9. Проблеми історії Росії й України у працях в. О. Ключевського.

 

Був учнем  Соловйова.  Закінчив Московський університет. Син священика. З 1879 р. до 1905 р. завідував кафедрою Російською історією Московського університету. До Ключевського ніхто не опублікував свого курсу лекцій.

Ключевський з найдавніших часів до середини 19 ст. – 5 томів.

Магістерська дисертація – «роль монастирів в освоєнні російської Півночі». Але Іконніков випередив його і поміняв тему «Древнерусские жития святых, как исторические источники». Опрацював понад 5 тис. житій святих. Він довів, що у житіях святих багато недостовірного.

Докторська дисертація – «Боярская дума» (1882 р.), де сформульовану концепцію російського історичного процесу, яку він розвинув в курсі Русской истории. У цій праці він висуває такі тези:

1. 10-11 ст. (Київська Русь) – основні заняття слов’ян цього періоду – торгівля. Місто – центр торгівлі. У місті сформувався промисловий клас, поряд сформувався служилий клас (князівська дружина). Органом цих 2-х класів були віче і рада при князі (Боярська дума). У процесі колонізації центр із Києва перемістився у Пн.-Сх. Русь. Тепер основним заняттям стає сільське господарство.  Промисловість зникає. Князі стають вотчинниками. При московських князях утворюється новий клас – московське боярство. У 16 ст формується урядова аристократія. Боярська дума стає оплотом політичних вимог цієї аристократії.

У 17 ст. занепадає урядовий клас. Дума втрачає своє значення, у 18 ст. вона зникає.

Вважав, що держава є орган, який регулює відносини чи стосунки між землевласниками, селянами.

«Курс русской истории» (5 т.). охоплює 86 лекцій з найдавніших часів до середини 19 ст. перші 4 лекції присвячені методології історії, плану курсу, визначення, що таке історія, роль географічного фактору. Ключевський тут визначив 3 основні сили які керують людським співжиттям:

1. Особистість людини;

2. Людське суспільство;

3. Природа країни.

Російську історію поділив на:

1. 8-13 ст. – Русь Дніпровська, міська, торгова;

2. 13-серидина 15 ст. Русь Верхньоволжська, удільно-князівська;

3. Сер. 15 – 20 рр. 17 ст. – Русь Велика,Московська, Царсько-боярська4

4. Сер. 17 – сер. 19 ст. – Великоросійський, імператорсько-дворянський, період кріпосного господарства і фабрично-заводського.

І. він не норманіст, але і норманіст. Поч.. 1-й період із 6 ст., коли в районі Карпат існував військовий союз Сх. Слов’ян на чолі з князем дулібів. Союз розпався на племена, племена на роди, роди на дрібні двори або сімейне господарство. Провідною в цей період була торгівля. Міста торгові об’єднувалися в торговий округ. Це перша політична організація на Русі.

З появою варягів виникає 2-га політична організація. Спочатку вони були охоронцями,  а потім і завойовниками.

Об’єднання варягів з торговим округом привело до утворення 3 політичних організацій – Великого князівства Руського.

ІІ. Причини занепаду:

1. Антагонізм імущих і неімущих;

2. Набіг половців.

Одна частина пішла на Захід (р-н Карпат), інша – на Пн. – Сх.(район Верхньої Волги).

Ключевський був монархістом.

Риси 2-го періоду: на зміну міської області Київ Русі прийшов князівський уділ. Характеризуючи московських князів він їх називав «бледными тенями киевских князей». Порівнює їх із сміливими хижаками. Не перебільшував негативного впливу татаро-монгол, зайняв середню позицію.

ІІІ.

1. Вважає що до середини 15 ст. склалась великоруська народність;

2. Ця народність вела боротьбу за незалежність із зовнішніми ворогами;

3. Шукає ця народність свій політичний центр, щоб відновити державну єдність, яка була часів Київської Русі.

Ключевський багато уваги приділяє епосі Івана 4. Вважає, що опричнина, яку Соловйов виправдовував «плод черезчур пужливого воображения царя».Характеризуючи Івана 4 Ключевський вживає вперше термін «культ личности царя».Розглядає причини походження кріпацтва. Опрацювавши сотні «порядных записей» довів, що основна причина виникнення залежності є приватний добровільний договір. Отже, походження кріпацтва – селянська заборгованість.

Риси:

IV.

1. Воцаріння нової династії.

2. Територія Росії розширюється до меж російського народонаселення.

3. Занепадає роль боярства, зростає роль дворянства.

4. Закріпачення селян.

5. Зростання обробної промислової у житті країни.

Приділяє багато уваги вирішенню балтійського питання, багато пише про Петра. Засуджував кріпосне право.

У частині 45 і 46 лекцій описано Україну, Переяславську раду, її наслідки. У лекції 45 вживає тезу, що «Малоросія віддалася під захист московського царя». Козаків вважає справді відважними, безстрашними, але нездатними зорганізуватись. Вважає їх бродягами. Каже, що вони виникли у 15 ст.

Причини визвольної війни проти Польщі:

1. Економічний фактор;

2. Віра.

Позитивним у козацтві називає те, що вони оберігали кордони.

За Хмельницького каже, що він хотів лише налякати поляків, але не розривати з ними стосунки.

1968 р. вийшли «Дневники, письма, записки Ключевского».

Історія селянства Росії та України в працях Василя Івановича Семеновського (Семєвського)

Василь Іванович Семеновський (1848-1916) – крупний спеціаліст з історії російського селянства. Має праці з історії російського визвольного руху. Був народником

І. Магістерська дисертація – «Крестьяне в царствование императрицы Екатерины ІІ».

ІІ. Докторська – «Крестьянский вопрос в России в 18  - 2 пол. 19 века» (2 т.).

І. Проблеми які порушив у магістерській:

1.   Територіальний розподіл і середні розміри земельних наділів різних категорій селянства;

2.   Географія розподілу і співвідношення панщини й оброку;

3.   Охарактеризував селян двірцевого відомства, селян церковних вотчин, державних й удільних селян, які працювали на заводах;

У докторській аналізує різні пропозиції різних верств суспільства з приводу селян:

1.   Проаналізував відповіді на анкети ВЕО;

2.   Депутатів державних комісій;

3.   Секретних комітетів щодо звільнення селян;

4.   Думки Сперанського, Карамзіна, Пушкіна, Радіщева;

5.   Вперше наведено відомості про селянські заворушення у 2-й чверті 19 ст.

У 1909 р. видає фундаментальне дослідження «Общественно-политические идеи декабристов». Питання про декабристів вперше порушив ще в курсі лекцій «О крестьянском вопросе». У праці визначав причини виникнення декабризму:

-    вплив позитивний;

-    вплив негативний.

Позитивний вплив – поява вільнодумства в Росії. Негативний – поява таємних товариств.

Позитивний вплив:-    виховання у сім’ї;

-    читання літератури;

-    слухання лекцій;

-    спостереження під час перебування за кодоном;

-    існування конституційного ладу;

-    революційні рухи.

Негативний:

-    російська дійсність;

-    виникнення таємних організацій пояснюється незадоволенням.

1891 р. одержав замовлення мецената Сібірякова написати історію російських золотих промислів Сибіру, - «Рабочие на сибирских золотых промыслах». Вперше детально описав робітників золотих промислів.

Вважав, що можна виправити становище:

-    законодавством;

-    знищенням засилля чиновників.

На початку 20 ст. почали досліджувати першу російську революцію.