Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Заг.психологія.doc
Скачиваний:
74
Добавлен:
02.03.2016
Размер:
133.63 Кб
Скачать

7.(Див. Пит. 5)

8.Емпіричні методи та їх стисла характеристика

Спостереження – цілеспрямоване вивчення поведінки і діяльності особистості, засноване на їх безпосер. сприйманні.

Самоспостереження - самопізнання, можна фіксувати в листах, автобіографіях, анкетах.

Експериментальний метод – передбачають активний вплив дослідника на досліджувані психічні явища через окремі контрольні чинники.(природній і лабораторний).

Методи опитування – серія запитань, де піддослідний дає певну інформацію про себе(анкета, інтерв’ю).

Метод аналізу продуктів діяльності – аналіз отрим. результ. а) чи є продукт, що аналізується результатом типової діяльності, чи створений нею випадково?б) в яких умовах здійснювалась діяльність людини?в) чи можна дослідити аналогічні чи інші різноманітні продукти діяльності людини?

Бібліографічний метод. Аналізують факти, дані, події життя людини. Зіставляючи дані дослідник одержує дані про її особистість.

9.Методи обробки даних виміру психічних явищ і їх стисла характеристика

Методи обробки даних. Кількісні – визначення середніх величин, побудова графіків, схем, таблиць, матриць. Якісні – аналіз і синтез отриманих даних, їх систематизація і порівняння з результ. інших досліджень. Завдання обробки даних : упорядкування отриманого матеріалу; виявлення і ліквідація помилок, недоліків, прогалин у відомостях; виявлення прихованих від безпосереднього сприйняття тенденцій, закономірностей і зв'язків; виявлення нових фактів, що не очікувалися і не були помічені в ході емпіричного процесу; з'ясування рівня достовірності, надійності і точності зібраних даних та отримання на їх базі науково обгрунтованих результатів.

10.Спостереження, як метод психології.

Спостереження як метод об’єктивного дослідження широко застосовується у психології, педагогічній практиці, соціологічних дослідженнях. Об’єктом спостереження є поведінка особистості в найрізноманітніших її зовнішніх виявах, коли реалізуються усвідомлювані та неусвідомлювані внутрішні психічні стани, переживання, прагнення. За особливостями мовлення, виразними рухами — жестами, мімікою, виразом обличчя, пантомімічними актами (позами) тощо — можна виявити й простежити особливості уваги, розуміння змісту висловлювання, емоції та вольові якості, особливості темпераменту і риси характеру. Тому вміле спостереження за поведінкою дитини та дорослого дає можливість з високою вірогідністю робити висновки про їхні внутрішні, духовні особливості. Щоб спостереження набрало наукового характеру, воно має відповідати певним вимогам: бути цілеспрямованим, а не випадковим; здійснюватися планомірно й систематично;бути забезпеченим достатньою інформацією про спостережуване явище (якомога більшою кількістю фактів);точно фіксувати результати спостереження.

11.Побутове і наукове спостереження: порівняльний аналіз

Спостереження поділяють за різними ознаками. Розрізняють пряме і непряме спостереження. Прикладом прямого спостереження може бути вивчення реакції людини на подразник або спостереження за поведінкою дітей у групі, якщо ми вивчаємо типи контактів. Прямі спостереження поділяють також на активні (наукові) й пасивні або звичайні (життєві). Багато разів повторюючись, життєві спостереження акумулюються в прислів'ях, приказках, метафорах і у зв'язку з цим становлять певний інтерес для культурологічного і психологічного вивчення. Наукове спостереження припускає цілком певну мету, завдання, умови спостереження. Проте якщо ми спробуємо змінити умови чи обставини, за яких здійснюється спостереження, то це вже буде експеримент.Непряме спостереження застосовують у ситуаціях, коли ми хочемо за допомогою об'єктивних методів вивчити психічні процеси, непіддатливі прямому спостереженню. Наприклад, встановити ступінь втомлюваності або напруженості під час виконання людиною певної роботи. Дослідник може скористатися методами реєстрації фізіологічних процесів (електроенцефалограми, електроміограми, шкірно-гальванічна реакція тощо), які самі не розкривають особливостей протікання психічної діяльності, але можуть відображати загальні фізіологічні умови, що характеризують протікання процесів, які вивчаються.