Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи

Згідно із ч.1 статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість. Право на особисту недоторканість, як одна з фундаментальних цінностей суспільства, за своєю суттю є природним, невід’ємним і непорушним правом людини у тому розумінні, що виникає незалежно від волі держави з моменту народження людини і належить їй впродовж всього життя. Воно необхідне для встановлення особистості та вільного, повного та гармонійного її розвитку. Це право є основним, бо, з одного боку, є життєво необхідним для існування людини, а з іншого – закріплене в Основному Законі України, є гарантом всіх інших прав і свобод. Статева свобода і статева недоторканість є однією із складових свободи та недоторканості особи.

Під час виконання курсової роботи необхідно визначити безпосередній об’єкт злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи. Враховуючи, що деякі злочини можуть бути вчинені із застосуванням насильства або погроз, то необхідно особливу увагу приділяти питанню про додатковий безпосередній об’єкт. Завершити описання об’єктивних ознак слід аналізом об’єктивної сторони, приділивши увагу її структурним елементам (суспільно небезпечне діяння, суспільно небезпечні наслідки, причинний зв'язок між суспільно небезпечним діянням та суспільно небезпечними наслідками, спосіб вчинення злочину тощо).

Надалі слід перейти до описання суб’єктивних ознак злочину. Аналізуючи суб’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 156 КК, необхідно пам’ятати, що це злочин з формальним складом й вчиняється лише з прямим умислом. Вина у злочинах з матеріальним складом характеризується по різному і для правильної кваліфікації потрібно ретельно встановлювати психічне ставлення особи до вчинюваного діяння та його наслідків.

Під час підготовки до виконання курсової роботи необхідно звернути увагу на те, що відповідно до вимог статті 22ККза зґвалтування (ст. 152 КК) та насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ст. 153 КК) підлягають кримінальній відповідальності особи віком від чотирнадцяти років. За вчинення інших злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, а саме, передбачених статтями 154-156 цього Кодексу, відповідальність можуть нести особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років. Причому безпосереднім виконавцем зґвалтування може бути фізична осудна особа (як чоловік, так і жінка), протилежної з потерпілою особою статі.

Після описання основних ознак складу злочину необхідно проаналізувати кваліфікуючи та особливо кваліфікуючи ознаки злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.

При виконанні роботи за темою «Розбещення неповнолітніх», слід мати на увазі,що розпусні дії, відповідальність за які передбачено статтею 156КК, повинні мати сексуальний характер і можуть бути у виді фізичних дій або інтелектуального розбещення. Такі дії спрямовані на задоволення винною особою статевої пристрасті або на збудження у неповнолітньої особи статевого інстинкту.

У разі коли планом роботи передбачено розкриття відмінностей складу злочину, що аналізується від суміжних складів злочинів, то перш за все, необхідно визначитися чим саме розрізняється даний склад злочину від суміжних злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.

Під час виконання курсової роботи необхідно використовувати: а) підручники, навчальні посібники, монографічну та періодичну літературу з теми; б) Постанову Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи” № 5 від 30.05.2008 р.; в) Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Затверджені Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17 січня 1995 року й зареєстрованими у Міністерстві Юстиції України 26 липня 1995 року. № 225/791; г) матеріали судової та досудової практики;

Завершити роботу над курсовою слід написанням висновків.