29. Реформування церкви та освіти в др.. Пол. 17-18 ст.

Напрямки, в яких оновлювалася церква, були подібні до європейських реформаційних. Передусім, відбулося впорядкування церковного життя на засадах більшої демократичності. Першою вдалася до змін уніатська церква, яка ще наприкінці 10-х pp. XVII ст. провела реформу чернецтва: вводилося, зокрема, слино послушництво й однорідність чернечого статуту. Обов'язковою ставала філософська і богословська освіта ченців — новачків. Українське православ'я запровадило обов'язкові літургійні правила і націоналізувалося. Як і в Європі часів Реформації, в Україні йде, як бачимо, уточнення християнських цінностей, хоча й у православному варіанті.Пожвавлення дискусії про освіту припадає на літо 1631 р." коли Петро Могила відкрив власне училище при Лаврському монастирі, зорієнтоване на єзуїтський колегіум, а через рік створив відому Києво-Могилянську колегію. Вимальовувався новий тип школи, що суперечив старій формі освіти, оскільки було наявна орієнтація на Захід. Тому й активізувалася дискусія щодо нової моделі освіти. Особливо це стосувалося Києво-Могилянської колегії. Читання лекцій латиною в ній розумілося як підтвердження того, що колегія — зовсім не православний навчальний заклад. Однак згодом усталюється погляд на освіту відповідний вимогам часу. Першою дала зразок поєднання вітчизняних освітніх канонів із західною школою Острозька колегія, де в навчальний процес було впроваджено "сім вільних мистецтв" — граматику, поетику, музику, риторику, арифметику, геометрію, астрономію, а також викладання грецької та церковнослов'янської мови, латини, елементів філософії та теології. Слідом пішла Львівська братська школа.велику роль відігравали Києво- Могилянська Академія та Львівський університет.

30. Роль Петра Могили у формуванні укр.. Нац.. Культури. Середовища та відновлення культурних пам*яток Києва.

Петро Могила доклав зусиль для розвитку укр.. нац. культури. Він не шкодував витрат на прикрашення печер, підпорядкував лаврі Пустинно-Миколаївський монастир, заснував Голосіївську пустинь, побудував за свій рахунок при лаврі богадільню для жебраків і задумав завести при Печерському монастирі вищу школу. Докладав усіх зусиль, щоб за час його архімандритства Києво-Печерська друкарня посіла визначне місце як серед інших друкарень. За п'ять з половиною років його настоятельства з лаврської друкарні вийшло 15 назв видань. Був опікуном і фундатором Київського братства, монастиря та школи. Лаврську школу, об'єднану в 1632 році з братською, згодом було перетворено на Києво-Могилянську колегію, яку було проголошено правонаступницею Київської Академії, заснованої Ярославом Мудрим. У відомство православного митрополита Могили перейшли Софійський кафедральний собор у Києві та приписані до нього храми, Видубицький, Михайлівський, Пустинно-Миколаївський монастир і інші монастирі та храми. У 1634 році розпочалося відновлення Софійського собору, яке тривало впродовж десяти років. Митрополит наказав також розчистити з-під нашарувань землі залишки Десятинної церкви. Петро Могила своїм коштом відновив стару Церкву Спаса на Берестові, для розпису якої запросив художників з Криту, архітектора Октавіано Манчіні. Ними були відновлені також Трьохсвятительська і Михайлівська церкви Видубицького монастиря.