- •12.Особливості духовного світу українського народу: світогляд, менталітет,національний характер, національна свідомість:
- •13.Ментальне поле культури. Особливості українського менталітету:
- •14.Українська мова і проблеми національної ідентичності:
- •15.Традиційна матеріальна культура України:
- •16.Поняття первісної культури, її характерні риси та періодизація:
- •17.Специфіка міфологічної та релігійної свідомості давньої людини:
- •18.Найдавніші культурні пам’ятки на території України:
- •19.Археологічні культури епохи неоліту:
- •51. Г. Сковорода – видатний діяч української культури
- •52.Внесок Феофана Прокоповича у розвитокукраїнської культури
- •53. Зародження та розвиток українського театру у хvііі ст.
- •54. Професійне музичне мистецтво в хvііі ст.
- •55. Соціально – політичні та історичні обставини розвитку української культури у хіх – хх ст.
- •56. Генеза та періодизація національно-культурного відродження в Україні в хіх-хх ст.
- •57. Дворянський (академічний) етап національно-культурного відродження в Україні
- •58. Народницький період національно-культурного відродження
- •59. Національно-культурне відродження у галичині
- •61.Розвиток театрального мистецтва та драматургі в Укр. У xiXст.
- •62.Музична культура Украiни у XIX ст.
- •63.Основні напрямки в розвитку образотворчого мистецтвав у XIX ст.
- •64.Місце та роль т. Г. Шевченкав розвитку укр.. Та слов. Культури.
- •65.Репресивні заходи царського уряду щодо укр. Мови та культури у XIX ст.
- •66.Недільні школи, система середньої і вищої освіти Украіни в XIX ст.
- •67.Розвиток наукових і науково-технічних товариств в Україні у XIX ст.
- •68.Іван Франко і Леся Українка в укр. Літературі.
- •69.Українська культура на зламі століть: нове відродження наприкінціXix – поч.В XX ст.
- •70.Революційно-демократичний напрямок у літ. Та піднесення літ.Життя в XIX – поч.В XX ст.
15.Традиційна матеріальна культура України:
Українці - етнос з давньою високорозвиненою землеробською культурою. Саме це заняття обумовило традиційний побут, матеріальну культуру, систему основних свят і обрядів (по суті календарно-землеробських), світогляд, духовні цінності нашого народу. Сприятливі кліматичні умови, родючі землі об'єктивно сприяли тому, що в усіх історико-етнографічних зонах України (крім Карпат) орне землеробство стало основною галуззю господарства, воно доповнювалося городництвом і садівництвом. Із землеробством в українців було пов'язане і тваринництво. Крім основного виробного господарства, зберігалися давні допоміжні заняття – рибальство, полювання, бджільництво.Традиційне українське селянське господарство було переважно натуральним. Сім'я забезпечувала себе всіма основними продуктами споживання. Переважна частина предметів побуту також виготовлялася в домашніх умовах. Більш складні ремесла і промисли перетворюються в професійні заняття (хоч і ремісники вели присадибне господарство).
16.Поняття первісної культури, її характерні риси та періодизація:
Культура ранньородової общини мисливців, збирачів, рибалок та культура пізньородової общини землеробів-скотарів. Первісна культура є рубежем, який відділяє світ людей від світу тварин. Первісну культуру слід вважати необхідним станом розвитку будь-якої земної культури.Існує кілька періодизацій первісного суспільства: загальна (історична), археологічна, антропологічна та ін.Загальна (історична) періодизація первісної історії була вперше дана в 1870р. видатним американським етнографом Л. Морганом. Нижчий ступінь дикості починається з появою 3 млн. років тому людини і членороздільної мови, середній - виникненням рибальства і застосуванням вогню, вищий - з винаходом лука і стріл. Перехід до нижчого ступеня варварства пов'язується з поширенням гончарства; з освоєнням землеробства і скотарства починається середній, а з використанням заліза - вищий ступінь варварства. Якщо вести мову про культуру первісного суспільства, то, насамперед, треба зазначити, що історично культура могла виникнути лише тоді, коли почалось практичне виділення людини з природи, яке здійснювалося суспільно, через трудову діяльність первісних родових колективів по освоєнню навколишньої дійсності
17.Специфіка міфологічної та релігійної свідомості давньої людини:
Першою історично сформувалася цілісною системою світогляду була міфологія. Ми зустрічаємо міфи у всіх культурних регіонах Стародавнього світу. Міфологія - систематизована, універсальна форма суспільної свідомості і духовно-практичний спосіб освоєння світу, первісного суспільства. Це - історично перша спроба дати зв'язний відповідь на світоглядні питання людей , задовольнити їх потребу в світопрояснення і самовизначенні. Будь-який міф побудований як розповідь на ту чи іншу світоглядну тему - про світоустрій, про походження людського роду, про стихії, богів, титанів, героїв.
Широко відомі античні міфи - детально розроблені розповіді древніх греків і римлян про богів, титанів, героїв, фантастичних тварин. Наступною історичною формою світорозуміння стала релігія (від латинського слова "благочестя", "побожність"). Найдавніші релігійні вірування входили в якості елемента в багато міфи. Але самостійну світоглядну функцію релігія набуває значно пізніше, коли виникають національно-державні релігії.