12.Стратегії встановлення ціни на ринку монополії.

В умовах чистої монополії на ринку діє один продавець. Це може бути державна монополія, приватна регульована монополія чи приватна нерегульована монополія. У кожному окремому випадку ціноутворення складається по-різному. Державна монополія може за допомогою політики цін переслідувати досягнення найрізноманітніших цілей. Вона може встановити ціну нижче собівартості, якщо товар має важливе значення для покупців, що не в змозі отримати його за повну вартість. Ціна може бути призначена з розрахунком на покриття витрат чи на одержання доходів. У випадку регульованої монополії держава дозволяє компанії встановлювати розцінки, що забезпечують одержання «справедливої норми прибутку», що дасть організації можливість підтримувати виробництво, а за необхідності й розширювати його. І навпаки, у випадку нерегульованої монополії фірма сама вільна встановлювати будь-яку ціну, яку тільки-но витримає ринок. Проте з певних причин фірми не завжди запитують максимально можливу ціну.

13.Стратегії встановлення ціни на ринку монополістичної конкуренції.

Ринок монополістичної конкуренції складається з безлічі покупців і продавців, що укладають угоди не за єдиною ринковою ціною, а в широкому діапазоні цін. Наявність діапазону цін визначається здатністю продавців запропонувати покупцям різні варіанти товарів. Реальні вироби можуть відрізнятися один від одного якістю, властивостями, зовнішнім оформленням, сервісом, що супроводжує товар, тобто тут має місце розходження в так званій «товарній пропозиції». Покупці усвідомлюють різницю в товарних пропозиціях і готові платити за товари по-різному. Щоб чимось відрізнитися, крім ціни, продавці прагнуть розробити різні пропозиції для різних споживчих сегментів і широко застосовують практику присвоєння товарам марочних назв, рекламу й методи особистого продажу. Особливу роль у процесі роз­роблення товарних пропозицій відіграє формування ціни на товар виходячи зі структури попиту, цін конкурентів, витрат виробництва тощо. У зв’язку з наявністю великої кількості конкурентів стратегії їхнього маркетингу чинять на кожну окрему фірму мен­ше впливу, ніж в умовах олігополістичного ринку.

14.Стратегії встановлення ціни на ринку олігополії.

Олігополістичний ринок складається з невеликої кількості продавців, дуже чутливих до політики ціноутворення й маркетин­гових стратегій конкурентів. Товари можуть бути схожими чи несхожими. Невелика кількість продавців є наслідком наявності серйозних бар’єрів для виходу конкурентів на ринок. Кожен продавець суттєво реагує на стратегію та дії конкурентів. Підприємство на ринку олігополістичної конкуренції ніколи не отримає впевненості, що може домогтися якогось довгострокового результату за рахунок зниження цін. З іншого боку, якщо підприємство підвищить ціни, конкуренти можуть не слідувати його прикладу. І тоді йому доведеться або повертатися до колишніх цін, або ризикувати втратою клієнтури на користь конкурентів. В умовах олігополістичної конкуренції застосовується велика кіль­кість цінових стратегій. Одна з них — координація дій під час установлення цін, що існує у двох формах: прийняття угоди про ціни й проведення «паралельної цінової політики». У деяких країнах укладання угод про цінову політику заборонено законом. «Паралельна цінова політика» — це по суті та ж сама координація цін. Вона полягає в тому, що підприємства калькулюють витрати виробництва по уніфікованих статтях, після чого за допомогою обговореного методу визначають ціну. Загалом на цьому типі ринку під впливом ринкових чинників ціни всіх операторів ринку змінюються в тих самих пропорціях і напрямах.

15.Еластичність попиту як фактор впливу при встановленні ціни в маркетингу. Характер попиту впливає на вибір методу ціноутворення. Необхідно зрозуміти, яким є попит на даному ринку. Він залежить від ряду змінних: платоспроможності покупців, бажання і можливості платити за товар, цін на вироби-замінники, факторів нецінової конкуренції. Важливий не тільки рівень, а й еластичність попиту. Остання обставина фактично визначає характер можливих змін ціни. При еластичному попиті виграшною буде стратегія зниження, а при нееластичному - підвищення ціни. При визначенні вихідної ціни на товар дуже важливо встановити вза­ємозв'язок між ціною і попитом на товар (обсягом його збуту) та визначи­ти цінову еластичність попиту. Цінова еластичність попиту характеризує чутливість споживачів до зміни цін з огляду на кількість товарів, які вони купують, її визначають відно­шенням зміни величини попиту (обсягу збуту) до зміни цін (у відсотках): Цінова еластичність показує відсоткову зміну у величині попиту на кожен відсоток зміни в ціні Попит вважається еластичним, якщо цінова еластичність попиту >1, тобто коли незначні зміни ціни товару приводять до суттєвіших змін обсягів його збуту . Попит вважається нееластичним попит ,якщо цінова еластичність попиту  < 1, тобто коли зміни ціни не викликають значних коливань обсягів збуту товару Попит стає нееластичним за таких обставин: • товар не має або майже не має замінників; • сформувалася стійка прихильність значної частини ринку до певної товарної марки; •  споживачі вважають, що підвищення ціни пов'язане з поліпшенням якості товару або з інфляційними процесами в економіці; • при купівлі престижних товарів, предметів розкоші. Нееластичним є попит на предмети першої необхідності (хліб, молоко), па­ливно-енергетичні ресурси. Еластичний попит властивий більшості споживчих товарів (одяг, косметика), туристичним послугам. Результати аналізу еластичності попиту дуже важливі для формування цінової політики  підприємства, визначення стратегії маркетингу Так, якщо попит еластичний, доцільно використовувати методи цінової конкуренції, оскільки зниження ціни приведе до збільшення обсягу продажу товару і загального доходу підприємства. При нееластичному попиті ефективнішими виявляються методи нецінової  конкуренції, до яких належать поліпшення якості товару, рівня сервісу, інтенсифі­кація рекламної діяльності тощо. При формуванні вихідної ціни слід пам'ятати, що попит визначає верхню межу ціни товару.

16.Дугова і перехресна еластичність: особливості впливу на встановлення цін. Дугова еластичність попиту дає загальний метод визначення "середньої" еластичності на проміжку відрізка АВ кривої D. Важливо зауважити , що крива попиту має різну еластичність для кожного відрізка. Тому для точного визначення еластичності використовують точкову еластичність попиту, яка дає змогу виміряти еластичність попиту в характерних точках кривої попиту D. Дугова еластичність попиту дає змогу визначити "середню" еластичність на дузі кривої попиту. Однак крива попиту має різну еластичність у кожній своїй частині. Тому для точного визначення використовують концепцію точкової стичності попиту. Перехресна еластичність попиту по ціні визначається як процентна зміна кількості запитуваного продукту 1, поділене на процентну зміну ціни продукту 2. При цьому ціна продукту +1 стає умовою ceteris paribus. У математичному вигляді перехресну еластичність попиту за ціною можна виразити так: Ъ = AQ, / Q, _AQ,. Pj APj / Pj APj Q / За допомогою коефіцієнта перехресної еластичності за ціною вимірюється ступінь, з якої різні продукти повязані між собою, а також визначаються галузі кордону (групи фірм, які виробляють подібну продукцію). Наприклад, якщо ціна продукту. / Збільшилася і це привело до зростання попиту на продукт i, то коефіцієнт перехресної еластичність попиту по ціні позитивний (т). > 0). У такому випадку розглядаються блага є субститутами (взаємозамінними) і можуть при цьому вироблятися в одній галузі економіки. Висока перехресна еластичність попиту по зазвичай вказує на те, що фірми, які виробляють цю продукцію, що належать до однієї галузі. Питання, однак, полягає в тому, що вважати «високим» показником. При цьому визначення галузі часто залежить більше від специфічних проблем, ніж від показника перехресної еластичності за попитом. Перехресна еластичність попиту може бути асиметричною.Це означає, що зустрічаються ситуації, коли, приміром, збільшення ціни товару ^ призведе до зниження попиту товару г, а, з іншого боку, збільшення ціни товару i може не змінити на попиту товару або величина зміни виявляється зовсім іншою. Перехресна еластичність попиту використовується для вимірювання чутливості обсягу покупок споживача до зміни цін на замінюючи, чи доповнюючі товари. Перехресна еластичність - показує, на скільки зміниться обсяг попиту на товар X при зміні ціни товару Y на 1%: Якщо коефіцієнт перехресної еластичності має позитивне значення, тобто попит на продукцію X знаходиться в прямій залежності від зміни ціни продукту Y, то продукти X і Y є взаємозамінними. Чим більше позитивний коефіцієнт, тим більше ступінь заміни двох даних товарів. Якщо коефіцієнт перехресної еластичності має негативне значення, то продукти X і Y є взаємодоповнюючими товарами. Чим більша величина негативного коефіцієнта, тим більше взаємодоповнюваність двох даних товарів. Нульовий чи майже нульовий коефіцієнт свідчить про те, що два продукту не пов'язані між собою, тобто є незалежними в споживанні товарами. Знання про перехресну еластичність попиту важливе для корпоративного планування.