20

1. Предмет та завдання історії психології.

Предмет історії психології - закономірності формування та розвитку поглядів на психіку, на основі аналізу різних підходів розуміння її природи, функцій і генезису.

Методи історії психології

• Історико-генетичний метод - згідно з яким вивчення ідей минулого неможливо без урахування загальної логіки розвитку науки в певній історичний період

• Історико-функціональний метод - в ньому аналізується спадкоємність висловлюваних ідей

• Біографічний метод - дозволяє виявити можливі причини і умови формування наукових поглядів вчених

• Метод систематизації психологічних висловлювань

• Метод категоріального аналізу - введено Блоком, розвинений Ярошевський. Передбачає врахування соціально-історичних умов, що визначають появу і розвиток певної наукової школи, а також вивчення ідеогенеза, когнітивного стилю, оппонентного кола та ін детермінант, що обумовлюють появу значущих для психології ідей.

Предмет - уявлення про психічної реальності на різних етапах розвитку науки.

Предметом сучасної психології є загальні закономірності психіки людини і тварин. На даному етапі психологія почала вивчення внутрішнього психічного світу людини, усвідомлюваного і неусвідомлюваного ім.

З цього можна зробити висновок, що предмет психології змінювався на кожному етапі її вивчення. У міру становлення психології як окремої науки можна побачити, що від початкового предмета «душа» дослідники прийшли до предмету «психіка». Все це відбувалося на тлі появи і розвитку різних психологічних напрямків, таких як: біхевіоризм, гештальтпсихологія, психоаналіз, аналітична психологія і т. д.

На думку німецького психолога кінця XIX - початку ХХ ст. Германа Еббінгаузом, психологія має величезну передісторію і коротку історію.

Предмет наукової психології:

1) психіка здорової людини у фізичному і психологічному планах;

2) окремі факти психічної сторони життя людини, описувані якісно і кількісно;

3) психологічні закони, що описують і пояснюють явища життя людини;

4) механізм створення людиною суб'єктивного образу об'єктивного світу.

Завдання психології:

1) дослідження законів психіки та її діяльність;

2) вивчення розвитку психіки на різних етапах життя людини (психічні процеси і стани, різні за складністю);

3) розкриття властивостей людини з позиції соціального і біологічного.

2. Основні фактори та принципи, які визначають розвиток психології.

Фактори:

- Логіка розвитку психол знань - цей фактор пов'язаний зі зміною її предмета, впливом суміжних з психологією наук, з розвитком принципів і категоріального ладу психології

- Соціальна ситуація розвитку науки: суспільні, історичні умови, культурне і політичне оточення впливають як на зміст наукових концепцій, так і на їх поширення, допомагають або ускладнюють розвиток наукових шкіл або напрямків (реформа і антиреформ 1861-1890р, дискусія Каверіна і Сеченова, Німеччина періоду 2й світової війни)

- Особистість вченого, її особливості: накладає вплив на його концепцію. Його ціннісні орієнтації, когнітивний стиль, вольові якості, особливості спілкування з колегами, належність до наукової школі визначають можливості для розвитку його теорії. Аналіз особистості вченого і його біографії дає можливість зрозуміти яким чином відбувається вибір наукових завдань, як формуються його погляди.

Принципи:

1. Принцип детермінізму. Має на увазі, що всі психол явища пов'язані причинно-наслідковими відносинами, тобто все що відбувається в нашій душі має якусь причину, яка м.б. виявлена ​​і вивчена і яка пояснює чому виникло саме те, а не інше слідство. Цільовий детермінізм, механістичний, біологічний, психологічний.

2. Принцип системності. Описує і пояснює основні види зв'язку між різними сторонами психіки, сферами психічного. Він припускає, що окремі психічні явища внутрішньо пов'язані між собою утворюючи цілісності і набуваючи завдяки цьому нові властивості. Цей принцип представляє психіку як складну систему, блоки якої (функції) пов'язані між собою. Системність психіки передбачає її активність, тому що тільки в цьому випадку можлива саморегуляція і компенсація.

3. Принцип розвитку. Стверджує, що психіка розвивається і тому найбільш правильний спосіб її вивчення дослідження закономірностей цього генезису, його видів і стадій. Психіка розвивається за певною логікою становлення. Розвиток може прискорюватися або сповільнюватися в залежності від соціальної ситуації, соц середовища, оточення та виховання дитини. Виділяється також і різні сторони психічного розвитку, розвитку інтелекту, лічтності, соц розвитку, які мають свої етапи та закономірності розвитку