Розділ 1 прямий і непрямий розвиток. Метаморфоз Типи розвитку. Типи метаморфозу.

 

 

 

Існує два основних типи розвитку: прямий (неличинковий, розвиток без метаморфозу) і непрямий (личинковий, розвиток з метаморфозом).

Прямий розвиток зустрічається у безхребетних (вільноживучі плоскі черви, коловертки, малощетинкові черви (oligocheta), п’явки, павукоподібні) та хордових (круглороті (міксини), частина риб, плазуни, птахи, ссавці). При цьому з яйцевих оболонок або організму матері виходить (народжується, вилупляється) особина, зовні схожа на дорослий організм. Відмінності стосуються, головним чином, розмірів тіла, деяких пропорцій, недорозвитку деяких органів та систем органів, нездатністю до розмноження (недорозвинута статева система).

Непрямий розвиток, або розвиток з метаморфозом широко поширений серед безхребетних, є він і у нижчих хребетних (асцидій, частини риб, амфібій). Серед безхребетних розвиток з метаморфозом зустрічається у губок, кишковопорожнинних, паразитичних плоских червів, немертин, нематод, багатощетинкових червів (polychaeta), більшості ракоподібних, комах, молюсків, напівхордових, голкошкірих.

При такому типі розвитку з яйця виходить личинка, зовні не схожа на дорослу особину. Після певного періоду життя личинка починає перетворюватися на дорослу особину, цей процес називається метаморфозом.

Є декілька типів метаморфозу: еволютивний (перетворення личинки на дорослу особину відбувається поступово) (наприклад, кільчасті черви, ракоподібні), революційний (катастрофічний) (відбувається швидке перетворення личинки на дорослу особину) (наприклад, комахи з повним перетворенням), некробіотичний (під час метаморфозу дегенеративні зміни переважають над прогресивними) (наприклад, у асцидій).

Крім того, метаморфоз поділяють на первинний (у переважної більшості живих організмів, які мають метаморфоз) і вторинний (наприклад, у комах). Первинним називається метаморфоз, який з самого початку був притаманний живим організмам. Тобто, ці живі організми не можуть розвиватися без метаморфозу, оскільки через малий запас поживних речовин у яйці та деякі інші причини в них не може одразу у процесі ембріогенезу утворитися особина такого рівня складності як доросла форма. В цьому випадку утворюється спочатку організм більш простої будови, але здатний до самостійного існування – личинка. Після деякого періоду життя личинка накопичує поживні речовини, необхідні для свого подальшого розвитку, і після цього перетворюється на дорослу форму – відбувається метаморфоз.

Однак личинка є більш просто побудованою, а значить менш пристосованою до існування. А тому еволюційно вигідно більшу кількість стадій швидко пройти в яйці і утворити більш складно побудовану личинку, або й взагалі пройти всі стадії розвитку в яйці і перейти, таким чином, до прямого типу розвитку. Подібна тенденція прослідковується в губок, кишковопорожнинних та ряду інших організмів. Таке явище називається ембріонізацієюличинкової стадії. Ембріонізація буває неповною і повною. При неповній ембріонізації у еволюційних нащадків більша кількість стадій розвитку проходить в яйці і утворюється більш складно побудована личинка порівняно з їх еволюційними предками. При повній ембріонізації всі личинкові стадії починають відбуватися в яйці і з яйця виходить одразу організм такого рівня складності як доросла форма, тобто відбувається перехід до прямого типу розвитку.

Однак непрямий тип розвитку також має ряд переваг. Наприклад, личинкова стадія може бути пристосована для розселення (досить часто сппостерігається у сидячих форм), для живлення (в цьому випадку доросла форма, як правило, пристосована для розмноження), для пошуку нового хазяїна (у паразитичних форм). Наявність личинки і дорослої форми, які ведуть різний спосіб життя, дозволяє одному виду по‑суті зайняти дві екологічних ніші, що збільшує еволюційну пластичність виду. А тому в частини живих організмів непрямий тип розвитку зберігається. Більш того, деякі живі організми (наприклад, комахи) знову переходять від прямого титпу ровитку до непрямого; такий метаморфоз і називається вторинним.