- •1.Концепція ціни в маркетингу.
- •3.Функції та принципи ціни.
- •5. Маркетингова цінова політика в контексті комплексу маркетингу підприємства.
- •6.Етапи розробки маркетингової цінової політики.
- •1. Визначення цільового ринку.
- •8.Склад та структура ціни.
- •10.Вплив конкуренції на встановлення ціни. Види конкуренції та методи конкурентної боротьби.
- •12.Стратегії встановлення ціни на ринку монополії.
- •13.Стратегії встановлення ціни на ринку монополістичної конкуренції.
- •14.Стратегії встановлення ціни на ринку олігополії.
- •17.Еластичність попиту за доходом. Особливості цінового сегментування споживачів залежно від рівня доходу.
- •18.Характеристика додаткових чинників, які впливають на ціноутворення.
- •19.Види знижок.
- •25.Методи визначення ціни з орієнтацією на витрати.
- •28.Управління ціновою чутливістю.
- •29. Методи дослідження цін.
- •31. Характеристика стратегій маркетингу в співвідношенні «ціна-якість».
- •32.Характеристика основних стратегій ціноутворення в маркетингу.
- •33. Маркетингові стратегії на кожному етапі життєвого циклу товару.
- •34.Особливості маркетингових цінових стратегій залежно від типу конкуренції на ринку.
- •35.Сутність та види цінових ризиків.
- •36.Методи маркетингового аналізу цінових ризиків.
- •38.Методи визначення вартості бренду.
- •39.Стратегії цінового позиціонування брендів.
- •43.Принципи та методи встановлення світових цін.
- •45.Особливості встановлення індикативних цін.
- •46.Характеристика методів прямого державного регулювання цін.
- •48.Особливості ціноутворення в Інтернет-економіці.
- •49.Специфіка витрат при встановленні цін в Інтернет-економіці.
8.Склад та структура ціни.
Кожний вид ціни складається з окремих частин, які називаються елементами. До елементів ціни належать: собівартість (С), прибуток (П), мито (М), акцизний збір (А), податок на додану вартість (ПДВ), посередницько-збутова націнка (НП) і торговельна надбавка (НТ). Собівартість та прибуток є обов’язковими елементами ціни, тому що відшкодування витрат і отримання прибутку є невід’ємною умовою виробництва продукції. Наявність інших елементів в ціні необов’язкове і залежить від галузевої належності продукції, її соціальної значущості, кількості господарських ланок, що беруть участь у виробництві і реалізації продукції, та інших чинників. Так, мито входить до складу ціни тільки імпортних товарів, а акцизний збір є елементом лише незначної частки продукції. Податком на додану вартість хоча й обкладається абсолютна більшість товарів, але є певні винятки. Націнки посередницько-збутових і торговельних організацій містять і ціни тих товарів, реалізація яких здійснюється через посередницькі ланки. Тому не тільки ціни на різні товари, а й той самий вид ціни може мати неоднаковий склад елементів. Найбільш наочно це видно на прикладі відпускної ціни, яка за своїм складом може виступати в шістьох варіантах.У першому варіанті (С + П) відпускна ціна збігається з ціною підприємства. Такі ціни встановлюються на продукцію, яка не обкладається товарними податками, а її реалізація здійснюється безпосередньо виробником (наприклад, кам’яне вугілля, шкільні підручники). Другий варіант (С + П + ПДВ) застосовується в тому разі, коли продукція обкладається податком на додану вартість та її продає сам виробник (наприклад, одяг, взуття, меблі, побутова техніка). Це найпоширеніший варіант відпускної ціни виробника. За третім варіантом (С + П + А + ПДВ) ціни встановлюються на підакцизні товари (наприклад, тютюнові вироби, алкогольні напої). Якщо продукція реалізується через посередницько-збутові організації, то до складу ціни входить відповідна націнка і формується четвертий (С + П + НП), п’ятий (С + П + ПДВ + НП) і шостий (С + П + А + ПДВ + НП) варіанти відпускної ціни посередника. Склад роздрібної ціни (ЦР) на вітчизняні товари, яка містить у собі максимальну кількість елементів, можна записати таким чином: Важливою характеристикою ціни є її структура, яка показує частку кожного елемента ціни в її абсолютному значенні. Ціни мають різні структури, що зумовлюється неоднаковим їхнім складом та особливостями формування окремих елементів. Якщо склад ціни відомий, то можна встановити в її величині частку витрат, прибутку чи товарних податків, що дає змогу визначити шляхи зміни ціни та коригувати цінову стратегію підприємства. Тому обґрунтованість кожного елемента ціни та досягнення її оптимальної структури є важливим завданням ціноутворення.
9.Класифікація факторів ціноутворення в системі маркетингу. Фактори ціноутворення — це сукупність тих чинників, які впливають на дії продавця у процесі встановлення ним цін на продукцію. їх можна поділити на внутрішні — такі, що залежать від продавця, контролюються ним, та зовнішні — такі, що не залежать від продавця, не контролюються ним. До основних внутрішніх факторів ціноутворення можна зарахувати: 1. Цілі компанії, що визначені для певного періоду часу. Такими цілями можуть бути:— максимізація поточного прибутку компанії. У цій ситуації менеджери компанії повинні знайти такі підходи до ціноутворення, які б дали найбільші поточні фінансові результати. — максимізація частки ринку компанії. Така ціль вже є не поточним, а стратегічним пріоритетом. — ринкове виживання. 2. Рівень витрат, пов'язаних із виробництвом і реалізацією продукції компанії. 3. Маркетингова стратегія компанії. До основних зовнішніх факторів ціноутворення слід віднести: 1. Стан і динаміка ринку. Місткість ринку є важливим показником, який визначає скільки в цілому продукції можливо тут збути. Чим вищими є темпи зростання ринку, тим, в принципі, сприятливішими є цінові можливості для продавців. 2. Цінова еластичність попиту. 3. Ціни конкурентів. 4. Конкурентні позиції компанії. 5. Стадія життєвого циклу товару. Отже, фактори ціноутворення — це те, що впливає на підходи компанії до формування цін на свої товари. Це широкий погляд на те, що потрібно і може бути враховано у розробці цінових підходів компанії. Але ринок цим аналізом не цікавиться, споживачі бачать конкретні ціни і реагують саме на них. Фактичні ціни є вершиною того айсберга, який може бути визначений як система ціноутворення компанії.