4. Держава як суб'єкт економічних відносин

Як відомо, основними суб'єктами економічних відносин в ринковій економіці є домогосподарства, підприємства та держава.

Держава – це насамперед, політичний орган: законодавча, виконавча та судова влада. Однак вона є й економічним суб'єктом, тобто носієм економічних відносин.

Основні ознаки держави:

1. є власником частини ресурсів суспільства, частини підприємств, а той окремих галузей. Як власник, вона виступає організатором виробництва, розподілу, обміну і споживання продукції, виробленої в державному секторі економіки;

2. держава здійснює регуляторну політику щодо підприємств приватного (недержавного) сектору;

3. держава організує зовнішньоекономічні зв'язки країни з іншими країнами, та світовими економічними організаціями. В умовах, коли частина акцій приватизованих державних підприємств залишається у власності держави, остання володіє корпоративними правами щодо володіння, користування і розпорядження приватизованих підприємств;

4. в частині державного сектору економіки є товаровиробником, тобто товар вироблений на державних підприємствах є власністю держави і тому вона безпосередньо втручається в процес реалізації, а в певній мірі, і використання товарів і послуг, вироблених на державних підприємствах.

5. Економічні функції держави

Економічні функції держави – це втілення її еконо­мічної ролі у процесі реалізації наявної у неї економічної влади і власності, внаслідок чого виникає цілісна система відносин економічної власності та управління нею у всіх сферах суспільного відтворення.

Найбільш розповсюдженою є класифікація за сферою дії:

1. Внутрішні функції – це напрями діяль­ності держави щодо суспільства в економічній, політичній, ідео­логічній, соціальній та інших сферах.

2. Зовнішні функції – це на­прями діяльності щодо інших держав у сфері забезпечення економічних інтересів даної держави і суспільства.

Основні економічні функції держави:

1. Забезпечення умов розвитку для недержавних форм капіталістичної власності (приватної та колек­тивної).

2. Створення умов для розширеного відтворення державної власності. У межах цієї функції також доцільно виділити три під функції:

а) розвиток продуктивних сил державного сектору, який є матеріально-речо­вим змістом державної власності;

б) розширене відтворення на цій основі відносин державної економічної власності;

в) постійне удосконалення державного регулювання економіки в межах дер­жавного сектору.

3. Розширене відтворення цілісної еконо­мічної системи.

4. Забезпечення поступового входження національної економічної системи в світову економіку, у глобальний економічний простір, що, у свою чергу, вимагає від держави:

а) забезпечення оптимального входження національної системи продуктивних сил у світовий процес їх інтернаціоналізації;

б) забезпечення нею (державою) поступового процесу поєднання відносин економічної власності країни з інтегрованою капіталістичною власністю, яка також набула певного розвитку, передусім, у межах регіональних економічних об'єднань типу ЄС;

в) узгодження національного господарського механізму з наднаціональним.

5. Створення суспільних благ і послуг.