6. Проблематика праць о.О. Корнілова, о.О. Кізеветтера, м.О. Д’яконова.

О. О. Корнілов (1862-1925) – закінчив Пітерський універ.

Проблеми:

1. Селянська реформа4

2. Історія суспільного руху – 1850-70-ті рр..

Чверть життя присвятив вивченню архіву сім’ї Бакуніних.

«Крестьянская реформа» (1905 р.) – велику увагу, вважав, що непослідовна, недосконала.

Досліджуючи історію руху 70-80 – ті рр.. на відміну від Чичеріна казав, що якби уряд проводив толкову внутрішню політику, то не було б революції.

Кізеветер О. О. (1866-1933 рр.) – учень Ключевського, закінчив Московський універ. 1922 р. висланий за контреволюційну діяльність. Спеціаліст з російського міста 18 ст.

«Посадская лбщина в России 18 в.»  -магістерська робота.

Цінність праці:

1. Окреслив географія посадів, розміри посадів;

2. Відобразив соціальну структуру посадів;

3. Податки посадського населення;

4. Соціальне розшарування;

5. Соц.. б-ба в посадах.

Докторська про Катерину ІІ – бідніша на фактичний матеріал. Прихильник конституційної монархії в Росії. Читав лекції у Празькому універі.

Дяков М. О. (1855-1919 рр.) -  спеціаліст із середньовічної історії Росії. Подібно до Ключевського дослідив як вільні смерди перетворились у залежних селян.

В основі закріпачення лежав приватний договір, лише потім ці проблеми регулювала держава. Обережний у своїх висновках. Його учень Пресняков.

Павлов – Сільванський (1869-1908 рр.) – син флотського лікаря, закінчив історико-філологічний факультет Петербурзького універу.

У 1895 р. здав іспит у Пітерський універ у Карєєва. Здав на 2 з питань історії російського феодалізму, з якого потім був професіоналом. Після цього читати у державних вузах йому було заборонено.

Сильний вплив європейських позитивістів і праці Соловйова, вплив зробили ідеї легального марксизму (Струве).

Праці:

• «Феодализм в древній Руси»;

• «Феодализм в удельной Руси» (незавершена).

Проводив думку про поступову зміну політичних форм від древньої общини до буржуазно-парламентарної республіки.

Вперше виділив феодалізм в окремий період. Цей феодалізм визначав характер Російської держави.

Виділяв три періоди в історії Російської держави6

1. Доісторичні часи (до 12 ст.) – панування общинного ладу;

2. 13-перша пол.. 16 ст. – б-ба між общинним ладом і князівською боярською вотчиною. У цей період здійснюється перехід від удільного ладу до держави.

3. Перемога станової держави.

Його заслуга в 2-х речах:

• Признав феодалізм окремим періодом в історії Росії;

• Російський феодалізм не відрізнявся суттєво від зх..-європ

Його помилка: обмежив феодалізм такими рамками – 12 – 1865 р. (введення опричнини).

Основні риси феодалізму:

• Країна поділилась на багато незалежних і напівзалежних володінь;

• Об’єднання цих володінь відбувалося договірними васальними зв’язками;

• Вважав, що при феодалізмі держава як така – відсутня. Не було поняття державного підданства;

• Відносини між людьми регулювалися не державними законами, а приватними договорами;

У питанні виникнення кріпацтва близький до Ключевського. Багато уваги приділяв общині. Вважав, що община не винятково російське явище, що община виникла чисто з потреб суспільства, а не держави, як казав Чичерін.

Довів, що протягом 17 ст. було б-ба між общиною і боярщиною. Поступово боярщина перемогла. Заперечив, що в давній Русі населення вело бродячий спосіб життя.

1898 р. «Государственные служилые люди» (про дворян). Тут говорив, що державні верхні стани тісно пов’язані інтересами із дворянством.

Його заслуга:

• Величезний фактичний матеріал, що стосується феодалізму;

• Тотожність російського розвитку із західно-європейським.

 

Олександр Сергійович Лаппо-Данилевський і його праці з історії та джерелознавства

О. С. Лапо-Данилевський (1863-1919) – виходець із дворянської сім’ї Катеринославської губернії. Вчився у Петербурзькому університеті. Близький до Кадетів.

Проблеми:

1. Скіфська давнина;

2. Економічний лад Великого Новгорода;

3. Історія Московської держави.

Вивчав і аналізував документи. У магістерській дисертації про податки багато інформації про різні категорії селянства, державні повинності, управління.

Історія фінансів – основна історія Московської держави. В центрі його державної схеми – роль ідей.

До 17 ст. в Росії домінувала ідея держави. 18 ст. і потім дослідує ідею особи.

Вважав, що держава, як орган надкласовий, повинна представляти інтереси всіх верств російського суспільства. Має фундаментальне дослідження територіального характеру 1910-1913 -  «Методологія історії» (2 т.). складається з 2-х частин:

1. Територіального характеру – написана на позиціях неокантіанства;

2. Присвячена теорії джерелознавства.

Після революції 28 листопада 1917 р. у Петербурзі поширюється «Воззвание ученых». Він був його автором, де різко засуджував революцію і вважав це порушення м нормального ходу розвитку історії Росії.