Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції з міжнародного економічного права.doc
Скачиваний:
31
Добавлен:
02.03.2016
Размер:
928.77 Кб
Скачать

Міністерство освіти і науки україни

УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСТИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

КАФЕДРА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

К У Р С Л Е К Ц І Й

З Н А В Ч А Л Ь Н О Ї Д ИС Ц И П Л І Н И

МІЖНАРОДНЕ ЕКОНОМІЧНЕ ПРАВО

Ст.викладач кафедри міжнародних відносин

Казакова Л.О.

Ужгород 2013

Т Е М И Л Е К Ц І Й Н И Х З А Н Я Т Ь

  1. Становлення та розвиток сучасного міжнародного економічного права. Поняття, структура, принципи та основні концепції.

  2. Джерела МЕП.

  3. Суб'єкти міжнародного економічного права.

  4. Інші учасники міжнародних економічних відносин.

  5. Міжнародне торгове право, як галузь міжнародного економічного права.

  6. Міжнародне валютне прав, як галузь міжнародного економічного права.

  7. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні.

  8. Правове регулювання міжнародних перевезень.

  9. Міжнародний рух робочої сили.

Тема лекції № 1.

СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК СУЧАСНОГО МІЖНАРОДНОГО ЕКОНОМІЧНОГО ПРАВА.

ПОНЯТТЯ СТРУКТУРА, ПРИНЦИПИ ТА ОСНОВНІ КОНЦЕПЦІЇ.

План:

  1. Становлення та розвиток сучасного міжнародного економічного права.

  2. Поняття міжнародного економічного права. Характеристика концепцій міжнародного економічного права.

  3. Предмет міжнародного економічного права.

  4. Принципи міжнародного економічного права.

  5. Система міжнародного економічного права.

  1. Становлення та розвиток сучасного міжнародного економічного права.

Торговельні взаємовідносини купців різних держав світу простежуються впродовж усієї зафіксованої історії людства. Важливу роль міжнародна торгівля відігравала за часів існування Афін, Стародавнього Єгипту , італійських міст – держав Венеції, Флоренції та Генуї, німецького Ганзейського торговельного союзу. Міжнародне – правове регулювання економічних, і передусім торговельних, взаємовідносин держав формувалося разом із формуванням інших міжнародних відносин.

Торговельні взаємовідносини держав здавна були одним із найважливіших предметів міжнародних договорів. Відомо про існування торговельного договору між Єгиптом та Вавілоном, який було укладено за 2,5 тис. років до н.е..

У Київській Русі перший відомий міжнародний договір було укладено в 907 р. між Київським князем Олегом та Візантійськими імператорами Леоном та Олександром. Умови цього договору передбачали безмитну торгівлю купців Київської Русі у столиці Візантії – Царгороді (Константинополі) та забезпечення їх їстівними запасами.

У 1493 р. датський король і російський цар Іван ІІІ уклали договір про дружбу та вічний союз. Цей договір передбачав безперешкодний проїзд і торгівлю купців, їхній захист з боку місцевої влади, справедливий суд, стягнення звичайного мита, яке існувало в цих договірних державах.

Людство не має речових доказів щодо того, відколи розпочався розвиток світового господарства: від першої міжнародної операції купівлі – продажу товару (тобто продажу за гроші) або від першої міжнародної бартерної операції (тобто обміну одного товару на інший). Невідомий також предмет першої зовнішньоекономічної угоди. Відомо лише, що міжнародні економічні зв”язки почали розвиватися дуже давно.

Унаслідок географічного поділу праці формуються галузі міжнародної спеціалізації. Кожна країна орієнтується на експорт власної продукції. Спеціалізація господарств країн світу здійснюється з урахуванням порівняльних переваг для виробництва товарів і послуг, які має кожна окрема країна.

Правовою основою становлення та подальшого розвитку міжнародного економічного права є положення ст.. 1 Статут ООН, що формулюють як основну із цілей ООН здійснення міжнародного співробітництва у вирішенні міжнародних проблем економічного характеру. З огляду на глобальне значення такого завдання, питаннями розвитку міжнародного економічного співробітництва в ООН займається безпосередньо Генеральна асамблея і спеціально створена для цього і працююча під її керівництвом Економічна і Соціальна Рада (ЄКОСОР).

У розвитку положень ст.. 1 Статуту ООН про розширення міжнародного економічного співробітництва у жовтні 1947 р. під егідою ООН була укладена Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГААТ).

У квітні 1974 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Декларацію і програму дій щодо встановлення нового економічного порядку, а в грудні цього ж року Хартію економічних прав і обов”язків держав. У цих документах були сформульовані концепція і комплексна програма встановлення нового міжнародного економічного порядку.

У травні 1990 року ООН прийняла Декларацію про новий глобальний консенсус, про шляхи розвитку міжнародного економічного співробітництва в інтересах всіх держав. Ця Декларація деякою мірою зблизила позиції розвинутих держав і держав, що розвиваються.

Таким чином слід зазначити, що важливе значення для становлення та розвитку сучасного міжнародного економічного права мали наступні міжнародні акти, які одночасно є одними із основних джерел міжнародного економічного права:

  • Статут ООН;

  • Генеральну угоду з тарифів і торгівлі;

  • Декларацію і Програму дій по встановленню нового міжнародно економічного порядку;

  • Хартію економічних прав і обов”язків держав;

  • Декларацію про новий глобальний консенсус, про шляхи розвитку міжнародного економічного співробітництва в інтересах усіх держав ;

  • Конвенцію про правовий статус, привілеї та імунітети міждержавних економічних організації 1980 р., яку теж можна вважати джерелом міжнародного економічного права.

Отже, правове регулювання взаємовідносин між державами в економічні галузі пройшло значний історичний шлях, на якому під впливом економічних і політичних чинників виникали, удосконалювалися та оновлювалися норми міжнародного права, а в тому числі міжнародного економічного права. Сучасний етап розвитку правового регулювання міжнародних економічних правовідносин прямо пов”язаний із змінами, що відбуваються у країнах Центральної і Східної Європи та й в усьому світі.