2. Суть, структура і функції ринку.

Макконал і Брю у підручнику “Економікс” дають таке визначення ринку:

Ринок – це інститут або механізм, який зводить разом покупців і продавців окремих товарів і послуг. Але існує більш широке визначення ринку:

1 – ринок – це фаза обміну у процесі відтворення. Тут ринок виступає як момент, який опосередковує виробництво споживання;

2 – ринок – це економічний простір (місце, територія) на якому відбувається обмін товарів. З територіальної точки зору ринок можна поділити на місцевий, національний, регіональний і світовий. Дуже важливим для економіки є формування єдиного ринкового простору, тобто простору, де вільно переміщуються товари, послуги, капітал і робоча сила (“Кодекс Наполеона”).

3 – ринок – система виробничих відносин, які складаються між виробниками і споживачами в процесі купівлі-продажу товарів і послуг. Самим суттєвим у цих відносинах є те, що вони здійснюються і регулюються економічними законами ринку – законом попиту і пропозиції, законами грошового обігу і іншими. Структура ринку визначається суб’єктами і об’єктами ринкових відносин. Об’єктами цих відносин можуть бути продукти праці, робоча сила, цінні папери, валюта. Основних суб'єктів ринкового господарства прийнято підрозділяти на 3 групи:

1 – домашнє господарство;

2 – бізнес;

3 – держава (уряд).

Домашні господарстває і власниками і постачальниками факторів виробництва (видів ресурсів) в ринковій економіці. Отримані доходи витрачаються для задоволення особистих потреб.

Бізнес – це ділове підприємство, яке функціонує з метою отримання доходу (прибутку). Бізнес є постачальником товарів і послуг в ринковій економіці.

Уряд представлено головним чином різними бюджетними організаціями, які не мають своєю метою отримання прибутку, а реалізують функції державного регулювання економіки.

Оскільки в ринкові відносини вступають різні суб’єкти, а у сферу обміну поступають багато чисельні товари і послуги, то у країні формується досить складна структура ринку. Структура ринку включає ринок товарів і послуг, ринок капіталів, валютний ринок, ринок інформації, житла і т.д. Всередині цієї структури можна говорити про продовольчий ринок, ринок зерна, нафти, золота та ін. Ринкова економіка складається з великої кількості окремих ринків. Кожен товар чи послуга мають свій ринок.

Для виникнення ринку якого-небудь продукту важлива і величина трансакційних витрат (Коуз вперше ввів це слово у науковий оборот). Ці витрати не пов’язані безпосередньо з виробництвом: пошук інформації про ціни, отримання ліцензії від мерії міста, дозволу санепідемстанції на певний вид діяльності, витрати по заключенню господарських договорів і т.д. Якщо всі трансакційні витрати по попереднім розрахункам виявляться вищими передбаченого доходу, то ринок того чи іншого товару так і не буде створений. Таким чином трансакційні витрати визначають умови і межі ринкової діяльності.

Функції ринку:

1. техніко-економічна функція. Суть її полягає в тому, щоб забезпечити рух товарів і послуг від виробника до споживача.

2. регулююча. Ринок – найбільш досконалий інструмент само регульованого товарного виробництва. він визначає “що, як і для кого виробляти”.

3. стимулююча. Головне в цій функції полягає в тому, що ринок стимулює виробництво саме тих товарів, які необхідні споживачеві.