Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

фізіологія Плиска остання

.pdf
Скачиваний:
393
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
12.54 Mб
Скачать

статевих ознак — статевий член, сперма, статеві шляхи в чоловіків та піхва, матка, яєчники, яйцепроводи в жінок). Вони також відповідають за розвиток вторинних статевих ознак (пігментація шкіри, тембр голосу, оволосініння, розташування підшкірного жиру, тип скелета, маса поперечносмугастої мускулатури, загальний обмін речовин): характерну будову тіла, порівняно високий зріст, порівняно вузький таз, вуса і борода, волосистість грудей, рук і ніг, низький голосу чоловіків; характерну будову тіла, порівнянонизький ріст, порівняно широкий таз, відсутність вусів і бороди, високий голос, відкладення жиру на лобку (специфічне оволосініння останнього) і сідницях, розвинуті груди в жінок.

Метаболізм андрогенів і естрогенів у печінці здійснюється настільки швидко, що при їх нестатку замінювальне їх введення неефективне, і тому застосовують синтетичні гормони. Це етилстільбестрол, гексестрол тощо. З хімічної точки зору — це не стероїди, але їх тривимірна структура дозволяє взаємодіяти з рецепторами естрогенів. Біосинтез естрогенів, прогестерону і андрогенів (тестостерону і гормонів кори наднирників) у загальних рисах подібний до такого всіх стероїдних гормонів. Він включає гідроліз ефірів холестеролу, відщеплення бокового ланцюжка холестеролу, синтез прегненолону. Цереакціїшвидкість-лімітуючого етапу біосинтезу стероїдних гормонів, і вони є головним об'єктом безпосередньої дії гонадотропних гормонів — ЛГ, АКТГ і Аг II. Тривала дія тропних гормонівіндукує ферменти, які каталізують реакції наступних етапівужеспецифічного біосинтезу.

Регуляція діяльності статевих залоз здійснюється нервовою системою та гормонами гіпофіза і епіфіза. Сильні стресові реакції можутьвикликатипорушенняпроходженнястатевихпроцесівякучоловіків, так і в жінок.

Гонадотропні гормони (гонадотропіни) передньої частки гіпофіза прискорюютьстатевезігрівання(якстатевогоапарату, таківторинних статевих ознак) через активацію інкреторної функції статевих залоз. Так фолікулостимулюючий гормон прискорює розвиток вяєчниках фолікулівіперетворення їхнапухирчастіяєчникові фолікули у самок та прискорює розвиток сперматогенних трубочок

усім'яниках і сперматогенез (утворення сперматозоїдів) у самців.

Уостанніх він також активує розвиток передміхурової залози. Лютеїнізуючий гормон посилює утворення статевих гормонів (андрогенів і естрогенів) через активацію розвитку внутрішньосекреторних елементів у сім'яниках і яєчниках. У яєчниках викликає овуляцію та утворення на місці луснутого граафового пухирця жовтого тіла, яке виробляє прогестерон. Пролактин (лютеотропний гормон гіпофіза) активує утворення прогестерону вжовтому тілі та лактацію.

444

У постменопаузі або при кастрації рівень гонадотропінів різко зростає при збереженні хвильоподібного характеру їх секреції.

Мелатонін епіфіза, навпаки, пригнічує розвиток статевих залоз таїхактивність. ^ \

Необхіднопідкреслити, щопроцесизізріванняорганізму у хлопчиків та дівчаток і гаметогенез контролюються цілою плеядою гормонівтагормоноподібникфакторів. Вищезнихнаведенітількинайбільш важливі.

Розвитокорганізмулюдиниприйнятоподілятина5 стадій(дитячу, підліткову, юнацьку/стадіюстатевоїзрілостіістадіюзгасаннястатевих функцій). У першій стадії в хлопчиків (приблизні до 10 років) сім'яутворюючі трубочки сім'яників розвинуті слабко, вузькі та мають один шар мало диференційованих клітин гермінативного епітелію, а інтерстціальна тканина розвинута слабко; у дівчат (до 8 років) в яєчниках вже є примордіальні (первинні) фолікулш Вони утворюються ще на ембріональному етапі розвитку і ростуть, жоча й дуже повільно. Кількість фолікулів, які мають оболонки, незначна, пухирчасті яєчникові фолікули (граафові пухирці) відсутні У*сечі обох статей концентрація як андрогенів, так і естрогенів однакова і незначна. Синтезуються гормони на цьому етапі розвитку організ* мупереважновкорінаднирників. і

Упідлітків хлопчиків (10-14 років) швидко розвиваються сім'яні трубочки, вони стають дуже звивистими та вдвічі ширшими. Зростає кількість епітеліальних шарів. Поряд зі сперматогоніями виникають і сперматоцити (попередники сперматозоїдів). Інтерстиціальна тканина сім'яників розростається.

Удівчаток спостерігається швидкій ріст фолікулів у яєчниках, зростає кількість останніх і особливо з оболонками. Все більшає число пухирчастих яєчникових фолікулів у результаті скупчення

уфолікулах в'язкої фолікулярної рідини, оточеної епітелієм, що складає зернистий шар фолікула. Яйцеклітина з навколишнім епітеліальнимиКлітинамиутворюєконусоподібнийвиступ, направленийдоцентру міхурця. Кількістьандрогенів іестрогеніву сечі зростає, при цьому в хлопчиків в основному — андрогенів, дівчаток — естрогенів. Це обумовлено збільшеням секреції гонадотропінів гіпофізом під впливом гіпоталамуса. Це в свою чергу обумовлено зняттям гальмуючого ефекту мелатоніну.

Уюнаків (14-18 років) і дівчат (13-16 років) швидко формуються вторинні статеві ознаки. У перших настає можливість здійснювати статевий акт, а потім і еякуляцію (виділяти сім'я та запліднювати). У дівчат виникають коливання естрогенів у крові і сечі спочатку без системи, а потім у відповідності до строків дорослих жінок. Цьому сприяє і формування періодичності в діяльності залоз

445

внутрішньої секреції, що забезпечують жіночий статевий цикл. Ще через 1,5 року такої «ендокринної періодики» настає перша овуляція (розрив найбільш зрілого пухирчастого яєчникового фолікула і вихід з нього яйцеклітини на фоні підвищеної концентрації естрогенів у сечі). Через кілька днів починаються перші місячні. Наступні кілька місяців ці цикли нерегулярні й часто безовуляторні. Статева зрілість настає при встановленні регулярності періодики з овуляторними циклами. Естрогени в матці стимулюють ріст залозистого епітелію ендометрію, а епітелій піхви стає настільки чутливим до цих гормонів, що біологічне визначення їх можливо на основі піхвових мазків(гормональне дзеркало).

У похилому віці в жінок (45-50 років) і чоловіків (після 60 років) розвивається клімактерій (втрата статевих функцій). У жінок статеві цикли стаютьнерегулярними ібезовуляторними і нарешті припиняються. Припиняються і місячні (вікова аменорея) Фолікули

вяєчникахповністюзникають. Учоловіківспочаткувтрачаютьрухливість сперматозоїди, виникає слабкість до запліднення, здатність до еяколяції, а потім і здійснювати статевий акт. Сім'яутворюючі трубочки, інтерстиціальна тканина сім'яників і передміхурова залоза атрофуються. Строки наведених вище змін суттєво різняться

врізних індивідуумів та залежать від способу життя, перенесених захворювань тощо. У. жінок у цей період часто виникає остеопороз кісток з патологічними переломами.

Жіночий статевий цикл

Статевий цикл у жінок триває 27-28 днів і включає такі періоди: передовуляційний, овуляційний, післяовуляційний та період спокою. Інколивиділяютьпреіпостовуляторніфази. Упершій— спостерігається ріст і зізрівання оваріальних фолікулів та поступове потовщення ендометрію; у другій (лютеніальна — домінує ріст, розвиток та інволюція жовтого тіла) — у матці під впливом естрогенів та прогестерону залози ендометрію набувають звивистості, відкладається глікоген, а сама вона готується анатомічно і біохімічно до прийому зародку. При цьому оваріальні зміни, імовірно, є основними, а зміни концентрації гормонів у крові та морфологічні зміни в ендометрії є реакція на процеси, що проходять у фолікулові (рис. 101).

Упершому періоді організм готується до вагітності. Причому

убагатьох тварин із сезонним спарюванням у цей час готується і апарат самок до статевого акту. В них починається тічка, і вони дозволяються самцямздійснюватистатевийакт.

446

гормони<ФСГІЛГ)

100-1-

. .

поротій ропиток

рівень ,

/\

жовтоготіла

естроген»

:■ 1 «ндоімпрій

 

1S

16

17

18

20

21

22

23

24

25

26

27

28 29

менструація

овуляція

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

менструація

Рис. 101. Зміниконцентраціїгормоніввкровіприструктурнихтафункціональнихзмінахвяєчникахіслизовійматкипримісячномуцикліулюдини

Ужінокматка збільшена, зростає її кровообіг, слизоватаїї залози розростаються, посилюються і стають частішими перистальтичні скорочення маткових (фаллопієвих) труб та м'язового шару матки. Розростається слизова піхви, в її слизу зростає кількість фолікулостимулюючого гормону гіпофіза. Останній діє і на нестатевозрілих самоктварин.

Вміст гонадотропних гормонів передньої долі гіпофіза протягом перших двох періодів зростає, а після овуляції різко знижується. Ці зміни реалізуються через вплив гонадотропних гормонів гіпофіза на інкреторну функцію яєчників, які починають посилено виділяти естрогени. Останні стимулюють розростання матки і її слизової оболонки, проліферацію слизистого епітелію піхви та скорочення матки і матковних труб.

Кількість ФСГ все більше зростає, що викликає кінцеве дозрівання найбільш зрілого з пухирчастих яєчникових фолікулів (граафових пухирців). Поверхня цього пухирця розривається, і з нього виходить яйцеклітина (овуляція).

З виходом яйцеклітини починається другий період. При її русі за рахунок руху миготливого епітелію по матковій трубі в матку може пройти її запліднення. Запліднена яйцеклітина, потрапивши в матку, прикріплюється до її слизової оболонки. Статевий цикл перериваєтьсяінастаєвагітність. Післявиходуяйцеклітининамістіпухирчастого яєчникового фолікула, який лопнув, починає розвиватись жовте тіло, клітиниякоговиробляютьпрогестерон. Прицьому продукція естрогену в яєчниках продовжується чисельними дозріваючими фолікулами. Зростання кількості прогестерону протидіє

447

естрогену, і тому гальмує скоротливу активність труб. Цей період становить близько трьох діб. У відсутності запліднення починається наступний післяовуляційний період. У. жінок починаються місячні. Утварин, кріммавп, вонивідсутні. Незаплідненаяйцеклітинавматцізалишаєтьсяживоюкількаднів, апотімгине. Уцейчаспрогестерон гальмує виділення гонадотропних гормонів передньою часткою гіпофіза. Зменшення ФСГ зменшує утворення в яєчниках естрогенів і, таким чином, фактора, який підтримує передовуляційні зміни труб, матки і піхви. Зменшення ЛТ викликає атрофію жовтого тіла із заміною його сполучнотканинним рубцем. Якнаслідок, припиняється оваріальна продукція прогестерону. Передовуляційні зміни матки, труб і піхви швидко зменшуються.

Зі зменшенням в крові гормонів яєчника зростають тонічні скороченняматки, щовикликаєвідторгнення її слизовоїоболонки. Частинки останньої виділяються з кров'ю (місячні). Після їх закінчення спостерігається швидка регенерація слизової оболонки матки.

Показниками овуляції є: базальна температура (у нормі вона 36,3-36,8 °С і зростає під час овуляції на 0,3-0,5 °С та тримається протягом усієї останньої половини циклу, падає до вихідної в період менструації, що обумовлено викидом прогестерону); з викидом гонадотропінів у середині циклу зростає їх концентрація і в сечі; підвищення екскреції естрогенів ізсечею перед овуляцією; безпосередньо перед овуляцією у піхвних мазках знаходять характерні крупні, сплощені, лускаті клітини; на третій-четвертий день після овуляції підвищується екскреція прегнандіолу, що відображає збільшення секреції прогестерону; зміна в'язкості цервікального слизу.

У періоді спокою наступає міжовуляційний спокій, а потім новий передовуляційний період нового місячного циклу.

Запліднення яйцеклітини у жінок можливо протягом двох днів після овуляції коли остання знаходиться в маточній трубі. На третій день яйцеклітина покривається білковою оболонкою,яка протидіє проникненню в неї сперматозоїдів. Тому статевий акт з вагітністю може бути здійснений не більше як за п'ять-сім днів до овуляції і в статевих шляхах жінки знаходяться живі (здатні до запліднення) сперматозоїди, або в перші дві доби після овуляції. Переходу сперматозоїдіву матку, маточнітрубиізаплідненнюсприяє слизслизової оболонки труб і матки, в перед- і овуляційному періодах він має більш кислий характер, ніж в після- і міжовуляційному періодах. Це сприяє рухливості і здатності до вкорінення сперматозоїдів.

Запліднена яйцеклітина кілька днів (близько чотирьох днів) знаходитьсяу вільному стані, апотімімплантуєтьсявслизову оболонку матки на стадії морули (бластоцит, який містить до 50 клітин). Цьому сприяє розростання слизової в передовуляційному періоді та

448

підвищена чутливість останньої до дотиків внаелід6|С дід прогестерону жовтого тіла та гальмування останнім скоротливості м'язів матки, сприяючи збереженню вагітності.

Лютеїнізуючий гормонприімплантаціїяйцеклітинивстінку матки утворюється ще в більших кількостях внаслідок^ нервових імпульсів з матки з тієї миті, коли в неї імплантувалось яйце. Збільшена кількість цього гормону викликає заміщення жовтого тіла рубцевоютканиною, арозростання(жовтетіловагітності) івиділення відповідно більшої кількості прогестерону.

Стимулюваннярозвитку молочнихзалозздійснюєтьсяпрогестероном (залозистих частинок) і естрогеном (протоків). В результаті синтезується пролактин (синтезується лактотрофамй передньої частки гіпофіза), який відповідає за стимуляцію секреції молока. Зниження кількості пролактину здійснюється дофаміном. Серотонін навпаки, підвищує секрецію пролактина. Пролактин необхідний для нормального розвитку і функціонування оваріальних» фолікулів. Проте його кількості, які викликають лактацію, мають безпосередню ановуляторну дію. Рівень пролактину зростає при введенні естрогенів, вагітності, годуванні груддю, сні, стресі, гіпоглікемії тощо. Вінвідповідаєзаповедінку, щодозволилоназватийого«гормоном материнської любові». З жовтого тіла і, особливо^'з щіаценти виділений гормон («релаксин»), що розслабляє симфіз лобкових кісток, розм'якшує шийку, розслабляє гладеньку мускулатуру мат5- ки і сприяє народженню плода. Ефект розслаблення на м?яаи матки попереджується потужною дією стимуляторів маточних Скорочень

Гормони плаценти (естроген, прогестерон, хоріонічний гонадотропін), яка фактично є ендокринною системою в одній тканині, підсилюють та замінюють при необхідності дію подібних з інших місць їх виділення. За різноманітністю гормонів, що виробляються, плацента поєднує в собі біохімічні можливості гіпофіза, яєчників та жовтого тіла. Хоріонічний гонадотропін за дією нагадує ЛГ гіпофіза.

Мелатонін епіфіза гальмує статевий розвиток організмів. Кількість його попередника — серотоніну зростає в епіфізі при збільшенні освітлення.

ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК

Автоматія249, 250 Авторегенераторний40 Агломерини172 Агнозія369

Адаптативнерозслаблення184 Адаптаційнийкомплекс148 Адаптація148 неспецифічна149

специфічна149 Адренорецептор(и)120,121,155 Акомодація 48,379 Аксон-рефлекс124 Активнареакціякрові221 Альбуміно-глобуліновий

коефіцієнт 220 Аналізатор366 Анемія225 Анрепаефект267 Антиген227 Антитіло227

Антральнасистола185 Апетит215 Апоптоз34 Архіоцеребеллум101 Астигматизм380 Аутокоїди130 Аутотрофи169 Афагія215 Аферентний71, 74

Ацетилхолінестераза52

Бейліса ефект 288

Білки 12,336

Біологічнарегуляція70 Біологічнийритм70, 348 Боудічадрабина268

Відчуття428 Виконавчийорган72 Виснаження436 Включення22

Внутрішньоклітиннийпосередник

135

Воля427 Вториннийаферентнийшлях77

450

Вуглеводи12, 340 В'язкість 276

Гарантійнийфактор50 Гематокрит218 Гемоглобін225 Гетеротрофи169 Гіперполяризація41 Гіпертермія352 Гіпертрофія62 Гіперфагія215 Гіпокоагуляція245 Гіпотрофія62 Гістони34 Глікокалікс13 Гомеокінез70 Гомеостаз70

крові218

,,,,.,

організму218

 

Гормон(и) 128

 

Гормоноїди130

 

Гостротазору385

 

Градієнтавтоматі!' 250

 

Деполяризація 40 Дефінітивнасеча354 Динамічнийстереотип398 Динітрофенол 38,42 Дисстрес149

Дифузійнавластивістьлегень319 Дихальнийкоефіцієнт 343 Домінанта88, 429

Екзоцитоз17, 27

=

Екскрети28

 

Експеримент 6 Експірація314 Екстрасистола260 Електричнавісьсерця260 Електрокардіграма 256

Електромеханічнеспряження55 Електроміографія 59 Електротони45

анелетротон44 кателектротон44

Еметропія380

Емоції417 Ендоцитоз27 Енграма403

Ендоплазматичний ретикулум 15 Енітип227 Ентерини171 Еритремія 225 Еритрон224

Еритроцити 225 Еустрес 149

Ємністьбуферноїсистеми222

«Живаелектрика» 36 Живлення: лікувальне214

лікувально-профілактичне 214 природне214 штучне214

Запалення 139 Збудження 36 Збудливість 36 Збудливі тканини 7 Звук 387

Імунітет228 Імуногенність227 Індукція 87,412 Інсомнія 430 Інспірація314

Інтегральнийдихальнийцентр325 Інтегральна реографія 265 Інтегральна плетизмографія 265 Іоннапомпа38 Іррадіація87, 412

Калоричнийеквіваленткисню343 Канал зворотного зв'язку 71,126 Капілярон281 Каплінг55 Катодичнадепресія48 Кінцевапластинка51 Клітина10 Клітинний центр20

Контурбіологічноїрегуляції71 Кориснийчас46 Кортієвийорган391

Кривадисоціації оксигемоглобіна321 Критичний рівень деполяризації 43

Лабільність 36, 47, 58,421

Лавиноподібний 40, 46 Латентний період 58, 76 Лейкограма 230 Лейкоцитарна формула 230 Лейкоцити 230 Лейкоцитоз 234 Лізосома 18 Ліпіди 12, 337

Локальне збудження 46 Локальнийдихальнийцентр325

Медіатор52

 

Месенджер135

■*

первинний135

вторинний 136

 

Метаболіти131

 

Метод Фіка 265 Міастенія 53

Міграційнийміоелектричний

комплекс205

 

Мікротрубочки 20

 

Мікрофіламенти 20

г

Мітохондрія18

Мислення 426

.

Молекулярнийциторецептор119 Мотивація 413 Мотонейрони59, 91

Насичення215 Нейрон73

аналітико-синтетичний 74 інтернейрон74 інтегративний 74 сегментарний74 трофічний 75 Неоцеребеллум 102 Нервові ганглії 74 Нервовіланцюги87

лінійні 87 кільцеві 87 конвергентні87 дивергентні 87

451

Нефрон353 Нуклеолема22 Нуклеоплазма22

Обміннісудини279 Овершут40 Ожиріння 216 Окклюзія 88 Онкотичний тиск 220 Організм9 Орієнтація тіла84 Осмотичнийдіурез361 Осмотичний тиск 218 Основнийобмін342 Оубаін38

Палеоцеребеллум101 Пам'ять 402 Пероксисоми18

Песимальнегальмування53 Піноцитоз27 Пірогени352 і Плазмолєма 13 Пневмоторакс314 Поведінка 396,413 Позатіла89, 90

Пороговадеполяризація43 Пороговасила43 Потенціал:

генераторний80 дії 39 збуджувальний

постсинаптичний83, 85 збуджувальний субсинаптичний83 кінцевої пластинки 52 рецепторний 79 спокою 36,37

Потенціація: посттетанічна80 синаптична85 тетанічна80 Потреба413 Пресбіопія380 Провідність48 Провізонасеча353

Раціон214 Реагент124

452

Реактант124 Реверсія 40

Регульованийпараметр72 Рекрети 177 Реобаза46 Реполяризація 40

Ретикулярна формація 93 Рецептор 78,133 афінність123 ресинситизація 123 спорідненість123 Рецепторнарелаксація 184 Рефлекс 75,396

Т-рефлекс 81,93 Н-рефлекс 81,93 моносинаптичний 81,92 полісинаптичний 93 Рефлекторна дуга75 Рефлекторнийцентр75 інтегральний 76 локальний 76 Рефрактерність43 абсолютна43 відносна43 Рівняння

Гольдмана37 Нернста 37 Рибосома15 Рухова одиниця 59, 60

Сальтаторний50 Сарколема45 Саркоплазматичний ретйкулум55 Секреція гідролатична177 еболічна178 Симморфізм9 Слідовіпотенціали42

Синапс 8,15,51

Сила м'яза абсолютна 61,436 максимальна 61,436 Сироватка 218 Система169

анатомофізіологічна169 функціональна 169 Систолічнийоб'єм261

Скорочення: ауксотонічне60 ізометричне59 ізотонічне60 тонічне60, 62 фазне 60-62 Сновидіння431 Сомнабулізм431

Специфічністьантигену 227 Специфічно-динамічнадіяїжі345 Спінальнийшок95 Спостереження6 Сприймання428 Стандартнийобмін345 Стомлення436 Стрес146

анаболічний151 емоційний150 катаболічний150 Стресор147 Судження428 Сумація84

послідовна84 просторова84 СурфактантЗІЗ Сфінктер(и) 203 Сфігмограма284

Телолізосома18 Темперамент423 Температура оптимальна352 ефективна352 Тетанус асинхронний59 гладенький59 зубчастий58 Тетраетиламоній41 Тетродоксин41 Травлення170 аутолітичне170 власне170

внутрішньоклітинне170 контактне170 позаклітинне 170 порожнинне170 симбіотне170

ТЗДнспорт :

аксонний 53

ретроградний 53 Тромбостенін235, 240

Увага429 Ударнийоб'єм264 Уявлення428

Фаголізосома170 Фагоцитоз 27 Фактор надійності 50

Кастла 179,183

Ферменти

адаптативні (індуковані) 171 конститутивні171 Флебограма284 Фонокардіографія 266 Франка-Старлінга закон 267

Функції 5, 9,88,111

загальні 5,9 > специфічні 5,6 Функціональнамобільність 173 Функціональна система 70,416

Характер424 Хемоатрактанти231 Хемокінез230

Хемотаксис 21,230 s • Холінорецептор 119 , Хроматин22 Хронаксія 56

Центріолі 20 Цитозоль 11,15 Цитоматрікс11 Цитоплазма 11,15 Циркадніколивання348

Швидкість дифузії 319 Швидкість осідання еритроцтів

320

Ядро22

453