Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Навч посібник Політекономія.doc
Скачиваний:
471
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
2.97 Mб
Скачать

Тема 17. Економічні аспекти глобальних проблем та їх вплив на економічний розвиток України

План

1. Причини виникнення та соціально-економічна сутність глобальних проблем

2. Основні глобальні проблеми сучасності та їх класифікація

3. Шляхи розв'язання глобальних проблем

4. Стан і перспективи розвитку економіки України у контексті економічної глобалізації

1. Причини виникнення та соціально-економічна сутність глобальних проблем

Поняття «глобальні проблеми» походить від французького слова global, що означає всезагальний, той, що охоплює всю земну кулю.

Глобалізація – це планетарний, всеохоплюючий процес трансформації, функціонування та розвитку світового господарства у відкриту цілісну систему інформаційно-технологічних, фінансово-технологічних, фінансово-економічних, суспільно-політичних, соціально-культурних взаємозв'язків і взаємозалежностей.

З цього впливає, що глобалізація світового господарства проявляється у безлічі явищ і процесів, які протікають одночасно і породжують проблеми, котрі торкаються усього людства, що називаються глобальними проблемами сучасності. Глобалізація і породжені нею проблеми пов'язані з переходом світового співтовариства від індустріальної до постіндустріальної стадії свого розвитку. Це приводить до переходу у якісно новий стан взаємозв'язків у національних економіках і світовому господарстві, політиці, екології, що спричинено підвищення мобільності капіталу, робочої сили, інформації та різноманітних ідей у всесвітньому масштабі.

Фактори, які впливають на глобалізацію

техніко-технологічні

Рис. 17.1. Фактори, які впливають на глобалізацію

Глобалізація розвивається під впливом значної кількості факторів, а саме:

  • техніко-технологічні, дія яких проявляється у розвитку науково-технічного прогресу, який породив якісно нові покоління транспорту і зв'язку, спричинив революцію в галузі інформаційних та телекомунікаційних технологій та виникнення єдиного інформаційного простору з його здатністю здійснення різноманітних операцій у режимі реального часу;

  • соціально-економічних факторів на глобалізацію господарства має місце у вигляді поглиблення його інтернаціоналізації на основі транс націоналізації та регіоналізації, лібералізації у сфері руху товарів і капіталів, розвитку нових фінансових технологій, геоекономічної трансформації, пов'язаної з розпадом адміністративно-командної економічної системи та посиленням уніфікації світової економіки на ринкових засадах.

  • політичних факторів, а саме шляхом взаємо­проникнення макроекономічної політики урядів та центральних банків країн, що входять до світової спільноти, посилення орієнтації національних держав на зовнішні зв'язки та геополітичні зрушення, породжені розпадом світової соціалістичної системи.

  • культурних та морально-етичних факторів шляхом послаблення ролі традицій і соціальних зв'язків, зростання мобільності духовно-емоційного спілкування та інтерна­ціоналізація освіти, культурного простору відносяться до

Найважливішими соціально-економічними передумовами глобалізації виступають:

  • подальша інтернаціоналізація національних економік, посилення їх транснаціоналізації та перетворення низки країн у країни-системи, здатні контролювати величезні господарські зони світового господарства;

  • крах адміністративно-командної системи, утвердження ринкових відносин у всесвітньому масштабі на основі використання уніфікованих ринкових механізмів функціонування і розвитку світової економіки;

  • лібералізація торгівлі товарами, послугами, технологіями, об'єктами інтелектуальної власності, впровадження єдиних правил регулювання банківських та фінансових операцій, стандартизації та сертифікації продукції тощо.

Таким чином, глобалізація постає як багатовимірний, багаторівневий, складний та суперечливий процес, який відіграє системоутворюючу роль у формуванні загальнопланетарного господарського організму. Суперечливість процесу глобалізації і світового господарства, його складність породжує виникнення глобальних проблем.

До глобальних проблем належать:

  • відвернення світової ядерної війни та забезпечення стабільного миру;

  • необхідність ефективної та комплексної охорони навколишнього природного середовища;

  • ліквідація відсталості країн, що розвиваються;

  • продовольча, сировинна, енергетична та демографічна проблеми;

  • ліквідація хвороб;

  • раціональне використання глибин Світового океану та мирне освоєння космічного простору;

  • проблема розвитку самої людини, охорони її прав, перспективи забезпечення її гідного майбутнього.

Глобальна проблема – зв'язки та відносини між державами й соціальними системами, суспільством у загальнопланетарному масштабі, які зачіпають життєві інтереси народів усіх країн і можуть бути розв'язані шляхом їх взаємодії.

З'ясування сутності глобальних проблем передбачає подальше розкриття основних причин їх виникнення.

До основних причин загострення глобальних проблем належать:

І. Швидке зростання народонаселення останніми десятиріччями (демографічний вибух) — найбільш загальна причина, яка характеризує технологічний спосіб виробництва.

2. Низький рівень впровадження ресурсо- та енергозаощаджуючих, екологічно чистих технологій.

3. Швидка урбанізація, зростання гігантських мегаполісів, що супроводжується скороченням сільськогосподарських угідь, лісів, бурхливою автомобілізацією.

4. Варварське ставлення людини до природи (вирубування лісів, знищення річок, створення штучних водоймищ, забруднення шкідливими речовинами прісної води).

5. Виникненню ситуації екологічної катастрофи сприяли також відносини капіталістичної власності, насамперед хижацьке ставлення монополій до природних ресурсів, навколишнього середовища, лісів, водних ресурсів, Світового океану тощо.

6. Деформація соціально-економічної системи у колишньому СРСР та в деяких інших країнах Східної Європи, монопольна політика міністерств та відомств, панування тоталітарної системи.

Із усієї сукупності глобальних проблем найактуальнішою є відвернення ядерної війни, припинення руйнівної гонки озброєнь.