Суцвіття

Квітки бувають поодинокі, коли стебло або його гілки несуть тільки по одній квітці або ж зібрані по кілька в суцвіття. В суцвіттях квітки виходять з пазух покривних листків (приквітків). Суцвіття поділяються на моноподіальні, або ботричні, у яких головна вісь закінчує свій ріст не відразу, та симподіальні, або цимозні, у яких головна вісь має обмежений ріст і закінчується квіткою.

Суцвіття на простій, нерозгалуженій осі, в пазухах приквітків якого сидить по одній квітці, називають простим. Суцвіття, складене з кількох простих суцвіть, називають складним.

Найголовніші форми ботричних (простих) суцвіть такі (мал. 26).

Китиця. На видовженій головній осі суцвіття розміщені на деякій відстані одна від одної на квітконіжках окремі квітки (черемха, гіацинт).

Колос. На видовженій головній осі суцвіття розміщені сидячі квітки, що не мають квітконіжок (подорожник, вербена).

Початок. Колос із потовщеною м'ясистою віссю, густо вкритою квітками (рогіз, кукурудза, арум). Початок здебільшого має покривець, утворений широким верхівковим листком.

Сережка. Відрізняється від колоса і китиці звисаючою віссю (верба).

Щиток. Китиця, в якої нижні квітконіжки довші за верхні і всі квітки розмішені на одному рівні (груша).

Зонтик. Головна вісь суцвіття така вкорочена, що здається, ніби квітконіжки всіх квіток виходять з одного місця; майже однакової довжини квітконіжки утворюють промені зонтика (цибуля, вишня). При основі променів зонтика є кільце приквітків, які утворюють обгортку.

Головка. Суцвіття з укороченою віссю та з тісно скупченими сидячими або майже сидячими квітками (конюшина).

Кошик. Головна вісь суцвіття дуже розширена й утворює так зване спільне квітколоже, на якому сидить більша або менша кількість квіток. По краю спільного квітколожа розміщені листочки, що утворюють обгортку (кульбаба, соняшник).

Складні суцвіття:

Складний колос. На видовженій головній осі суцвіття розміщені не окремі квітки, а прості колоси (колоски), як наприклад у злаків.

Волоть — складне суцвіття, бокові гілки якого замість окремих квіток несуть прості або розгалужені китиці.

Складний зонтик відрізняється від простого зонтика тим, що кожна бічна гілочка його закінчується не окремою квіткою, а в свою чергу утворює зонтик, який звичайно називають зонтичком (морква, петрушка).

Складний щиток — щиток, у якого замість квіток є маленькі суцвіття — щитки (горобина).

До цимозних суцвіть належать:

Завійка (завиток)— однобічна китиця або однобічний колос, які до розпускання квіток і на початку цвітіння закручені спіральне, верхівкою всередину (незабудка, окопник).

Звивина. Бокові одноквіткові осі суцвіття відходять послідовно в два протилежні боки (гладіолус, гравілат).

Дихазій, або розвилок. Суцвіття, в якому вісь кожного порядку дає дві супротивні гілки; головна вісь закінчується квіткою (гвоздичні).

Плейохазій, або несправжній зонтик,— суцвіття, у якого кожна з багатьох осей під кінцевою квіткою утворює переростаючі її гілки (молочай).

ПЛІД

Плід розвивається з зав'язі після запліднення її й складається з оплодня і насіння. Якщо в квітці є кілька маточок, то кожна з них утворює окремий плодик. Всі плодики разом складають збірний плід.

Оплодень розвивається з стінки зав'язі і утворює стінки плода. У деяких рослин в утворенні оплодня, крім зав'язі, беруть участь також інші частини квітки, зокрема квітколоже (яблуня); він буває сухий і соковитий; соковитий оплодень іноді яскраво забарвлений.

Плоди відповідно до будови зав'язі поділяються на апокарпні та синкарпні. Плоди, які зрослися внаслідок скупченості квіток в суцвітті, утворюють супліддя.

Насінина розвивається з насінного зачатка після запліднення. Кожна насінина складається з оболонки (шкірки), зародка і запасних поживних речовин.

За морфологічною класифікацією плоди поділяють на соковиті і сухі (мал. 27, 28).

У соковитих плодів оплодень цілком або частково соковитий, м'ясистий. Соковиті плоди поділяються на ягоди та кістянки.

Ягода — здебільшого багатонасінний плід, у якого оплодень складається з двох шарів: зовнішнього — шкірки і внутрішнього — м'якоті, в яку занурене насіння (виноград, журавлина, чорниця).

Кістянка — звичайно однонасінний плід, оплодень складається з твердої дерев'янистої внутрішньої частини (ендокарпію) — кісточки, яка оточує насінину, і соковитої, м'ясистої або волокнистої середньої (мезокарпію) — м'якоті та більш або менш шкірястої зовнішньої (екзокарпію) шкірки (вишня, слива, абрикос).

Сухі плоди мають сухий, плівчастий чи шкірястий або дерев'янистий оплодень (мал. 29). Ці плоди бувають як однонасінні, так і багатонасінні і поділяються на такі, у яких оплодень розкривається (розкривні), і такі, у яких оплодень не розкривається (нерозкривні).

Сухі розкривні плоди:

Листянка — одногніздий, багатонасінний плід, що розкривається однією поздовжньою щілиною (плід калюжниці, сокирок), утворений одним плодолистком.

Біб — одногніздий, звичайно багатонасінний плід, що розкривається двома стулками, або рідше біб не розкривається (плоди бобових), утворений одним плодолистком.

Стручок, або стручечок — двогніздий, здебільшого багатонасінний плід; він розкривається двома стулками, між якими лишається плівчаста перегородка, що несе насіння (плоди хрестоцвітних), утворюється двома плодолистками.

Коробочка — одно-, дво-, багатогніздий, багатонасінний, утворений різною кількістю плодолистків плід, який має отвори (мак) або зубці (гвоздика), чи стулки (льон), або кришечку (блекота).

До сухих нерозкривних плодів належать:

Горіх — однонасінний плід з дерев'янистим оплоднем. Часто такий плід цілком або тільки при основі має мисочку (ліщина, дуб). Дрібні плодики такої будови звуться горішками.

Сім'янка — однонасінний плід з шкірястим оплоднем, в якому насінина лежить вільно (соняшник).

Зернівка — однонасінний плід з тонким оплоднем, що міцно зростається з насіниною (жито, пшениця і взагалі злаки).

Сухі нерозкривні плоди, зокрема сім'янки і горішки, інколи мають придатки у вигляді волосків, плівчастої облямівки, або так званого крила.

Крилаті плоди мають плівчасту облямівку, або плівчасті крила. Волосовидні придатки на плодах утворюють так звану летючку, або чубок (плоди багатьох складноцвітних).

Зустрічаються ще так звані розпади; плоди, тобто такі, що розпадаються в місці перегородок на окремі плодики (мал. 30). До них належать: двокрилатка, яка достигаючи, розпадається на дві крилатки (клен), двосім'янка розпадається на дві сім'янки (плоди зонтичних); чотиригорішок — розпадається на чотири горішки (плоди губоцвітних).