10.Що таке синя флегмазія? Назвіть характерні симптоми при тромбозах глибоких вен нижніх кінцівок?

Синя флегмазія - тяжка форма гострого тромбозу глибоких магістральних вен нижніх кінцівок і таза та основних колатеральних шляхів відтоку венозної крові.

Клінічний перебіг захворювання дуже тяжкий. Характерними ознаками хвороби є ціаноз, набряк, біль, гангрена ступні або гомілки. Набряки носять виражений характер, поширюючись на нижні кінцівки, калитку, сідниці, передню черевну стінку. Біль виникає зненацька, нестерпний. Гангрена може локалізуватись на гомілці, ступні й стегні. Захворювання супроводжується реґіонарною артеріальною недостатністю, що може призвести до помилкового встановлення діагнозу тромбозу артерій нижніх кінцівок.

Клінічні прояви тромбозів глибоких вен складаються із комплексу симптомів, які характеризують раптове виникнення порушення венозного відтоку при збереженні притоку артеріальної крові до кінцівки. Набряк, ціаноз кінцівки, розпираючі болі, локальне підвищення шкірної температури, переповнення підшкірних вен, болі по ходу судинного пучка – характерні,в тій чи іншій мірі, для тромбозів любої локалізації.

Симптом Хоманса – біль в литкових м¢язах при тильному згинанні стопи.

Симптом Мозеса – біль при здавленні гомілки в передньо-задньому напрямку.

Симптом Ловенберга – біль в литкових м¢язах при здавленні до 80-100 мм рт. ст. манжеткою сфігмоманометра.

11.Етіологія і патогенез емболії легеневої артерії.

Головним джерелом рухомих тромбів (емболів) є система нижньої порожнистої вени (90%). На друге місце в цьому плані треба поставити різного ґенезу кардіоміопатії. Емболія легеневої артерії ускладнює близько 30-40% випадків мітрального стенозу і 36% аортальної недостатності. Ще більша частота легеневих емболій у хворих із серцевою недостатністю (44-45%). У зв’язку з цим, думка, що утворення емболів у хворих серцево-судинною патологією зумовлене латентним флеботромбозом, а не кардіопатією, ґрунтується на переконливих фактах (Г. Могош, 1979).

Серед причин, що сприяють виникненню тромбемболій, можна назвати підвищення згортання крові, крововтрату, переливання крові та білкових препаратів, а також дію тромбопластину, що утворився внаслідок травми тканин і руйнування формених елементів крові під час операції.

У результаті обтурації емболом просвіту легеневої артерії в малому колі виникають порушення кровообігу. Одночасно під дією біологічно активних речовин, що потрапляють у кров’яне русло (гістамін і серотонін), настає бронхоспазм. Останній спричиняє розвиток дихальної недостатності та гіпоксемії. Виникає також ціла низка інших патологічних змін, які й складають картину клінічного перебігу захворювання.

Легенева вазоконстрикція виникає у всіх випадках емболій легеневої артерії. Саме тому емболії артерій навіть середнього калібру можуть закінчуватись летально.

Правошлуночкова кардіодилатація розвивається тоді, коли після емболії тиск у легеневій артерії перевищує 400 мм вод. ст. (3,99 кПа).

При зниженні серцевого викиду на 1/3 його нормального значення може виникнути стан шоку.

Зниження серцевого викиду звичайно є причиною функціональної коронарної недостатності, а вона сприяє виникненню легеневого серця – гострої або під гострої правошлуночкової недостатності.