- •1. Визначення прохідності глибоких вен.
- •2. Склерозійне лікування врв н/к. Показання.
- •4.Види реконструкційних операцій при хронічній ішемії кінцівок.
- •5.Диференційна діагностика різних видів гострої артеріальної непрохідності: емболії та спазму.
- •6.Визначення гострої артеріальної непрохідністі, емболії та тромбозу. Частота та локалізація емболії за паталогоанатомічними результатами.
- •7.Диференційна діагностика аневризм черевної аорти. Прогноз та лікування.
- •8.Класифікація розшарувальних аневризм за De Ваkеу.
- •9. Хірургічне лікування поверхневих тромбофлебітів.
- •10.Що таке синя флегмазія? Назвіть характерні симптоми при тромбозах глибоких вен нижніх кінцівок?
- •11.Етіологія і патогенез емболії легеневої артерії.
- •12.Види симптоматичних артеріальних гіпертензій.
- •1. Ниркові аг
- •13Види операцій при іхс.
4.Види реконструкційних операцій при хронічній ішемії кінцівок.
Для відновлення нормальної прохідності черевної аорти використовують усі три види реконструкційних операцій: резекцію із протезуванням, шунтування та ендартеректомію
|
Види операцій |
Аорто-клубовий сегмент |
Стегново-підколінний сегмент |
|
Прямі операції |
Висока резекція черевної аорти з аорто-стегновим біфуркаційним протезуванням |
Стегново-підколінне шунтування |
|
Аорто-стегнове (аорто-клубове) однобічне або двобічне біфуркаційне протезування або шунтування |
Тромбендартеректомія зі стегнових артерій | |
|
Тромбендартеректомія з аорто-клубового сегмента |
Пластика глибокої артерії стегна (профундопластика) | |
|
Непрямі операції |
Підключично-стегнове шунтування |
Перехресне стегново-стегнове шунтування |
5.Диференційна діагностика різних видів гострої артеріальної непрохідності: емболії та спазму.
|
Диференційно-діагностична ознака |
Емболія |
Спазм |
|
Основне захворювання |
Ревматичні та склерозні ураження серця, миготлива аритмія |
Захворювання серця, травма, гострий тромбоз глибоких вен |
|
Початок |
Гострий |
Гострий |
|
Біль |
Дуже інтенсивний |
Інтенсивний |
|
Ішемія |
Різко виражена |
Різко виражена |
|
Шкірна чутливість |
Анестезія |
Знижена, але збережена |
|
Моторні функції |
Ішемічний параліч |
Зниження м’язової сили |
|
Шкірна температура |
Різко знижена |
Помірно знижена |
|
Колір шкіри |
Бліда, майже біла або мармурова |
Бліда, але при „синій флегмазії” ціанотична |
|
Набряк кінцівки |
Рідко, після першої доби при розвитку некробіозу і тільки на гомілці |
Виникає рано при тромбозі клубових вен, захоплює стегно |
|
Ангіографія |
Контрастується магістральна судина з чітким рівнем „обриву” в вигляді перевернутої чашечки. Колатералі відсутні |
Контрастується магістральна судина із плавним зникненням контрасту. Колатералі відсутні або контрастуються на усьому протязі. Магістральна судина без перерви контрасту, але із різко звуженим діаметром |
6.Визначення гострої артеріальної непрохідністі, емболії та тромбозу. Частота та локалізація емболії за паталогоанатомічними результатами.
Під „гострою артеріальною непрохідністю” розуміють раптове припинення кровоплину в магістральній артерії, яке тягне за собою ішемію органу. Найчастішою причиною її є емболія або тромбоз.
Емболія – гостре перекриття артерії, коли просвіт артерії або аорти не уражений патологічним процесом. Закупорка патологічно незміненої судини настає в результаті переміщення тромбу із вище розташованих відділів артеріальної системи (серце, аорта).
Тромбоз – місцева гостра закупорка артерії кров’яним згустком – тромбом на місці патологічно зміненої стінки артерії.
За патологоанатомічними результатами, у 40% випадків емболія трапляється у вісцеральних артеріях черевної аорти, у 35% – в артеріях головного мозку, у 25% – емболія біфуркації аорти та магістральних артерій. Артерії нижніх кінцівок уражаються емболією в 4 рази частіше, ніж артерії верхніх кінцівок. Емболи, як правило, вклинюються в ділянці біфуркації.
Найчастіше уражаються стегнові артерії (33,7%), потім клубові артерії (24,3%), біфуркація аорти (17,3%), підколінна артерія (10,5%), плечова (4,5%).