- •2) Действия над матрицами
- •4) Основні поняття визначників
- •5) Властивості визначників
- •7) Основні поняття слр
- •9) Розв'язок систем лiнiйних рівнянь методом Гауса.
- •8) Розв'язок слр за допомогою правила Крамера.
- •10) Розв'язок систем лiнiйних рівнянь матричним методом.
- •11) Основні поняття векторів
- •12. Лiнiйнi дiї з векторами у координатній формі
- •13. Скалярним добутком векторів:
- •14 Векторний та мішаний добутки двох векторів
- •1)Способы задания прямой на плоскости.
- •2) Основні види рівнянь прямої на площині
- •5) Загальне рівняння ліній другого порядку
- •13) Взаємне розташування двох прямих у просторі
- •14) Взаємне розташування прямої та площини у просторі
- •15) Функції
- •16) Границя функції
- •17) Бесконечно малые величины
- •18)Бесконечно большие величины
- •19) Первый замечательный предел
- •20) Второй замечательный предел
- •22) Неперервність функції
- •21) Розкриття невизначеностей
11) Основні поняття векторів
Величина, яка повністю характеризується своїм числовим значенням в обраній системі одиниць, називається скалярною або скаляром. Такими, наприклад, є маса тіла, об'єм тіла, температура середовища й т.п. Скаляр визначається числом, позитивним або негативним, або рівним нулю. Величина, яка крім числового значення характеризується напрямком, називається векторною або вектором. До їх числа відноситься сила, переміщення, швидкість і т.д.
Вектор визначається числом і напрямком.
Геометрично вектор зображується спрямованим відрізком простору; при цьому використається позначення а =,де точка А - початок відрізка, а точка В - його кінець.
Під модулем (довжиною) вектора а: │а │ = а розуміють числове значення його, без зазначення напрямку. (Природно, ││ позначає модуль вектора ). Вектор 0, модуль якого дорівнює нулю, називається нульовим або нуль-вектором (напрямок нульового вектора довільний).
Два вектори а й b вважаються рівними, якщо вони розташовані на паралельних або співпадаючих прямих (паралельність у широкому змісті) і мають однакову довжину й однаково спрямовані. Ми вмовимося не розрізняти рівні вектори, і таким чином, приходимо до поняття вільного вектора. Іншими словами, вільний вектop допускає перенос його в будь-яку точку простору, за умови збереження довжини й напрямку. Зокрема, для вільних векторів можна забезпечити загальну початкову їх точку. Якщо ненульовий вектор а розділити на його довжину а =а (тобто помножити на скаляр 1/а), то ми одержимо одиничний вектор e, так званий орт, того ж напрямку: е = а/а. Звідси маємо стандартну формулу вектора
a = ае. Формула формально справедлива також і для нульового вектора а = 0, де а = 0 й e — довільний орт.
Одиничний вектор (орт) - вектор, довжина якого рівна одиниці.
Колінеарні вектори
Два вектори а =йb =називаються колінеарними, якщо вони паралельні в широкому змісті (тобто розташовані або на паралельних прямих, або ж на одній і тій же прямій).
Теорема. Два ненульових вектори а й b колінеарні тоді й тільки тоді, коли вони пропорційні, тобто b = ka (1) (k — скаляр).
Якщо виконано рівність (1), то колінеарність векторів a й b безпосередньо випливає зі змісту множення векторів на скаляр.
Компланарні вектори
Означення. Три вектори а, b і с називаються компланарними, якщо вони паралельні деякій площині в широкому розумінні (тобто або паралельні площині, або лежать у ній).
Можна сказати також, що вектори а, b і с компланарні тоді й тільки тоді, коли після приведення їх до спільного початку вони лежать в одній площині.
За змістом означення трійка векторів, серед яких є хоча б один нульовий, компланарна.
Теорема. Три ненульових вектори а, b і с компланарні тоді й тільки тоді, коли один з них є лінійною комбінацією інших, тобто, наприклад, с = k a + l b, ( k , l – скаляри).