Відділ Папоротеподібні

Сучасні папоротеподібні переважно багаторічні кореневищні трав'янисті рослини, рідше однорічники і дерева (в тропіках), поширені по всій Землі. Спорофіт і гаметофіт функціонально незалежні і різко відрізняються морфологічно. Се­ред папоротеподібних є рівноспорові й різноспорові таксони. У рівноспорових— однодомний гаметофіт, має вигляд невеличкої зеленої пластинки, у різноспорових — гаметофіт дводомний, розвивається, не покидаючи оболон­ки спори. Спорофіт добре розвинений, розчленований на кореневище і лист­ки (вайЛ. Листки характеризуються необмеженим верхівковим ростом, у мо­лодому віці, зазвичай, равликоподібно скручені, великі. Папоротеподібні — мегафільна лінія еволюції вищих спорових рослин. Листки папоротеподібних теломного походження і великі за розмірами. У рівноспорових папоротеподібних на листках, як правило з нижнього боку, розташо­вані соруси— групи спорангіїв. У деяких видів соруси зібрані на особливих спороносних листках, які відрізняються від вегетативних забарвленням. Нерідко соруси зовні вкриті покривалом (індузієм). У водяних папоротеподібних, які всі е різноспоровими, спорангії зібрані в спорокарпії. Спорокарпії восени опадають і зимують на дні водойми. Навесні після згнивання стінок спорокарпіїв і спорангіїв спори проростають, утворюючи гаметофіти. Запліднення, як і в усіх спорових, можливе лише за наявності краплинно-рідкого середовища.

На території Чернігівської області поширені представники 18 видів папоротеподібних. Їх родинна і видова представленість така: з родини Вужачкові (вужачка звичайна, гронянка півмісяцева, г. багатороздільна), Оноклеєві (страусове перо звичайне), Безщитникові (безщитник жіночий, пухирник ламкий), Щитникові (голокучник дубовий, щитник чоловічий, щ. гребенястий, щ. шартрський, щ. австрійський, багаторядник шипуватий, б. Брауна), Теліптерисові (теліптерис болотяний (болотна папороть), фегоптерес зв’язуючий (букова папороть)), Невиразнолускові (орляк звичайний), Багатоніжкові (багатоніжка звичайна), Сальвінієві (сальвінія плаваюча) [63, 71].

Здебільшого папоротеподібні мають певну еколого-ценотичну і екотопічну приуроченість. Так, на луках, освітлених ділянках лісів, серед чагарників дуже рідко трапляється вужачка звичайна та види роду гронянка.

У листяних та мішаних лісах значно поширений щитник чоловічий. У суборах, складних суборах, а також у похідних від них чистих сосняках та дубових лісах домінуючу роль у ярусі трав'янистих рослин часто виконує орляк звичайний. На ділянках соснових та дубово-соснових лісів можна зустріти щитник чоловічий, у поліських районах області зрідка трапляється щитник австрійський.

У тінистих лісах на вологих місцях, дні ярів і балок Коропського, Борзнянського та Прилуцького районів реліктовий вид страусове перо звичайне утворює зарості. На території Коропського району, на схилах балок були виявлені популяції букової папороті, багаторядника Брауна та багаторядника шипуватого. Локалітети останнього виду виявлені також на території Козелецького та Ріпкинського районів. На схилах балок, ярів спорадично трапляється багатоніжка звичайна. В тінистих лісах на схилах пагорбів іноді трапляється пухирник ламкий. На зволожених лісових ділянках, узліссях, у днищах ярів зростає безщитник жіночий.

На болотах, у заболочених вільшняках, майже по всій області широко поширений теліптерис болотяний, зрідка трапляється щитник гребінчастий. У водоймах із повільною течією, в озерах і старицях заплави Десни, Сейму, Смолянки трапляються популяції водяної папороті - сальвінії плаваючої.

Серед папоротеподібних є лікарські рослини (орляк звичайний, щитник чоловічий), декоративні (щитник чоловічий, безщитник жіночій, страусове перо звичайне, багаторядники, фегоптерис), харчові (молоді листки орляка).

Сальвінія плаваюча та гронянка внесені до Червоної книги України. Регіональній охороні підлягають такі види як багаторядник шипуватий, багатоніжка звичайна, вужачка звичайна, голокучник дубовий, щитник австрійський, щ. гребенястий. Потребують занесення до списку регіонально рідкісних судинних рослин Чернігівської області багаторядник Брауна, фегоптерис зв’язуючий та гронянка багатороздільна [44, 67, 71].