- •5. 37 Поняття про уяву і її процесах.
- •41. Загальне поняття про емоції і почуття
- •42. Функції емоцій:
- •43. Класифікація емоцій та почуттів.
- •44.Особливості настроїв та афектів.
- •51. Стійкість та формування особистості.
- •54. Основні властивості свідомості.
- •56. Свідомість та самосвідомість
- •57. Типи темпераменту, їх психологічна характеристика.
- •58. Загальне поняття про діяльність. Основні види діяльності, їх характеристика.
- •59. Формування знань, умінь та навичок.
- •64. Загальне поняття про мислення, його особливості і значення.
- •65. Мислення і мова
- •66. Соціальна природа мислення.
- •67. Логіка і психологія мислення.
- •68. Мислення як процес.
- •69. Мислення і рішення задач. Проблемна ситуація и задача.
- •70. Види мислення
- •72.Поняття про уяву її види та процеси
- •75 Поняття про здібності їх значення.
- •76.Кількісна та якісна характеристика здібностей
- •78.Задатки як природні передумови розвитку здібностей
- •80.Загальні та спеціальні здібності.
- •81.Поняття про обдарованість, талант та геніальність.
- •1. Механізми розвитку:
- •90. Міжособистісне спілкування
72.Поняття про уяву її види та процеси
Уя́ва — конструктивне, хоча не обов'язково творче вживання минулого чуттєвого досвіду, оживленого як образи у даному досвіді на ідейному рівні, яке у своїй сукупності не є відтворенням минулого пережиття, але новим формуванням матеріалу, що походить з минулого досвіду: така побудова є або творчою, або наслідувальною, будучи творчою, коли вона є само-розпочатою і само-сформованою, та наслідувальною, коли вона слідує формуванню започаткованим і сформованим іншим
Види уяви[ред. • ред. код]
Активна (довільна) уява — послідовність фантазій, викликаних за допомогою довільної концентрації. (К.Юнг)
Пасивна (мимовільна) уява — послідовність фантазій, викликана мимовільними процесами психіки.
Продуктивна уява — в рамках цього виду уяви дійсність свідомо конструюється людиною, а не просто механічно копіюється чи відтворюється.
Репродуктивна уява - при використанні цього виду уяви постає завдання відтворити реальність в тому вигляді, в якому вона реально існує.
Конкретна уява — уява, при реалізації якої, здійснюється оперування конкретними образами реальної дійсності.
Абстрактна уява — уява, при реалізації якої, здійснюється оперування абстрактними образами.
Форми уяви[ред. • ред. код]
аглютинація — поєднання нез'єднуваних у реальності якостей, властивостей або частин предметів, ця форма уяви використовувалася та й і використовується у створені казкових, міфічних героїв наприклад змій з трьома головами, пегас та ін.;
гіперболізація — перебільшення об'єкта та його частин;
літота - переменшення об'єкта та його частин;
схематизація — зглажування відмінностей між предметами та виявлення подібності між ними;
загострення — підкреслення певних ознак об'єкта;
типізація — виділення сутнісного в межах однорідних явищ, та його втілення в конкретному або абстрактному образі.
Функції уяви:
- Перша з них полягає в тому, щоб представляти дійсність в образах і мати можливість користуватися ними, вирішуючи різні виникаючі задачі. Ця функція уяви пов'язана з мисленням і органічно в нього включена.
- Друга функція уяви полягає в регулюванні емоційних станів. За допомогою уяви людина здатна хоча б частково задовольняти багато потреб, знімати породжену ними напруженість. Дана життєво важлива функції особливо підкреслюється і розробляється психоаналітичним напрямом зарубіжної психологічної науки.
- Третя функція уяви пов'язана з її участю в управлінні іншими психічними і фізіологічними процесами, зокрема волею, увагою, пам'яттю, мовою, переживаннями. За допомогою штучно створюваних образів людина може звертати увагу на потрібні події і процеси. За допомогою образів він дістає можливість управляти сприйняттям, спогадами, висловами і т.д.
- Четверта функція уяви полягає у формуванні внутрішнього плану дій – здібності виконувати їх в думці, маніпулюючи образами.
- П'ята функція уяви – планування і програмування діяльності, складання визначених програм, оцінка їх правильності, процесу реалізації.
75 Поняття про здібності їх значення.
Здібності — індивідуально стійкі психічні властивості людини, що визначають її успіхи в різних видах діяльності. Здібності — це потенційні можливості, що виявляються в діяльності, яка не може існувати без них.
Кожна здібність становить складну синтетичну якість людини, в якій поєднуються окремі психічні властивості: чутливість, спостережливість, особливості пам'яті, уяви,мислення і т.д.
Виділяють:
загальні здібності, які включають ті, якими визначаються успіхи людини в видах основної діяльності;
спеціальні здібності, які сприяють успіхам людини в специфічних видах діяльності.
Важливим фактором розвитку здібностей є стійкі спеціальні інтереси до вивчення змісту якоїсь галузі людської діяльності.
Найчастіше виділяють такі види здібностей:
навчальні та творчі;
розумові та спеціальні;
математичні;
конструкторсько-технічні
музичні;
літературні;
художньо-зображувальні;
фізичні;
унікальні (парапсихологічні, у швидкій лічбі, запам'ятовуванні тощо).