Раритетна компонента флори і рослиності Чернігівської області

Постановою Верховної Ради України від 29 жовтня 1992 р. затверджено “Положення про Червону книгу України”, яка є основним державним документом з питань охорони тва­ринного і рослинного світу. Вона містить узагальнені відо­мості про сучасний стан тварин і рослин країни, які пере­бувають під загрозою зникнення, і заходи щодо їх збереження та науково обґрунтованого відтворення. До Червоної книги заносяться види, які постійно або тимчасово перебу­вають чи зростають у природних умовах на території України, в межах її територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, і знахо­дяться під загрозою зникнення.

Вперше Червона книга України була випущена в 1980 р. однотомним виданням. До неї було занесено 151 вид судинних рослин; список виявився неповним і не відображав усього популяційно-видового розмаїття і ба­гатства рослинного світу країни, що потребував охорони. Протягом часу, що минув після виходу книги, продовжува­лось дослідження фітобіоти та її видового складу в зв'язку з дедалі зростаючим антропогенним впливом на неї, вивчав­ся стан популяцій рослин, нагромаджувалися нові відомості про динаміку чисельності видів, темпи відновлення або ско­рочення ареалів, життєвість тощо.

Друге видання Червоної книги підготовлене у двох томах: “Тваринний світ” (1994) і “Рослинний світ” (1996). “Червона книга України. Рослинний світ” складаєть­ся з 5 розділів, що включають статті про 541 вид (підвид, різновидність, форма) рослин і грибів: судинні рослини (439 видів), мохоподібні (28), водорості (17), лишайники (27), гриби (30). Основними науковими критеріями відбору видів для занесення їх до Червоної книги є: хороло­гічний — поширення і стан популяцій ендемічних видів (тобто характерних лише для певних регіонів), диз'юнктив­но-ареальних (з розірваними ареалами), погранично-ареальних і рідкісних видів у складі флори; флорогенезний — реліктові види (тобто представники різних гео­логічних періодів) і ті, що зникають з природних причин; еколого-ценотичний — види різних рідкісних і та­ких, що зникають, фітоценозів та специфічних екологічних ніш; прагматичний — практичне використання видів та їхнє відношення до родичів культурних сортів; есте­тичний — включення гарноквітучих та інших декоратив­них дикорослих видів, які стають рідкісними або зникають внаслідок масового винищення цих рослин у природному середовищі [91].

На основі аналізу літературних джерел, перегляду гербарних матеріалів, власних досліджень, нами складено список з 47 видів судинних рослин флори Чернігівщини, які занесені до ІІ видання “Червоної книги України” та наведені характеристики окремих видів [71, 91].

Список видів судинних рослин чернігівщини, занесених до “червоної книги україни” (1996, іі вид.)

Дифазіаструм сплюснутий Дифазіаструм Зейлера Плаун колючий Баранець звичайний Гронянка півмісяцева Сальвінія плаваюча Сон чорніючий Береза низька Верба чорнична Верба Старке Ломикамінь болотний Альдрованда пухирчаста Росичка англійська Росичка середня Водяний горіх плаваючий Плавун щитолистий Шолудивник королівський Шейхцерія болотна Лілія лісова Тофільдія чашечкова Цибуля ведмежа Підсніжник білосніжний Косарики болотні Косарики тонкі

Булатка довголиста Булатка червона Зозулині черевички справжні Пальчатокорінник Фукса Пальчатокорінник м'ясо- червоний Пальчатокорінник травневий Пальчатокорінник бузиновий Коручка темно-червона Коручка чемерниковидна Коручка болотна Гудайєра повзуча Бровник однобульбовий Жировик Лезеля Зозулині сльози яйцевидні Гніздівка звичайна Зозулинець блощичний Зозулинець шоломоносний Зозулинець жилкуватий Любка дволиста Любка зеленоквіткова Осока затінкова Ковила дніпровська Ковила волосиста

На окремих видам ми акцентуємо увагу.

ПЛАУН РІЧНИЙ - Lycopodium annotinum L.

Родина Плаунові – Lycopodiaceae

Палеарктичний вид на південній межі свого ареалу. Статус: II категорія. Поширений в Українських Карпатах, на Поліссі, зрідка на Волинській Височині, у Малому Поліссі та в північній частині лісостепової зони України. У світі вид поширений також у Західній і Східній Європі, Середземномор'ї, на Кавказі, у Західному і Східному Сибіру, на Далекому Сході. Вид зростає у хвойних і мішаних вологих лісів. Популяції численні, але кількість їх зменшується. Причинами зниження чисельності виду та зникнення окремих популяцій є вирубування лісів, особливо, якщо вони проводяться у безсніжний період, рекреаційне навантаження, збирання населенням як декоративної рослини. Плаун річний - вічнозелена багаторічна трав'яниста рослина заввишки 10-30 см. Її наземні пагони довгі, повзучі, укорінюються у вузлах. Стробіли сидячі, поодинокі. Спороносить у липні-вересні. . На Чернігівщині цей вид зростає у хвойних та мішаних лісах на борових терасах Десни, Сейм, Снову, у вологих місцях, переважно блюдцеподібних зниженнях, де він утворює великі куртини.

САЛЬВІНІЯ ПЛАВАЮЧА - Salvinia natans (L.) All.

Родина Сальвінієві – Salviniaceae

Реліктовий (третинний) вид. Статус: II категорія. Зустрічається по всій території України ( в долинах Дніпра, Десни, Південного Бугу, Сіверського Донця та ін. рік) - спорадично. Вид поширений у Центральній Європі, в Середземномор'ї, на Кавказі, у Середній Азії, Західному Сибіру, Китаї, Японії, Північній Америці. Місця зростання - мілководдя прісноводних стоячих і малопроточних водойм глибиною 0,5-2,5 м з мулисто-піщаними та мулисто-торфовими відкладами. Популяції чисельні, але різко скорочуються в забруднених водоймах До причини зміни чисельності відносять: осушування екотопів, засолення та забруднення водойм. Сальвінія плаваюча - однорічна трав'яниста рослина (водяна папороть), гідатофіт. На її плаваючому у воді стеблі листки розміщені кільцями по три - 2 плаваючі (яйцевидноеліптичні), 1 - занурений у воду, розсічений на нитковидні частки, вкриті бурими волосками. На Чернігівщині вид розсіяно зустрічається у водойомах заплави та долини р. Десна. Місцями сальвінія плаваюча утворює угруповання, які є рідкісними і занесені до Зеленої книги України.