Зміст
Вступ.........................................................................................................................З
Розділ 1 .Систематичне положення Schizandra chinensis Ваііі...........................5
Розділ 2. Об'єкти, умови та методика проведення досліджень...........................6
1.1 .Об'єкти досліджень..........................................................................................6
1.2. Умови проведення досліджень.......................................................................7
1.3. Методика проведення досліджень................................................................13
Роділ III. Еколого-біологічні особливості Schizandra chinensis
в умовах міста Києва.............................................................................................15
2.1 .Географічне походження лимонника китайського.....................................15
2.2. Ботанічна характеристика Schizandra chinensis..........................................17
2.3. Біохімічний склад плодів лимонника китайського.....................................20
2.3.1 Теоретичні дані............................................................................................20
2.3.2 Дослідження якісного та кількісного складу
вищих жирних кислот...........................................................................................22
2.4. Ритми росту і розвитку Schizandra chinensis в умовах м. Києва...............26
2.5. Стійкість проти несприятливих факторів зовнішнього середовища............................................................................................................29
2.6. Особливості розмноження Schizandra chinensis .........................................31
2.7. Вирощування Schizandra chinensis в умовах культури на
території Києва……………................................................................................33
Розділ IV. Вплив препаратів лимонника на організм людини……...............37
Розділ V. Використання результатів дипломної роботи при викладанні дисципліни «Біологія» у загальноосвітніх навчальних закладах..................63
3.1. Гурткова робота..........................................................................................63
3.2. Програма гуртка "Лікарські рослини"......................................................68
3.3. Засідання гуртка №3 "Найважливіші лікарські рослини
нашого району....................................................................................................71
Висновки.............................................................................................................81
Література...........................................................................................................83
Вступ
Стрімкий розвиток зеленого будівництва та аматорського садівництва в містах потребує розширення асортименту високодекоративних і нетрадиційних плодових деревних рослин та якнайшвидшого забезпечення потреб садивним матеріалом. Особливо популярні мініатюрні екзотичні рослини, що займають мало місця, та рослини з контрастними формами крони і забарвленням квіток, листків. Уведення в асортимент цих видів, форм і сортів деревних рослин значно підвищить декоративність композицій. Міські території, на які здійснюється постійне навантаження перебувають в досить складному екологічному стані і потребують постійного оновлення асортименту деревних рослин, що використовуються в озелененні.
Види роду Schizandraceae Baill - рослини з різними життєвими формами, відрізняються величиною і формою листків, рясним цвітінням і плодоношенням, виключною декоративністю. Рослини декоративні в будь-яку пору року, але надзвичайно - під час цвітіння, і плодоношення
Актуальність теми. Збагачення асортименту плодових і декоративних рослин, що культивуються в Україні - важливе питання сучасної проблеми раціонального використання рослинних ресурсів і збереження біологічного різноманіття, що передбачає інтродукцію рідкісних та зникаючих рослин, цінних для різних галузей господарства: озеленення, плодівництва, фітомеліорації, фармакогнозії. Особливо актуальним є всебічне вивчення недавно інтродукованих на територію України високодекоративних плодових рослин родини Schizandraceae, їх еколого-біологічних особливостей, способів розмноження і культивування з метою впровадження в культуру і збереження генофонду рідкісних видів.
Обьект дослідження - лимонник китайський (Schizandra chinensis)
Предмет дослідження - біологічні та екологічні особливості лимонника китайського.
Мета дослідження - Вивчення еколого-біологічних особливостей лимонника китайського в умовах міста Києва, біологічно активних речовин лимонника з метою ширшого використання на території України.
З мети роботи випливають наступні завдання дослідження:
1. Проаналізувати об'єкти, умови та методики проведення досліджень.
2. Дослідити та охарактеризувати еколого-біологічні особливості лимонника китайського, в умовах міста Києва.
3. Проаналізувати можливості використання лимонника китайського в озелененні на території України.
4.. Дослідити антимутагенну та антиоксидантну активність різних субстанцій плодів лимонника китайського
5. Дослідити якісний та кількісний склад вищих жирних кислот (ВЖК) в ліпідній фракції .
6. Визначити перспективи використання матеріалів дипломної роботи в навчальному процесі у загальноосвітніх навчальних закладах.
Розділ і. Систематичне положення Schizandra chinensis.
КЛАС МАГНОЛІОПСИДИ, АБО ДВОДОЛЬНІ (MAGNOLIOPSIDA, АБО DICOTYLEDONES)
Підклас Магноліїди {Magnoliidaé)
Порядок Ілліцієцвіті {Illiciales)
Родина Лимонникові {Schizandraceaè)
Лимонник китайський {Schizandra chinensis)
Порядок Іллієцвіті (Illiciales) дуже ізольований і не виявляє близьких зв'язків з жодним порядком підкласу Магноліїди (Magnoliidaé). Об'єднує дві родини, поширені в Східній та Південно-Східній Азії, південно-східній частині Північної Америки та східній частині Мексики (три роди, 87 видів).
Родина лимонникові (Schizandraceaè) включає в себе 47 видів, що мешкають майже цілком в Східній і Південно-східній Азії. Вони об'єднуються в 2 роди - лимонник (Schizandra) і кадсура (Kadsura). Лимонник, представляє особливо великий інтерес. Ця родина була відкрита в 1803 р. вченим Андре Мишо - французом за походженням, що вивчав рослини Північної Америки. До цієї родини він відніс всього 1 американський вид. Надалі виявилось, що родина лимонникових об'єднує близько 25 видів, але усі вони, окрім описаного Мишо, східно-азіатські, причому велика частина їх росте в Китаї.
Широко відомим став лимонник китайський - єдиний вид родини , який зустрічається і на території СНД (Приморський і Хабаровський краї, Південний Сахалін, острови Шикотан, Кунашир і інші з південної групи Курильських островів).
Уперше науковий опис лимонника китайського був зроблений російським ботаніком Н. С. Турчаниновим в 1837 р.
Розділ 11.Об'єкти, умови та методика проведення досліджень
1.1.Об'єкти досліджень.
Об'єктом наших досліджень був лимонник китайський {ЗсИііапсіга сШпетіь) (рис 1) колекційного фонду Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (НБС НАНУ)
Лимонник китайський було інтродуковано до НБС ім. М.М. Гришка у 1994 році із США (штат Орегон). Кілька однорічних рослин висотою 80-100 см було висаджено на ділянках відділу акліматизації плодових рослин, де проводилися постійні фенологічні спостереження, оцінювалися зимо- та посухостійкість, продуктивність та декоративність. Перше цвітіння спостерігалося у 2002 році, у наступні роки рослини щорічно рясно цвіли і плодоносили, нарощуючи вегетативну масу і кількість генеративних органів. Зараз рослини досягли висоти 2,5-3 м, добре облиствлені, надзвичайно декоративні, особливо під час цвітіння.
Рис 1. Schizandra chinensis , НБС імені М.М.Гришка НАНУ, червень 2015 р.
1.2. Умови проведення досліджень.
З усіх абіотичних факторів найбільший вплив на фенологічні явища має клімат. Околиці Києва характеризуються помірно холодним кліматом з більш-менш вологою зимою. Специфіка Київських зим визначається втручанням атлантичних повітряних мас, принесених західними та південно-західними вітрами, що призводить до пом'якшення клімату. Внаслідок цього середня добова температура взимку реєструється у межах від -5 °С до 1-2 °С. Проникнення атлантичного повітря пов'язане з циклонічною діяльністю, що характеризується рясними опадами у вигляді мокрого снігу, а також туманами, заморозками та ожеледицею. Плюсова температура призводить до зменшення або й зникнення снігового покриву. 10
Значний вплив на формування зимової погоди Києва має континентальне повітря, яке виникає на місці або проникає зі сходу. В таких випадках найчастіше спостерігається хмарна помірно вітряна погода з морозами від -10 °С до -15 °С.
Проникнення арктичного повітря спостерігається нечасто і призводить до значного похолодання, особливо вночі, коли температура знижується до -20 °С, а іноді й до -30 °С, вдень спостерігається сонячна погода.
Коливання середньомісячної температури в зимовий період: у грудні вона не перевищує -7 °С, у січні наближається до відмітки -13 °С, у лютому -нижче -13 °С. Середня кількість морозних днів - 136. Стійкий сніговий покрив спостерігається з середини грудня і до кінця березня. Товщина снігового покриву у середньому не перевищує 10 см.
Весна у Києві примхлива, часто спостерігається повернення холоду. Залежно від напрямку руху циклонів весна буває холодною і затяжною, з хмарною дощовою погодою або теплою і ранньою, з м'якою сонячною погодою.
За середньорічними даними, сталим приходом весни вважають період, коли середня добова температура переходить через 0 °С. Це відбувається в Києві в середині березня. Кінцем весни вважають період, коли середня добова температура починає перевищувати 10 °С. Це спостерігається в кінці квітня. Але й після цього можливі похолодання внаслідок проникнення холодного арктичного повітря. При цьому температура опускається нижче 0 °С.
Літо в Києві помірно тепле з достатньою вологою. Середня місячна температура влітку становить близько 20 °С. Загальна кількість днів з температурою, вищою від середньої, - 54-57, 16 з них припадає на липень, по 14 - на червень та серпень. Абсолютні максимуми температури повітря досягають 30 °С і вище. В червні випадає в середньому 70 мм опадів, у липні - 80, у серпні - 60 мм. Опади влітку, як правило, короткочасні, часто бувають зливи, які мало зволожують грунт. Дощі, що випадають внаслідок термічної конвенції, в умовах саду значно розмивають розорані і навіть заліснені11
ділянки. З крутих і обривистих схилів змивається значна кількість гумусового горизонту і зноситься в Дніпро.
Кількість днів з опадами 5 мм і більше в безморозний період коливається від 16 до 20. Хмарних днів влітку дуже багато. Додаткова волога надходить у вигляді роси. Росяних ночей нараховується близько 100. Частіше роси випадають у другій половині літа і в перші місяці осені.
Осінній період характеризується впливом атлантичного повітря. Внаслідок витіснення холоднішого місцевого континентального повітря атлантичними повітряними масами, що надходять з заходу і південного заходу, спостерігається хмарна погода з довгими і затяжними дощами вдень і вночі. Дощі, як правило, у вигляді мряки. Середньомісячна температура повітря восени зазвичай плюсова, проте щомісяця спостерігається її значне зниження. Якщо у вересні вона дорівнює 15 °С, то у жовтні - вже 7 °С, а в листопаді - близько 1 °С. У третій декаді листопада середня добова температура переходить через 0 °С. Приблизно в цей час з'являється сніговий покрив.
Восени часто спостерігається проникнення теплого повітря з півдня, найчастіше в першій половині осені. Як наслідок, спостерігається потепління, що в народі отримало назву "бабине літо".