- •25. Розвиток укр. Мови та літ-ри в литовсько-руську та польсько-литовську добу.
- •26. Архітектура й містобудування, живопис.
- •27. Розвиток укр.. Полемічної літ-ри.
- •28. Особ-сті розвитку укр.. Культури друг. Пол.. 17-18 ст.
- •29. Реформування церкви та освіти в др.. Пол. 17-18 ст.
- •30. Роль Петра Могили у формуванні укр.. Нац.. Культури. Середовища та відновлення культурних пам*яток Києва.
- •31. Наука в другій половині 17-18 ст. Розвиток філософських ідей г. Сковороди, ф. Прокоповича.
- •32. Укр.. Літ-ра та книгодрук. В др. Пол. 17-18 ст
- •33. Барокова архітектура та обр. Мист. В Україні у 17-18 ст.
- •34. Розвиток укр.. Муз мист. Та театр. Мист. У 17-18ст
- •35. Особл. Розвитку укр.. Культури у 19 ст.
- •36. Особливості розвитку освіти у 19 ст.
- •37. Наука на укр.. Землях у 19 ст. Праці з історії
- •41. Укр.. Муз та театр. Мист у 19 ст
- •42. Укр. Живопис 19 ст
- •43. Культурницькі погляди та діяльність м. П. Драгоманова
- •44. Діяльність та історичне значення наукового тов.. Ім. Т. Шевченка
- •45. Особливості розвитку культури на рубежі 19-20 ст. Роль суспільно політичного руху в процесі поширення укр.. Нац. Ідеї
- •46. Демократичні тенденції розвитку освіти на початку 20 ст.
- •47. Українська наука на поч.. 20 ст
- •48. Нові тенденції укр. Мист. На початку 20 ст. Революційно-демократ. Напрям у літературі
- •49. Чинники розвитку культури в 1917-1920 рр
- •50. Особливості еволюції укр.. Освіти у 1917-20 рр. Стан розвитку науки.
41. Укр.. Муз та театр. Мист у 19 ст
театральне мистецтво в більшій, ніж література, мірі залежить від політичного режиму, фінансових можливостей, підготовленості аудиторії. Театр діяв у Полтаві у 1818-1821 роках. Професійна ж українська трупа була створена тільки на початку80-хроків. Організаційними питаннями в ній займавсяМихайло Старицький, режисурою —Марко Кропивницький. Обидва були також драматургами. Їм вдалося об'єднати талановитих акторів: братиТобілевичі, Марія Заньковецька,Ганна Затиркевич, інші. Великий знавець української мови,Михайло Старицькийписавкомедії( «За двома зайцями»),драми(«Не судилося», «Богдан Хмельницький»). Вони змальовували реалістичні картини сільського, міського побуту, передавали типові національні характери. Але ні Старицький, ні близький йому Кропивницький не виходили за рамки так званої «етнографічної драматургії». Творцем української соціальної драми ставІван Карпенко-Карий(Тобілевич). У основі йогоп'єс(драми «Бурлака», «Безталанна», комедії«Сто тисяч»,«Хазяїн») лежать глибокі психологічні конфлікти, гострі соціальні протиріччя.
Музика. Поетична і музична обдарованість українського народу була основою високого рівня розвитку музично-пісенної творчості. У XIX столітті як і раніше побутують землеробські пісні календарного циклу, а такожколядки,веснянки,колискові,весільні. Широкою популярністю користувалися пісні-романси«Їхав козак за Дунай»,«Віють вітри»,«Сонце низенько», а також створені на вірші Шевченка «Думи мої, думи», «Заповіт». З народного середовища висувалися талановиті співаки-кобзарі (Остап Вересай,Іван Кравченко-Крюковський,Гнат Гончаренко,Терентій Пархоменко,Михайло Кравченко,Андрій Шутта ін.). Високого рівня досягла майстерність партесного (багатоголосого) співу. У XIX століттіхоровий співпоступово виходить за рамки чисто культового. Загальнофілософський зміст канонічних образів залучав до храму немало світських слухачів. З великими концертними програмами виступали хориКиївської академії,Переяславської семінарії. Розвиток своїх національних традицій гальмувався, оскільки перевага адміністративно надавалася іноземним авторам. Цілу епоху в музичному житті України становить творчістьМ. В. Лисенка— великого українського композитора, блискучого піаніста-віртуоза, талановитого хорового диригента, педагога, музикознавця й активного громадського діяча демократичного напряму. Він є основоположником української класичної музики.
42. Укр. Живопис 19 ст
У живописі початку XIX столітті переважаючим художнім стилем бувромантизм. Багатьох художників цього напряму приваблювала Україна — «нова Італія», як її називали. З'явилися і художники, для яких поїздки сюди не були просто даниною моді. Українській темі присвятив свою творчістьВ. Штернберг. Зовнішні обставини — заслання, заборона малювати — перешкодили розкритися в повній мірі живописному талантуШевченка. Як вважають фахівці, в романтичних картинах «Селянська родина», «Циганка-ворожка», інш. вже помітний відхід від чистого академізму. Художник-мариністІ. Айвазовський, який значну частину життя провів у ріднійФеодосії(він і свою картинну галерею заповідав місту). У його живописі звучала й українська тема: «Очерети на Дніпрі поблизу містечка Алешки», унікальна для художника жанрова картина «Весілля на Україні». Новаторською для пейзажу стала творчістьА. Куїнджі, який народився поблизуМаріуполя. Перша ж виставлена ним картина — «Ніч на Дніпрі» — викликала в Петербурзі сенсацію. Художник володів тонким мистецтвом передавати на полотнісвітло,повітря. Видатним майстром побутового жанру бувМ. Пимоненко. Поєднання мистецтва з усвідомленою національною ідеологією вперше відбувається в творчостіС. І. Васильківського.