Злочини проти основ національної безпеки

При підготовці до написання курсової роботи за даною тематикою слід пам’ятати, що законодавець, об’єднавши вказану категорію складів злочинів єдиним розділом, виходить із спільності їх родового об'єкта, яким є суспільні відносини з охорони основ національної безпеки України: її конституційного ладу, суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, обороноздатності, державної, економічної та інформаційної безпеки.

Надалі слід визначити безпосередній об'єкт заявленого складу злочину, яким можуть виступати конкретні суспільні відносини, що складаються у певній сфері охорони національної безпеки. Безпосередній об’єкт виступає одним з критеріїв поділу злочинів проти основ національної безпеки на види. Крім основного безпосереднього об’єкта, шкода може завдаватися ще й додатковому об'єкту, про що обов’язково слід нагадати у курсовій роботі.

Завершити описання об’єктивних ознак слід аналізом об’єктивної сторони, приділивши окрему увагу її структурним елементам. Зокрема, надаючи характеристику суспільно небезпечного діяння, в деяких складах необхідно акцентувати увагу на всі передбачені законом й можливі форми його вчинення. Розкриваючи діяння та наслідки, якщо такі передбачені кримінальним законом, потрібно використовувати відповідні постанови Пленуму Верховного Суду.

У наступному питанні необхідно перейти до описання суб’єктивних ознак. Аналізуючи суб’єктивну сторону, слід пам’ятати, що злочини проти основ національної безпеки вчинюються виключно умисно і, як правило, з прямим умислом. Для окремих складів злочину додатково необхідно з’ясувати наявність спеціального мотиву чи мети.

Суб'єктами злочинів проти основ національної безпеки можуть бути особи, які досягли 16-річного віку. В деяких складах злочинів законодавцем передбачено знижений вік кримінальної відповідальності. На підставі прямої вказівки закону суб'єкт деяких злочинів — спеціальний (громадянин України, особа без громадянства, іноземець тощо).

Після описання основних ознак складу злочину необхідно проаналізувати та розкрити спеціальні умови звільнення від кримінальної відповідальності за окремі види злочинів.

Якщо за планом роботи передбачено розкриття відмінностей заявленого складу злочину від суміжних злочинів, то перш за все, необхідно визначитися чим саме вирізняється даний склад злочину від подібних злочинів проти основ національної безпеки, а також провести розмежування від злочинів проти життя та здоров’я особи, проти власності, проти громадської безпеки та, в разі потреби, від інших злочинів.

Завершити роботу над курсовою слід написанням висновків.

Державна зрада (ст. 111 кку)

План

Вступ.

1. Об’єктивні ознаки державної зради.

1. Об’єкт державної зради.

2. Об’єктивна сторона державної зради.

2. Суб’єктивні ознаки державної зради.

2.1. Суб’єктивна сторона.

2.2. Суб’єкт державної зради.

3. Умови звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду.

Висновки.

Посягання на життя державного чи громадського діяча (ст. 112 ККУ)

План

Вступ.

1. Об’єктивні ознаки посягання на життя державного чи громадського діяча.

   0. 1.1. Об’єкт складу злочину.

   1. 1.2.Об’єктивна сторона.

2. Суб’єктивні ознаки посягання на життя державного чи громадського діяча.

1. Суб’єктивна сторона.

2. Суб’єкт посягання на життя державного чи громадського діяча.

3. Розмежування посягання на життя державного чи громадського діяча від суміжних злочинів.

Висновки.

Диверсія (ст. 113 ККУ)

План

Вступ.

1. Об’єктивні ознаки диверсії.

   0. 1.1. Об’єкт диверсії.

   1. 1.2. Об’єктивна сторона диверсії.

2. Суб’єктивні ознаки диверсії.

1. Суб’єктивна сторона.

2. Суб’єкт диверсії.

3. Розмежування диверсії від суміжних злочинів.

Висновки.

Шпигунство (ст. 114 ККУ)

План

Вступ.

1. Об’єктивні ознаки шпигунства.

1. Об’єкт шпигунства.

2. Об’єктивна сторона шпигунства.

2. Суб’єктивні ознаки шпигунства.

1. Суб’єктивна сторона.

2. Суб’єкт шпигунства.

3. Умови звільнення від кримінальної відповідальності за шпигунство.

Висновки.

Література:

1. Горбачевський В.Я. Вбивства на замовлення. Способи та засоби їх вчинення // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 1997. – № 2. – С. 196-204.

2. Діордіца І. Кримінально-правове розуміння національної безпеки України за Кримінальним кодексом України від 5 квітня 2001 року // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 9. – С. 121-124..

3. Діордіца І. Поняття злочину проти основ національної безпеки України // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 8. – С. 145-147.

4. Дьяков С.В. Ответственность за государственные преступления: Учеб. пособие. – М.: Юрид. лит., 1988. – 224 с.

5. Емельянов В. Терроризм, бандитизм, диверсия: вопросы разграничения // Законность. – 2000. – № 1. – С. 53-54.

6. Климчук О. Нове у кримінальній відповідальності за диверсію // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 3. – С. 84-86.

7. Кримінально-правова охорона життя та здоров’я особи: Матеріали наук.-практ. конф. 22-23 квітня 2004 р., м. Харків. – К.; Х.: Юрінком-Інтер, 2004. – 260 с.

8. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 р. №2 Про судову практику в справах про злочини проти житті та здоров’я особи // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / За заг. ред. В.Т. Маляренка; Упоряд. П.П. Пилипчук. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 408 с.

9. Саинчин А.С. Разграничение убийств от смежных преступлений (уголовно-правовой анализ) // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України. – 2004. – Спец. вип. Ч. 3. – С. 104-109.

10. Сотула О.С. Кримінальна відповідальність за посягання на життя державного чи громадського діяча: Автореф. дис. канд. юрид. наук: (12.00.08) . – Х., 2003. – 20 с.

11. Шепелєва Н.В. До питання про відповідальність за посягання на життя, встановлену спеціальними кримінально-правовими нормами // Вісник Верховного Суду України. – 2005. – № 9. – С. 33-35.

Злочини проти життя та здоров'я особи

Згідно з Конституцією України - "Людина, її життя і здоров'я, честь та гідність, недоторканість та безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини".

Під час підготовки до виконання курсової роботи із вищезазначеної теми необхідно: а) уважно ознайомитися з рекомендованою літературою по виконанню курсових робіт; б) проаналізувати теоретичний та емпіричний матеріал з теми; в) обговорити основні положення виконання курсової роботи з викладачем.

Під час виконання курсової роботи необхідно використовувати: а) підручники, навчальні посібники, монографічну та періодичну літературу з теми; б) постанову Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003 р. «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи»; в) Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Затверджені Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17 січня 1995 року й зареєстрованими у Міністерстві Юстиції України 26 липня 1995 року. № 225/791; г) матеріали судової та досудової практики.

Щоб курсова робота була змістовною і відповідала всім вимогам, курсант повинен розкрити об’єктивні та суб’єктивні ознаки злочину проти життя або здоров’я особи; провести розмежування розглядуваного ним злочину від інших суміжних складів злочинів. У курсовій роботі курсант повинен наводити думки по тій чи іншій позиції з питання, що стосується злочинів проти життя та здоров’я особи, або його згода з одним із суджень, що наведено в літературі, або його згода з одним із суджень, що наведено в літературі. Кожна думка, непогодження з відомими точками зору повинна бути обґрунтованою. Посилаючись на нормативний матеріал, судову і слідчу практику, шляхом логічного висновку має довести пріоритет своєї позиції в дискусії. Так, слід звернути на окремі питання з теми, які мають дискусійний характер. Наприклад, з тем, що відносяться до злочинів проти життя особи, необхідно в обов’язковому порядку звернути увагу на початковий та кінцевий моменти кримінально-правової охорони життя людини. Зазначаємо, що в доктрині кримінального права превалюючим є підхід, згідно з яким початком кримінально-правової охорони життя людини є початок фізіологічних пологів. Але, внауці кримінального права існують інші точки зору щодо визначення початкового моменту життя людини. Так,деякі вчені визначають початком життя момент повного відділення плоду від утроби матері й першого вдиху новонародженого. Із цього моменту починається самостійний кисневий обмін в організмі новонародженого, а отже, життя. Інші вчені схильні до позиції, що пологи – це складний фізіологічний процес, який завершує вагітність і під час якого настають ритмічні скорочення маткової мускулатури, що закінчуються вигнанням плоду і посліду через природні пологові шляхи. Народження дитини звичайно починається із виходу назовні з порожнини матки головки плоду. Хоча в деяких випадках можливі аномалії. Після народження з першим подихом легені новонародженого розправляються. Частіше про це сигналізує перший крик дитини. Із цього моменту можна говорити про початок людського життя. У курсових роботах ці позиції повинні бути проаналізовані й аргументовано викладені власні судження з цього приводу.

Крім того, особливу увагу слід приділяти визначенню вбивства. У доктрині кримінального права визначення поняття вбивства вважається досить суперечливим, у зв'язку з чим пропонується кілька точок зору з цього приводу. Так, деякі вчені вважають, що вбивство – це передбачене статтею Особливої частини КК винне діяння, що посягає на життя іншої особи і заподіює їй смерть. Інші вчені під вбивством пропонують розуміти протиправне умисне або необережне позбавлення людини життя. Останнє визначення підтримують більшість правників. Згідно з ч.1 ст. 115 КК, вбивство – це умисне протиправне заподіяння смерті людині. Однак, звертаємо увагу на те, що це визначення необхідно застосовувати лише відносно поняття умисного вбивства.

У науці кримінального права була висловлена думка про те, що настання смерті, хоч і в результаті неправомірної поведінки, однак поза волею винної особи, вбивством не є, а являє собою заподіяння смерті через необережність. Ці позиції стосовно визначенню вбивства повинні повністю знайти відображення у курсовій роботі.

Всі вбивства, передбачені КК України, є злочинами з матеріальним складом й вважаються закінченими з моменту настання смерті потерпілого. У зв’яжу, з цим особливу увагу слід приділити визначенню кінцевого моменту кримінально-правової охорони життя людини, викласти у курсовій роботі, існуючі з цього приводу спірні точки зору.

Під час виконання курсової роботи з теми «Умисне тяжке тілесне ушкодження» особливу увагу слід приділити розмежуванню умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого від умисного вбивства, а також вбивства, вчиненого через необережність.

Курсова робота обов’язкова повинна містити висновки.