координатора слів // словоформ, реалізує потенційну можливість слова//словоформи бути членом словосполучення і речення.