Тема 4. Відтворення і економічне зростання.

План.

1. Суть відтворення. Форми і джерела нагромадження.

2. Стадії відтворення й ефективність суспільного виробництва.

3. Показники і фактори економічного зростання.

1. Суть відтворення. Форми і джерела нагромадження.

Відтворення являє собою виробництво, як безперервний процес, який протікає в постійному повторенні і поновленні. Складовою частиною процесу відтворення виступає відтворення природних ресурсів середовища прогресивної людини (є ресурси відтворювані і не відтворювані). Розрізняють 2 види суспільного відтворення просте і розширене. При простому відтворенні розміри виробленого продукту, а також якість в кожному наступному циклі залишаються незмінними. При розширеному відтворенні – зростають.

При відтворенні повинно враховувати структуру і склад національного багатства країни. Національне багатство – це сукупність нагромаджених суспільних вартостей. Основні елементи багатства:

1. основні виробничі фонди (засоби праці);

2. оборотні виробничі фонди (предмети виробництва) виробничі запаси і незавершене виробництво;

3. фонди обігу народного господарства, які складаються із запасів готової продукції, матеріальних резервів із страхових запасів;

4. невиробничі фонди суп. (житлові будинки, лікарні, санаторії);

5. особисте майно населення;

6. природні ресурси.

Умовою розширеного відтворення є нагромадження. Нагромадження - це процес використання частини створеного продукту на розширенні і вдосконалення виробництва. Розрізняють 2 види нагромадження: номінальне (грошове) і реальне (приріст виробничих фондів, їх оновлення, удосконалення і розширення).

Нагромадження виступає в слідуючи формах:

1. виробниче нагромадження – нагромадження засобів виробництва;

2. невиробниче нагромадження, тобто збільшення предметів особистого і суспільного споживання, які призначені для додатково залучених у виробництві працівників.

3. приріст резервів і страхових запасів, тобто збільшення маси засобів виробництва і предметів споживання які призначені для забезпечення безперебійного процесу відтворення і його стійкості при непередбачених обставинах, в тому числі і стихійних лихах.

Джерела нагромаджень:

1. доходи від факторів виробництва(прибуток, відсоток, рента, зарплата);

2. амортизаційний фонд (фонд заміщення спожитих засобів праці);

3. кредит, в тому числі міжнародний.

2. Стадії відтворення й ефективність суспільного виробництва.

В результаті виробництва створюється суспільний продукт. У своєму русі суспільний продукт проходить ряд взаємопов’язаних стадій відтворення, виробництво, обмін, розподіл, споживання.

Виробництво – це є вихідний пункт, в якому створюється продукт, тобто матеріальні блага і послуги. В натуральному господарстві (рабовласництво, феодалізм) споживання є безпосередньо метою виробництва. Однак в системі ринкового господарства основою є отримання прибутку. Виробництво кінцевому рахунку ведеться радою споживання. Але кінцева і безпосередня мета виробництва лежить не в споживанні, як це відбувалося в системі ринкового господарства.

Обмін, як економічна категорія виникає у зв’язку з спеціалізацією і розподілом праці у суспільстві. Багато економістів (неокласиків) вважає, що обмін носить продуктивний характер, тобто обмін сприяє збільшенню багатства в суспільстві. Ця ідея не завжди була загальновизнаною. Так хізократи вважали продуктивною тільки працю в суспільстві.

А. Сміт і Давід Рікардо вважали продуктивною працю і в сфері промисловості. К Маркс вважав продуктивними тільки галузі матеріального виробництва і всіляко підкреслював невиробничий характер обміну.

Обмін є стадією продуктивною, так як і виробництво, тому що він сприяє переміщенню у просторі блок таким чином що повністю задовольняє людським потребам.

Розподіл, як категорія економічної науки – це не тільки розподіл результатів суспільного виробництва(кінцевих товарів і послуг в ринковій економіці). Цей розподіл ресурсів або факторів виробництва. В цьому розумінні розподіл залежить від інституту власності. На стадії розподілу володарі факторів виробництва отримують доходи (% рента, зарплата, прибуток). На цій стадії і відбувається перерозподіл доходів між фізичними, юридичними особами і державою.

У західній економічній літературі аналіз ринкового господарства розпочинався у сфері обміну і розподілу. Це характерно для А. Сміта і будь-якого підручника по економіки. Ринкова економіка можлива лише тоді коли виникає обмін і розподіл на основі системи ринкового ціноутворення.

Споживання можна підрозділити на 2 типи:

1. особисте споживання;

2. виробниче споживання.

Останнє передбачає використання благ або засобів виробництва для створення нових корисностей. По суті процес виробництва є не щ інше як процес виробничого споживання.

Найважливіша категорія економічної науки – ефективність. Ефективність суспільного виробництва можна виразити через ряд показників, враховуючи фактори виробництва.

1. Засоби праці – фондовіддача.

П

Ф_В = ----------

фонди

Фондомісткість

фонди

Ф_М = ----------

П

2. Предмети праці : матеріаломісткість.

МР (матер. ресурси)

М_М = ----------

П (продукт)

Матеріаловіддача.

П

М_В = --------

МР

3. Робоча сила (праця): продуктивність праці.

П

П_П = --------

К_ПР(кількість працівників)