Злочини проти власності.

Курсову роботу слід розпочинати з розгляду об’єктивних ознак обраного складу злочину. Спочатку треба вказати родовий та безпосередній об'єкти цього складу. Запам'ятати, що родовим об'єктом цієї групи злочинів є відносини власності, тобто правовідносини, що виникають між власником майна і всіх інших членів суспільства (невласниками) із приводу володіння, користування і розпорядження приналежним йому майном. Вказати механізм заподіяння шкоди об'єкту при протиправному посяганні на відносини власності. У разі необхідності слід розглянути додатковий безпосередній об'єкт, яким може бути: особистість потерпілого (життя, здоров'я, воля, честь, гідність), а також суспільна безпека.

Крім об’єкта складу злочину, обов'язковою ознакою злочинів проти власності є предмет злочину. Предметом злочинів проти власності може виступати чуже майно, право на майно або дії майнового характеру. Необхідно відзначити, що поняття майна, що дається у цивільному праві, різниться від поняття майна в кримінальному праві та характеризуються спеціальними ознаками фізичного, економічного, соціального і юридичного характеру.

Завершити описання об’єктивних ознак слід аналізом об’єктивної сторони. Звернути увагу на те, що об'єктивна сторона більшості злочинів проти власності характеризується вчиненням активних дій і лише такі злочини, як знищення майна або пошкодження майна (ст. 194 і 196 КК), заподіяння майнової шкоди шляхом обману чи зловживання довірою ( ст. 192 КК) та порушення обов'язків щодо охорони майна (ст. 197 КК) можуть бути вчинені шляхом бездіяльності. Для багатьох злочинів проти власності обов'язковою ознакою об'єктивної сторони є спосіб їх вчинення (насильницький або ненасильницький, таємний або відкритий та ін.). Обов'язково вказати момент закінчення злочину.

Надалі необхідно перейти до описання суб’єктивних ознак. Аналізуючи суб’єктивну сторону, слід пам’ятати, що вона для більшості злочинів проти власності характеризується виною у формі прямого умислу і наявністю корисливого мотиву. Виключення складають злочини, передбачені статтями 196 і 197 КК, що характеризуються виною у формі необережності, а також навмисні посягання на власність, для яких корисливий мотив не є обов'язковим (ст. ст. 194, 195, 198 КК).

Суб'єкт основної частини злочинів проти власності є загальний, причому відповідальність за крадіжку (ст. 185 КК), грабіж (ст. 186 КК), розбій (ст. 187 КК), вимагання (ст. 189 КК) і навмисне знищення або пошкодження майна при наявності кваліфікуючих обставин (ч. 2 ст. 194 КК) настає з 14 років. Спеціальним є лише суб'єкт привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК) і порушення обов'язків щодо охорони майна (ст. 197 КК).

Після описання основних ознак складу злочину необхідно проаналізувати кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки (якщо такі передбачені в законі).

При розкритті останнього питання відповідної теми, необхідно провести розмежування запропонованого складу злочину від суміжних складів злочинів. Наприклад, предмет злочину є елементом, який допомагає відмежувати деякі злочини проти власності від злочинів у сфері господарської діяльності, у сфері громадського порядку та моральності, проти громадської безпеки або ж відрізнити злочини проти власності поміж собою.. Наприклад, предметом крадіжки (ст. 185), грабіжу (ст. 168), розбою (ст. 187) може бути тільки чуже майно, а предметом вимагання (ст. 189 КК), крім майна, може бути право на майно або будь-які дії майнового характеру

Завершити роботу над курсовою слід написанням висновків.